Непередбачувана зима. Колишній міністр поділився інформацією щодо газової ситуації та надав рекомендації українцям.
Багато залежатиме від того, як розвиватиметься війна у весняний, літній та осінній сезони
У наступну зиму українцям слід заздалегідь підготуватися до можливих труднощів з постачанням газу та опалення. Важливо почати підготовку до складного холодного періоду вже зараз, розглянувши альтернативні джерела енергії, а також методи збереження тепла в домівках.
Про це у бліц-інтерв'ю "Телеграфу" розповів екс-міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України Юрій Костенко. Ми обговорили з ним питання захисту газопостачання, альтернативного опалення та підготовки до зими.
Зокрема, він висловив свою думку щодо порад ексміністра енергетики України Івана Плачкова про підготовку до кризових ситуацій. Плачков рекомендував виїжджати в села чи районні центри, де збереглося традиційне пічне опалення, щоб пережити періоди відключень. У відповідь Костенко представив свою точку зору на це питання, підкреслюючи реальні виклики, пов'язані з такою стратегією.
Якою є серйозність загрози, пов'язаної з атаками на газову інфраструктуру? Чи є ймовірність, що Україна не встигне підготувати достатні запаси на зимовий період?
Якщо звернути увагу на обставини тієї зими, яку ми щойно пережили, варто згадати, що Іван Плачков закликав, здається, в грудні залишити Київ і шукати безпечні місця з наявністю печі. Хоча ці рекомендації звучать як непогана альтернатива для виживання, на практиці, як ви розумієте, не кожен мешканець Києва мав можливість знайти таке місце з піччю, і тим більше – з дровами.
Хочу нагадати пану ексміністру, що ситуація з опаленням в Україні подібна до проблем, пов'язаних із газом та електропостачанням. Відсутність чіткої державної стратегії в усіх аспектах енергетичного та теплового забезпечення під час цієї важкої зими призвела до масового знищення лісів, внаслідок чого ціни на дрова зросли до рівня, що перевищує вартість газу за кубометр. Тому важливо бути більш реалістичним і практичним у своїх порадах для українського населення.
Тепер до суті. Все залежатиме від того, як розвиватиметься війна у весняний, літній та осінній сезони. Якщо теоретично говорити про проблеми з газопостачанням, вони можуть бути такими, як і з енергопостачанням. Знищити газову інфраструктуру, станції, розподільні мережі можна таким самим способом, як це робила Росія, системно знищуючи нашу енергетичну інфраструктуру.
У цьому контексті я хотів би нагадати ексміністру про кілька важливих аспектів, які ми мали реалізувати в системі енергетичного забезпечення, особливо для міст, починаючи з 2022 року. Варто відзначити, що Харків, починаючи з 2022 року, активно готувався до можливих обстрілів після руйнування восени Зміївської ТЕС, так само як і Трипільської ТЕС, котрі є одними з найбільших теплових електростанцій, що забезпечували теплом і електроенергією великі міста. Саме в цей період Харків ухвалив важливі рішення щодо дистрибутивної генерації, когенерації та захисту критично важливих об'єктів, у тому числі шляхом розміщення деяких установок у безпечних підземних місцях.
По-перше, слід звернути увагу на центральну владу. Важливо порушити питання щодо всіх можливих систем протиповітряної оборони, які можуть забезпечувати захист газорозподільних та енергетичних об'єктів від атак, зокрема дронів. Наразі в Україні вже реалізується програма по боротьбі з дронами, яка демонструє непогані результати, а також отримує запити навіть з Близького Сходу. Таким чином, широке впровадження таких заходів безпеки для газової та енергетичної інфраструктури суттєво знижує ймовірність того, що терористичні атаки з боку Росії досягнуть своїх цілей — повного паралічу України, її економіки та населення.
Друге - те, що стосується місцевих органів самоврядування. Вони мають дуже активно за цей літній та весняний період зробити все можливе для найбільшого розосередження, як теплопостачання, так і енергопостачання. Йдеться про когенераційні установки, про малу генерацію, розподільчу генерацію. І найголовніше, є регіони, наприклад, Карпатський, де можна суттєво посилити видобуток власного газу. Біогаз - це колосальний ресурс та резерв.
