Політичні новини України та світу

Микола Злочевський: як газова імперія отримує прибутки від експорту та змагається за контроль над родовищами.

Мільярди на українському газі: як бізнес-імперія Злочевського отримує величезні прибутки в умовах війни.

Бізнеси колишнього міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського, усупереч жорстоким умовам під час повномасштабної війни, мало, що залишаються на плаву, а успішно очолюють ринок експорту українського блакитного палива, надиктовуючи умови державним компаніям у боротьбі за нові родовища.

Сьогодні імперія Злочевського офіційно перейшла до його доньок Анни та Каріни, які щорічно видобувають приблизно 1 мільярд кубометрів газу. За останні роки загальний обіг компанії перевищив 55 мільярдів гривень. Усі операції здійснюються на основі спеціальних ліцензій, які фірми ексміністра отримували без проведення аукціонів у той період, коли він очолював відповідне міністерство (зокрема, Ракитнянське родовище в Харківській області, Нікловицьке та Семигинівське на Львівщині). Події осені 2026 року продовжують сприяти родині колишнього чиновника, зберігаючи стабільність у їхній бізнес-стратегії.

Жовтневий виграш: як урядові рішення сприяли появі величезних прибутків.

У жовтні 2026 року 29 компаній, що займаються видобутком газу, здійснили продаж 54,5 мільйона кубометрів газу через Українську енергетичну біржу, отримавши 45,59 мільйона євро (згідно з даними УЕБ та ExPro). Лідером експортних угод стала компанія "ЕСКО-Північ", що належить групі Миколи Злочевського, яка реалізувала 16,1 мільйона кубометрів газу на суму 13,83 мільйона євро. Разом із компанією ДТЕК Ріната Ахметова, що продала 12,75 мільйона кубометрів газу на 9,36 мільйона євро, структура Злочевських забезпечила майже 53% від усіх експортних продажів на біржі.

Основна мета торгів полягає в різниці цін та механізмі доступу. Середня ціна експорту склала 78,63 євро за мегават-годину, що в 2,1 рази перевищує внутрішні котирування в Україні, які дорівнюють 37,47 євро за мегават-годину. Можливість реалізації ресурсу за європейськими цінами виникла після ухвалення Кабінетом Міністрів постанов №1251 та №1252 від 7 жовтня 2026 року, які формально зберегли загальну нульову квоту на експорт газу та дозволили видобувачам з переліку Міністерства енергетики продавати за межами країни до 15% обсягу, поданого до газотранспортної системи в попередньому місяці.

Згідно з інформацією ExPro, експортні угоди, укладені в жовтні, забезпечили видобувним компаніям 23,9 мільйона євро додаткового прибутку в порівнянні з продажем на внутрішньому ринку. Основна частина цієї вигоди, а саме 15,4 мільйона євро, дісталася трьом основним групам. Найбільше з них заробила родина Злочевських, яка отримала 7,4 мільйона євро чистого прибутку всього за один місяць, випередивши структури Ахметова (4,3 мільйона) та Козицького (3,7 мільйона). Крім того, постанова №1251 надала експортерам надійний захист: навіть якщо Кризовий комітет Міністерства енергетики вирішить призупинити експорт через дефіцит в Україні, це обмеження не стосуватиметься газу, який вже був проданий через біржу.

Битва за родовище Стинавське: як скасували обмеження у спеціальному дозволі

Паралельно з рекордами експорту, компанії, пов'язані зі Злочевським, заважають розширенню державного видобутку. У 2026 році в Стинавському нафтогазовому родовищі на Львівщині виникло серйозне протистояння. Після анулювання ліцензії попереднього оператора (Бориславської нафтової компанії) через санкції, державна компанія "Укрнафта" двічі намагалася виставити цю перспективну ділянку на відкритий аукціон.

Однак Державна служба геології та надр не розглянула подані заявки. Як офіційну причину вказали, що межі Стинавського родовища, нібито, перетинаються з територією сусіднього Семигинівського родовища, на яке спеціальний дозвіл отримала компанія ТОВ "Парі Нафтогаз". Останніми бенефіціарами цієї фірми, через кіпрську структуру Semigin Holdings Limited, є ті ж Анна та Каріна Злочевські.

Згідно з оцінками економічного аналітика Бориса Кушнірука, дані від "Геоінформу" та Державної комісії з запасів корисних копалин вказують на те, що родовища в цих зонах знаходяться на різних глибинах, тому між ними не виникає технічних суперечок. Однак проблема виникла у 2022 році, коли під час процесу переоформлення спеціального дозволу для "Парі Нафтогаз" деякі обмеження щодо глибини видобутку раптово зникли з документів. Внаслідок цього межі ділянки компанії Злочевських почали накладатися на територію, яку держава планувала виставити на аукціон.

