Політичні новини України та світу

Європейський Союз поступово втрачає свій імідж як захисник міжнародних норм, нехтуючи порушеннями прав людини в Газі, повідомляє Politico.

Невміння Європи приймати рішучі рішення несе суттєві геополітичні наслідки.

Після жорстокої атаки ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня та спустошливої війни в Газі, яка за цим послідувала, загинули десятки тисяч палестинців, а значна частина Сектора Гази лежить у руїнах.

Лідери ЄС неодноразово закликали дотримуватись міжнародного права та просувати ідею двох держав, але коли йдеться про конкретні дії, ЄС майже не проявляє себе. Він -- "паперовий тигр", гучний у риториці, але безсилий на практиці, якого навіть не запросили на переговори про припинення вогню чи звільнення заручників, зазначає Свен Кюн фон Бургсдорф, колишній посол ЄС на Палестинській території.

Колишній посол зазначає, що маргіналізація ЄС у питанні Гази частково є наслідком його власної політики: він погодився бути донором допомоги, а не активним дипломатичним гравцем. ЄС вклав мільярди в підтримку Палестини й формально підтримував ідею двох держав, але уникав політичного тиску на Ізраїль.

Водночас Брюссель надав Ізраїлю необмежений доступ до свого ринку, не використовуючи це як важіль для припинення окупації Палестини чи досягнення тривалого миру. Простіше кажучи, замість жорсткої дипломатії Європа обрала шлях допомоги та торгівлі -- далеко не та геополітична роль, про яку говорилося в Лісабонському договорі.

Безумовно, Європейський Союз, що складається з 27 держав, стикається зі структурними викликами. Інтереси країн-членів часто відрізняються: деякі, як Німеччина, активно підтримують Ізраїль, в той час як інші, наприклад, Ірландія, вважають за краще підтримувати Палестину. Це ускладнює досягнення згоди в зовнішній політиці. Для того щоб реалізувати спільні дії, ЄС потребує одностайності, адже будь-яка країна має право заблокувати такі рішення.

"Постійне прагнення до повного консенсусу призвело до бездіяльності, що лише підсилює критику на адресу Європи як такої, що діє занадто пізно і занадто слабко", -- додає фон Бургсдорф.

Тим часом, закриваючи очі на кричущі порушення прав у Газі, ЄС підриває власну репутацію захисника міжнародного права. Моральний авторитет, здобутий завдяки протидії Росії, послаблюється через нерішучість щодо Ізраїлю, і багато країн Глобального Півдня вже сприймають це як явну подвійність стандартів -- саме це частково пояснює, чому майже жодна незахідна країна не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії.

Цей розрив у довірі також ускладнює для Євросоюзу формування партнерств, необхідних для досягнення "стратегічної автономії" у дедалі багатополярнішому світі. До того ж громадська думка змінюється і всередині самого ЄС: Німеччина, яка довго залишалася одним із найвідданіших союзників Ізраїлю, тепер має більшість населення, що виступає проти війни в Газі.

"Таким чином, для збереження свого впливу та цінностей, Європі необхідно перейти від декларацій до конкретних дій. Насамперед, їй варто налагодити співпрацю з основними арабськими партнерами", - зазначає колишній посол.

Мир на Близькому Сході неможливий без повної підтримки арабських сусідів Ізраїлю. Єгипет, Йорданія і Ліван, а також країни Перської затоки -- Саудівська Аравія і Катар -- всі вони життєво зацікавлені в тому, як закінчиться ця війна. Таким чином, Європа повинна тісно співпрацювати з цими країнами у формуванні післявоєнного врегулювання і працювати над створенням незалежної, життєздатної і демократичної палестинської держави.

Наступним кроком для ЄС повинно стати відстоювання міжнародного права та активна підтримка юридичних ініціатив, спрямованих на мирне вирішення конфлікту.

Європейський Союз та його члени зобов'язані виконувати рішення Міжнародного суду ООН, ухвалені у січні, березні та травні 2024 року, що стосуються ситуації в Газі та запобігання геноциду. Європа повинна відгукнутися на цей заклик, забезпечуючи повну співпрацю з розслідуваннями військових злочинів. У світлі трагічної кількості загиблих жінок і дітей, країни Європи зобов'язані терміново зупинити постачання зброї до Ізраїлю.

Окрім того, як члени Міжнародного кримінального суду, країни Європи зобов'язані виконувати його арештні ордери. Відмова Угорщини затримати прем'єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу під час його недавньої поїздки є явним порушенням. Європа повинна чітко продемонструвати, що міжнародне право є обов'язковим, навіть у випадках, коли це викликає незручності.

Наприкінці, Європейський Союз повинен сформувати альянси з тих, хто готовий співпрацювати. Європа більше не має права дозволяти одній чи двом незгодним країнам контролювати зовнішню політику. Якщо досягнення консенсусу виявиться неможливим, держави, що мають намір діяти, повинні об'єднуватися для вжиття відповідних заходів. Як країни-члени вже координують свої зусилля для обходу угорського вето щодо Росії, так само можливо діяти і в контексті ситуації на Близькому Сході.

"Якщо європейські керівники продовжать залишатися пасивними спостерігачами, їхні гучні висловлювання втратять будь-який сенс," -- зазначив фон Бургсдорф.

Раніше редакційна колегія газети Financial Times зазначала, що США та Європа мовчки спостерігають за військовою операцією Ізраїлю в Газі. В газеті називають таке ігнорування "ганебним мовчанням".

Читайте також