Щобільше, вже є апробовані технології, зокрема у Черкаській області, де виготовляється з відходів біогаз та використовується для задоволення енергетичних потреб та теплопотреб населення. Тому активація цих процесів може хоч і не вирішить усю проблему, але дасть суттєвий додаток до мережі тепло- та енергозабезпечення українських міст та сіл.
Є ще один ресурс, який ми можемо задіяти, це зв'язки з нашими партнерами. Наприклад, Польща. Вона відмовилася першою від російського газу, бо побудувала на Балтійському морі термінал для прийому зрідженого газу, уклала контракти з Норвегією та США. Має газопровід. І цей газ може бути доступним і українському споживачеві, якщо зробити інтерконектори між Польщею та Україною. Те саме начебто домовлено зараз із Болгарією, враховуючи непередбачуваність прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, що вони можуть ще створити, щоб заблокувати Україну в енергопостачанні з боку вже західних партнерів.
Державна влада повинна організовувати щомісячні зустрічі з мерами міст, щоб перевіряти виконання планів підготовки до опалювального сезону, питання відключення електрики та всіх аспектів забезпечення теплом. Однак, це досі не здійснювалося. Тому, в першу чергу, необхідно запровадити єдину державну політику, яка враховуватиме всі ці виклики, а також забезпечити адекватну підготовку на відповідних рівнях для нейтралізації загроз, що походять від безумного російського диктатора. Лише тоді ситуація може покращитися, навіть в умовах жахливої війни.
Чи існує ймовірність введення графіків обмеження постачання газу для населення, подібно до того, як це реалізується з електричною енергією?
Так, безумовно, ситуація схожа на ту, що існує з електрикою. Однак існує одна значно серйозніша проблема, про яку зазвичай мовчать — це система каналізації. Наприклад, у нас є одна бортницька система, що відповідає за очищення всіх стічних вод Києва. Якщо вона зазнає потужних атак, наслідки можуть бути катастрофічними.
У Харкові в 90-х роках сталося серйозне лихо: колектор для відкачування відходів вийшов з ладу. Це призвело до того, що влітку мешканці міста залишилися без водопостачання, а каналізаційна система перестала функціонувати. В результаті, місто опинилося на межі екологічної катастрофи.
На цю тему поки що не говорить, але, наскільки я можу судити про ситуацію, Росія планує реалізацію подібних атак.
Як добре захищені газосховища та відповідна інфраструктура? Чи існують альтернативні системи постачання газу споживачам у разі виникнення атак?
На жаль, система захисту має суттєві недоліки. Це стосується загальної ефективності наших оборонних механізмів. Київ нині під захистом, особливо з впровадженням антидронових технологій, проте головною проблемою залишається загроза з боку балістичних ракет. Єдиним засобом, що ефективно протидіяв балістиці, були "Петріоти", але в умовах, що склалися на Близькому Сході, існує ймовірність, що ми можемо втратити їх як засіб для знищення балістичних загроз.
А ці системи, які європейці роблять, вони хороші, але є недолік -- невелика дальність і багато хто не встигає перехоплювати. Тому нам, якщо говорити про захист газосховищ, особливо великих (Західна Україна), то від балістики ми не зможемо їх захистити. Хоча зараз дуже добрі розробки РЕБівські, які роблять відхилення навіть балістичних ракет, бо балістичні ракети керуються лише на зльоті, коли працюють реактивні двигуни. А далі вони летять уже по траєкторії. І тому влучити точно у ціль досить важко. Зараз вже росіяни навчилися використовувати на траекторії за допомогою GPS підрулювання до цілі і ураження досягає плюс-мінус 10 м.
Я не можу сказати, що у нас є які розробки, на якій стадії і чи можна це забезпечити до наступного, умовно кажучи, опалювального сезону на захист усієї інфраструктури.