Наслідки "технічного збою" мають цілком конкретні наслідки: більше ніж третина площі Стинавського родовища може бути вилучена з аукціону. За прогнозами експертів та парламентської тимчасової слідчої комісії, це може призвести до зниження стартової ціни лота на 35-40%, а державний бюджет недоотримає понад 1 мільярд гривень. Ситуація вже привернула увагу Служби безпеки України, яка вимагає проведення службових перевірок у відповідних відомствах, в той час як інформаційні матеріали про цей конфлікт почали дивно зникати з деяких медіа-ресурсів.

Бекграунд: чому Злочевський завжди виходить сухим із води

Сучасна впевненість ексміністра у газовій сфері є логічним наслідком багаторічної діяльності, сповненої кримінальних розслідувань, міжнародних конфліктів та відомих угод, з яких Злочевський завжди виходив непошкодженим у плані своїх фінансових інтересів.

Британські мільйони та підтримка ГПУ (2014-2016). Відразу після Революції Гідності правоохоронні органи Великої Британії зробили арешт приблизно $23,5 млн, виявлених на рахунках компаній Злочевського (Brociti Investments і Burisma Holdings) у лондонському банку BNP Paribas, підозрюючи у відмиванні грошей. Лондон закликав українську Генеральну прокуратуру до створення спільної слідчої групи, однак під керівництвом Олега Махницького та Віталія Яреми ГПУ надала довідки, що екс-міністр не має статусу підозрюваного. Це дало змогу зняти арешт з активів (згодом у розсекреченому листуванні американського дипломата Джорджа Кента згадувалася інформація про можливий хабар у травні 2014 року для закриття цього справи). Наприкінці 2016 року справи про незаконне збагачення в Україні були закриті, а Burisma отримала податковий штраф у розмірі 180 млн грн.

Американська політика (2014-2019). Введення до ради директорів Burisma сина тодішнього віцепрезидента США Хантера Байдена та експрезидента Польщі Олександра Кваснєвського перетворило компанію Злочевського на сюжет передвиборчих баталій у США. Дональд Трамп вимагав розслідувати діяльність Burisma в Україні, а республіканці й досі періодично повертають цю тему до порядку денного. Сам Злочевський тим часом не втрачав контактів із українським істеблішментом: його фіксували на зустрічах у Європі та Монако в оточенні впливових політиків, зокрема екснардепа Ігоря Кононенка.

Неперевершений хабар у історії НАБУ та "Армії дронів" (2020-2023). У червні 2020 року довірені особи колишнього міністра намагалися передати керівництву НАБУ і САП $6 мільйонів готівкою — це був найбільший задокументований випадок хабарництва в Україні за часи антикорупційної боротьби, що стосувався закриття справи про розкрадання рефінансування НБУ. Однак у серпні 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання провини: Злочевський уникнув реального покарання, сплативши штраф у 68 тисяч гривень та перерахувавши близько 660 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України в рамках проєкту "Армія дронів".

Кіпрський слід. Основою родинного бізнесу залишається Кіпр, через який контролюються українські природні ресурси. На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом Олексія Гончаренка колишній посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський (який працював у 2025-2026 роках) розкрив інформацію про мережу місцевих фінансових посередників, що обслуговували оточення Януковича. Він також пов'язав зі Злочевським гучне затримання, яке сталося в ресторані Ларнаки, де кіпрська поліція затримала першого секретаря українського посольства Костянтина Іващенка під час отримання 10 тисяч євро готівкою.

Не тільки газ, а й столичні хмарочоси

Маючи стабільний потік надприбутків від видобутку й експорту газу, структури родини Злочевського продовжують скуповувати стратегічну нерухомість у столиці за мінімальною ціною. У квітні 2026 року на державному майданчику СЕТАМ відбувся аукціон із продажу недобудованого київського бізнес-центру Sky Towers (дві висотки на 47 та 34 поверхи площею понад 50 тис. кв. м), який роками залишався заставним майном державного "Укрексімбанку" за неповернутим кредитом у 3 млрд грн.

Торги відбулися без жодного підвищення цін: об'єкт був проданий за початкову ціну у 560,47 млн грн (приблизно 15 млн доларів). Перемогу здобуло ТОВ "Тех Інвест Постач Плюс", яке формально зареєстроване на Романа Чумака. Однак журналістські розслідування виявили його тісні зв'язки з компаніями "Скайфол Фінанс" та "Сторенс", кінцевими бенефіціарами яких є Анна та Каріна Злочевські.

Історія Миколи Злочевського демонструє системну вразливість державних інституцій: жоден гучний скандал, від лондонських судів до $6 мільйонів готівкою для детективів НАБУ, не зупинив роботу його газового бізнесу. Компанії, створені на базі розданих без аукціонів родовищ, сьогодні отримують зелене світло на прибутковий експорт під час війни, блокують державну "Укрнафту" на Львівщині й паралельно поповнюють портфель активів знаковими об'єктами в центрі Києва.

Читайте також