Економічний огляд: що чекає на ринок зерна та пального
Новий тиждень економічних суперечностей: від загроз для експорту та паливного ринку до вказівок від Міжнародного валютного фонду.
ГОЛОВНА "ВАЛЮТНА" СФЕРА ЗНОВУ ЗАЗНАЄ ТИСКУ ЗІ СТОРОНИ ПРОТИВНИКА
Аграрний експорт України знову стикається з труднощами внаслідок атак на портову інфраструктуру та цивільні судна. Цього разу проблема полягає не в обсягах врожаю, а в логістичних аспектах. Російські удари по портам і судам підвищують ризики для безперебійної роботи морського коридору, який забезпечує постачання української продукції на міжнародні ринки.
Лише за останні тижні поточного року ворог майже 30 разів атакував порти і два десятки разів - іноземні цивільні судна. Загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено понад тисячу об'єктів портової інфраструктури та більше ніж 220 суден. Значна частина з них - суховантажі, які використовуються для перевезення українського зерна.
Після останніх атак частина судновласників тимчасово призупинила захóди до українських портів через безпекові ризики. Водночас у державі наголошують: Україна не вводила жодних обмежень, а робота над відновленням регулярного судноплавства триває.
Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, рішення про "паузу" ухвалили саме судновласники.
"Ще вчора (21 липня, - ред.) до портів прибували чотири або п’ять суден. Станом на сьогодні (22 липня, - ред.) їхній захід зупинився. Ми, як держава, не вводили жодних обмежень, це рішення прийняли самі судновласники", - зазначив Висоцький.
Як зазначив він, підтримка стабільності морського коридору є ключовим питанням національної безпеки, тому уряд працює над рішеннями для відновлення судноплавства. Проте, поки що не слід говорити про зупинку експорту. Ситуація залишається активною, а короткочасна пауза не матиме суттєвого впливу на аграрні постачання.
Український морський коридор активно функціонує. З моменту його запуску через порти України було перевезено більше 200 мільйонів тонн вантажів, серед яких понад 120 мільйонів тонн складає аграрна продукція.
Протягом січня-червня 2026 року загальний обсяг експорту основних зернових, олійних культур та їх перероблених продуктів досягнув приблизно 27,3 мільйона тонн. З цього обсягу 24,6 мільйона тонн, що становить 88,4%, було експортовано морським шляхом. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, у 2026-му за шість місяців обсяги відвантаження зросли на 14,2%, а експорт через морські порти зріс на 13%.
Проте влада також планує на випадок більш складних ситуацій. У разі, якщо безпекові загрози призведуть до тривалих затримок у транспортуванні продукції, новим викликом стане організація зберігання свіжого врожаю.
Прогнозується, що в Україні цьогорічний збір зернових та олійних культур складе близько 80 млн тонн, з яких 45 млн тонн планується експортувати. Крім того, існують значні залишки з минулого сезону. Зокрема, відповідно до балансу на 2025/2026 маркетинговий рік, загальний обсяг запасів пшениці, кукурудзи та ячменю оцінюється майже в 10,2 млн тонн, що є в 2,5 рази більше, ніж у попередньому маркетинговому році.
"Ми усвідомлюємо, що затримки можуть спричинити необхідність у додатковому зберіганні. Тому ми плануємо заздалегідь: частину рішень будемо реалізовувати через власні закупівлі, а частину — залучаючи партнерів. У нас вже є досвід використання зернових рукавів, який виявився корисним у минулі періоди. Можливо, нам знадобляться додаткові потужності обсягом 10-12 млн тонн", — підкреслив Висоцький.
Навіть в умовах нових атак система експорту не зупиняється: головне завдання тепер - забезпечити безперебійну логістику та підготувати додаткові резерви.
ПАЛЬНЕ СТАЄ ДОРОЖЧИМ: ЯКІ ПРИЧИНИ ЗРОСТАННЯ ЦІН І ЩО МОЖНА ОЧІКУВАТИ В МАЙБУТНЬОМУ
Український сектор пального наближається до нового етапу підвищення цін. На початку липня фахівці відзначали, що існувала певна затримка між зростанням закупівельних цін на паливо та їх відображенням на автозаправних станціях. Проте за кілька тижнів обстановка змінилася - оператори почали поступово коригувати ціни в напрямку підвищення.
Основною причиною є залежність України від імпортованого пального. Коли вартість пального на міжнародних ринках зростає, це миттєво відображається на внутрішньому ринку: змінюється ціна закупівлі, а також збільшуються витрати на транспортування та доставку.
Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн зазначив, що на ринку склалася ситуація, коли оптові ціни перевищили роздрібні. Деякі мережі ще мали можливість реалізовувати пальне за попередніми цінами, оскільки у них залишилися запаси, придбані раніше.
"Насправді це лише початок зростання цін. Наприкінці позаминулого тижня ми побачили ситуацію, коли оптові ціни були вищими за роздрібні. Довго так тривати не може, тому було очевидно, що ціна зростатиме", - пояснив Куюн у коментарі для Укрінформу.
Експерт підкреслив, що на ринок вже постачається паливо за новими, підвищеними закупівельними цінами. Він зазначив, що ці нові постачання поступово впливають на формування майбутніх цін на автозаправних станціях.
Ось альтернативна версія тексту: "Поточний розрахунок виглядає так: дизель коштує 86 грн за літр, а бензин - 83 грн за літр. Це вже встановлена ціна на нові закупівлі. Це пальне за цією вартістю вже поступає на автозаправні станції. Воно було законтрактоване раніше, і поки воно доставлялося, ми реалізовували залишки дешевшого пального. Тепер, коли нове пальне наближається до колонок, ціна починає зростати," - зазначив Куюн.
Один із важливих аспектів - це стан світового ринку нафти. Ціни на паливо в Україні значною мірою корелюють із глобальними змінами, оскільки країна імпортує більшість необхідних обсягів пального. Як зазначає Куюн, в останній час вартість нафти зазнала помітного зростання.
"Сьогодні (21 липня, - ред.) ціна - 90 доларів за барель, у червні була 70 доларів. Тобто майже на 25% уже є зростання. На жаль, новини з Близького Сходу погані: там нова ескалація, і поки що просвіту немає", - зазначив експерт.
За оцінкою експертів, найближчі місяці можуть залишатися періодом підвищеної нестабільності для ринку пального. Водночас говорити про повторення ситуації з дефіцитом пального наразі немає підстав. Ринок забезпечений, а головний ризик для споживачів - саме подальше зростання вартості, а не нестача ресурсу.
НОВИЙ ТРАНШ ВІД МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ
Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду - майже 690 млн доларів США. Рішення ухвалила Рада директорів МВФ після завершення першого перегляду програми розширеного фінансування EFF. Після цього переказу загальний обсяг коштів, які Україна отримала в межах цієї програми, зріс приблизно до 2,2 млрд дол.
Програму було схвалено Радою виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду 26 лютого 2026 року. Загальний обсяг нової програми EFF становить 8,1 млрд доларів США на період 2026-2029 років. Вона враховує зміни в макроекономічній ситуації та безпекових умовах, які спостерігаються в країні, а також потреби України у фінансуванні на поточний та середньостроковий період.
Протягом усього періоду повномасштабної війни до державного бюджету України надійшло 15,6 мільярдів доларів США у вигляді фінансової підтримки від Фонду. "Ми продовжуємо активно впроваджувати спільно узгоджені реформи, спрямовані на забезпечення макроекономічної стабільності, зміцнення державного управління, підтримку відновлювальних зусиль і, в кінцевому підсумку, інтеграцію України до Європи", - підкреслив фінансовий міністр України Сергій Марченко.
Кошти МВФ надходять не автоматично. Перед кожним наступним етапом Фонд проводить перегляд програми та оцінює, наскільки Україна виконує погоджені показники.
За підсумками першого перегляду МВФ зазначив, що виконання програми Україною було загалом задовільним. Зокрема, країна виконала кількісні показники ефективності та індикативні цілі, водночас частина структурних реформ продовжує реалізовуватися.
Серед ключових аспектів програми можна виділити управління державними фінансами, податкову та митну політику, зміцнення антикорупційних заходів, реформування державного сектору та вдосконалення економічного менеджменту.
Зібрані кошти будуть надіслані до державного бюджету, що сприятиме збереженню фінансової стабільності країни в умовах активних бойових дій.
Для України рішення Міжнародного валютного фонду важливе не лише з точки зору фінансової підтримки. Продовження програми також слугує показником для інших міжнародних партнерів, що економіка країни залишається під контролем, а зобов'язання щодо реформ виконуються. Наступні етапи перегляду програми визначатимуть подальші можливості фінансування.
Упорядкувала Галина Тибінь.
Перше зображення: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.