Знаєте, я отримав цінний досвід, працюючи в державних структурах, як в парламенті, так і в уряді, і маю чітке уявлення про практики, які застосовують в інших країнах. Будь-які серйозні зміни в різних сферах — чи то в енергетиці, чи в оборонній галузі — залежать в першу чергу від ефективності державної політики та стратегій. Саме від цього залежить досягнення позитивних результатів.
Те, що Україна змогла витримати роки масштабної війни, зумовлено активністю на місцевому рівні. Українці мають вражаючу здатність самостійно знаходити рішення, які приносять відчутні результати. Проте цього недостатньо. На рівні держави повинна бути пріоритетна та ефективна політика, яка стане основою для подальшого розвитку.
Щодо ризику для газосховищ: хоча самі сховища знаходяться на значній глибині, технологічна інфраструктура — насоси і трубопроводи — розміщені на поверхні або на невеликій глибині. Використання потужної балістичної ракети здатне вивести з ладу всю цю систему.
Щодо підземних сховищ, тектонічні зрушення, які виникають внаслідок вибуху, можуть спровокувати малий землетрус (в епіцентрі до чотирьох-п'яти балів за сейсмічною шкалою, а іноді й до семи балів). Це може призвести до обвалу підземних сховищ, роблячи їх недоступними для експлуатації, навіть якщо газ все ще зберігається в них. У такому випадку виникає потреба в новій системі закачування газу, а також у модернізації відповідних трубопроводів і насосів для забезпечення його подачі.
В резервній системі подачі, закачування та викачування вже немає жодних механізмів. Як це сталося у Бродах, де знищили з одного боку величезний резервуар, що забезпечував безперебійну подачу нафти через цей нафтопровід. Разом із ним постраждала й інфраструктура: насоси, трубопроводи, аналогічна ситуація спостерігається і з газом. Принцип залишається незмінним: якщо знищити систему або її окремий елемент, то все перестає функціонувати.
В даний час ми проводимо атаки на термінали в Усть-Лузі, який розташований біля Балтійського моря. Ми знищуємо резервуари, системи подачі, внаслідок чого весь термінал зупиняється. Поки не буде проведено ремонт цих систем, танкери не зможуть отримувати нафту в даному регіоні. Та ж ситуація спостерігається і з газоперекачувальними станціями. Росія має всі необхідні дані, адже вони мають карти з радянських часів, на яких все ще зберігається попереднє розташування об'єктів. Єдине, чого їм бракує, це достатньої кількості потужних засобів для нанесення ударів. Перш за все, це стосується балістичних ракет, оскільки у боротьбі з крилатими ракетами ми навчилися більш-менш ефективно захищатися, але з балістикою ситуація поки що не така оптимістична через їхню відсутність у потрібній кількості.
Чи можливо заповнити дефіцит газу за рахунок альтернативних джерел опалення? Наприклад, використовувати біогаз або біометан, адже в нашій країні існує потенціал для виробництва до 20.
млрд м³ на рік), "зеленим" воднем?
Без системи ефективного сортування, як, наприклад, у Німеччині -- одна з найкращих, чи Швейцарії, ми ніколи не вийдемо на ці 20 млрд кубічних метрів. Теоретично так, є ресурс, але практично, щоб це втілити в життя, треба мати все те, на чому сьогодні будується політика з переробки відходів принаймні західних країн.
Ви, напевно, пам'ятаєте, як в Україні розвивалася сонячна енергетика. Хоча на початку це супроводжувалося корупційними схемами. Основними джерелами енергії тоді були сонячні панелі та вітрові турбіни. В Україні тариф на кіловат-годину для цих видів енергії складав 4,5, тоді як у Європі він становив лише 2,5. Це яскраво ілюструє корупційний аспект ситуації. Однак без належних стимулів для інвестування в цей сектор, зокрема у біогаз, розвиток не відбудеться. Необхідно мати або державну програму, або хоча б місцеві ініціативи для підтримки таких проектів.
