Мільярди, отримані без особливих зусиль: як Національний банк України підтримує фінансові установи, в той час як країні не вистачає коштів для забезпечення оборони.

Довіряйте перевіреним джерелам — приєднуйтесь до Telegraf у Google Новинах!

На тлі дефіциту коштів у державному бюджеті України відомо, що скарбниця недоотримає близько 100 млрд грн. (близько $2 млрд) від Національного банку. Його прибуток значно знизився (зі 146 млрд грн у 2026 році до прогнозованих 48,7 млрд грн у 2027 році).

У той же час, політика регулятора стосовно комерційних банків викликає численні запитання. Більше інформації можна знайти в статті "Телеграфа": "Вкладники - нуль, банки - 16%: де шукати додаткові $2 млрд для оборони України".

Поки звичайні вкладники (не військові, -- Ред.) отримують від державних банків (ПриватБанк та Ощадбанк) скромні 10-13% річних до сплати податків (або навіть 0% за стандартними картковими рахунками), комерційні банки мають можливість з мінімальним ризиком заробляти на депозитних сертифікатах, виданих самим НБУ. Регулятор виплачує фінансовим установам від 16% до 18,8% річних — причому 16% нараховуються лише за день розміщення (депозитні сертифікати overnight). Натомість за розміщення на три місяці ставки коливаються в межах 18,5-18,8% річних.

Ця безпрецедентна щедрість стала особливо помітною з початком повномасштабного конфлікту: влітку 2022 року Національний банк різко підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Навіть після її подальшого зниження до теперішніх 16% ситуація не змінилася. Виявляється, що банкам не можна відмовити у виплаті депозитних відсотків або суттєво їх знизити, оскільки вони стали залежними від цього "джерела" і можуть опинитися під загрозою закриття. Тим часом, відмовити державі, навіть у часи війни, регулятор вважає цілком прийнятним.

Динаміка по загальних виплатах НБУ по депозитних відсотках всім банкам наступна:

1 січня 2026 року – 72 мільярди гривень (при інвестиціях у розмірі 690 мільярдів гривень);

1 липня 2026 року -- 48,2 млрд грн (з загальної суми інвестицій у 579,2 млрд грн);

1 серпня 2026 року - 53,9 мільярда гривень (при інвестиціях у розмірі 594,3 мільярда гривень).

1 вересня 2026 року – 57 мільярдів гривень (при загальному обсязі інвестицій у 490,1 мільярда гривень).

НБУ обґрунтовує свою щедрість активною боротьбою з інфляційними процесами, залучаючи банки як "грошові пилососи" для виведення надмірної ліквідності з обігу. Раніше цей підхід був ефективним, проте в сучасних умовах його значення зменшилося. Сьогодні ці фактори вже не відіграють вирішальної ролі в процесах формування цін і мають обмежений вплив на їхнє зростання.

У поточній кризовій ситуації Нацбанку, ймовірно, доведеться піти на два непопулярні кроки:

* Надати уряду перерву та відстрочку у виплаті відсотків по облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП), які знаходяться в портфелі Національного банку. НБУ буде змушений шукати нові джерела доходу, оскільки бюджет країни страждає від нестачі коштів. Це не вперше в історії фінансової системи: у 1998-2000 роках уряд провів реструктуризацію внутрішніх держоблігацій на суму 10,5 млрд грн, а у 2017 році – на загальну суму 219,6 млрд грн на термін 30 років.

* Розпочати поступове зниження відсоткових ставок для банків за їхніми депозитними сертифікатами, а також вимагати коригування в їхніх стратегіях розвитку або ж закриття. Зменшення ставки на 1-3% нижче облікової, яка становить 16%, не стане серйозним ударом для банківської системи, проте це сприятиме звільненню ресурсів для підтримки держави в умовах війни.

"Не має знекровлена держава під час страшної війни годувати банкірів, "підсівших" на шарові заробітки, особливо в такий скрутний момент. Банкіри згадають, як можна менше заробляти в Нацбанку, тим паче вони так жили тривалий час до повномасштабного вторгнення", -- зазначила журналістка "Телеграфа" Олена Лисенко.

Для порівняння: у 2020 році середньодобовий обсяг коштів, які банки розміщували на депозитах у НБУ, складав 23,3 млрд грн. Проте до вересня 2026 року цей показник виріс у 21 раз, досягнувши 480-500 млрд грн. Таку динаміку важко вважати здоровою, особливо враховуючи дефіцит державного бюджету.