Дякувати Богу, гроші ж місцевим громадам передали, і це величезні суми, і не на те, щоб вони доріжки чи стадіони будували у селах, де немає дітей для дітей. Тобто в усьому потрібно насамперед відповідь шукати на основі прийнятих законів рішень уряду і далі вже те, що мають робити місцеві громади для того, щоб зовсім інакше ми готувалися до всіх цих викликів.
Кажуть, що ми налагоджуємо експорт зеленого водню до Європи, але як це вплине на Україну? Чи готова наша країна до його використання з наявною інфраструктурою?
Атомна генерація дозволить за допомогою радіолізу розкладати воду на кисень та водень. Отриманий водень можна накопичувати і в перспективі використовувати газопроводи, що існують, для його транспортування до Європи. Але це від цих розмов це ще набагато далі, ніж те, що ви говорите про можливість використання біогазу та активне нарощування вітру та сонячної енергетики.
Вітер і сонце, особливо, на сьогодні найбільш швидкі рішення з умовою того, що сучасні сонячні панелі, по-перше, намагаються мати набагато вищий коефіцієнт корисної дії, а по-друге, Японія, Китай починають робити гнучкі панелі, які можна використовувати для обігріву кожного будинку.
Ось у чому полягає суть проблеми цієї самої генерації. Важливо зосередитися на стратегії, яку обирає Китай — країна активно розвиває вітрову, сонячну та гідроенергетику. На щастя, не в Гімалаях, адже тут є величезні гідроресурси. Усе це відноситься до так званих "зелених" джерел енергії, які мають великий потенціал, адже вітер і сонце є безкоштовними ресурсами. Якщо Україна скористується своїми можливостями в цій сфері, то протягом трьох-чотирьох років може досягти значного енергетичного прогресу.
До речі, навіть в умовах війни ситуація залишається складною через велику кількість вітряних електростанцій. Але якщо розглядати сонячні системи з гнучкими панелями, вони практично не підлягають знищенню. Такі панелі можна встановити на будь-якому даху, що дозволяє забезпечити себе енергетичною незалежністю. Замість традиційних павербанків для кожної квартири можна використовувати цю спеціальну плівку, яка підключається до накопичувача енергії, здатного акумулювати енергію протягом дня.
Зелений водень є обіцяючим, хоча й довготривалим проектом. Його виробництво вимагає значних обсягів електроенергії, а атомна генерація з використанням радіолізу здатна розкладати воду на водень і кисень. Проте в Україні наразі відсутня необхідна інфраструктура для його широкого впровадження.
-- До чого готуватись українцям уже зараз, якщо будуть перебої з газом та теплом?
Протягом років конфлікту кожна родина знайшла свої власні методи для адаптації та виживання. Це вже п'ятий рік війни, і тому у кожної людини є свої стратегії для існування, як у холодну пору, так і в спекотні дні.
За власним досвідом можу стверджувати, що ключовим для людей є вміння зберігати спокій і холоднокровність, адекватно реагуючи на нові екстремальні загрози, а не піддаючись паніці.
Українці вже вміють пристосовуватися до блекаутів. Коли електрика вимикається, люди починають запасатися повербанками, зарядними пристроями та інверторами з акумуляторами. А в разі відключення газу – купують газові балони та картриджі.
З огляду на власний досвід у альпінізмі, я, як майстер спорту з цього виду спорту з 40-річним стажем сходжень, можу порекомендувати відмінні газові кухні. До речі, вони є досить безпечними.
Якщо розглянути найпростіші приклади, можна згадати села. У 90-х роках, коли я подорожував регіонами як міністр та депутат, я звернув увагу на те, що в деяких районах Дніпропетровської та Запорізької областей практично зникли лісосмуги. Чому так сталося? Система централізованого постачання вугілля, що існувала за часів Радянського Союзу, перестала функціонувати, а нова так і не була створена. Люди почали вирубувати дерева з лісосмуг, щоб мати можливість опалювати свої домівки взимку.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що таке "теплова швидка" і чи буде опалення наступної зими.
