"Довіра — це наш основний принцип." У Черкасах представники Суспільного ознайомили студентів з основами незалежної журналістики.
17 квітня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, на кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій, відбулася відкрита лекція, яку провели голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа і секретар цієї ради, а також програмний директор "Детектора медіа" Вадим Міський.
Виконувач обов'язків ректора університету Євген Кирилюк у вступному слові на заході підкреслив, що зустріч із представниками Суспільного в стінах навчального закладу є надзвичайно значущою, адже роль цього мовника має ключове значення для прогресу сучасних українських медіа.
"Суспільне мовлення відіграє важливу роль як у Черкасах, так і на загальноукраїнському рівні, з огляду на його соціальну функцію. Я переконаний, що в Україні залишилося дуже мало відповідальних медіа, і люди почали втрачати до них довіру. Проте Суспільне – це приклад відповідального медіа, яке представляє майбутнє. Значення Суспільного мовлення та таких організацій, як "Детектор медіа", є критично важливим для розвитку українського громадянського суспільства. Для університету ця співпраця також має велике значення, оскільки вона слугує основою для практики та професійного становлення наших студентів," – зазначив Євген Кирилюк.
Тетяна Бондар, Вадим Міщан, Світлана Остапенко та Євген Кирилюкевич.
На старті лекції організатори вирішили провести анкетування серед студентів. Молоді журналісти висловили свої погляди на те, що для них представляє незалежна журналістика та які цінності повинні бути в центрі сучасних медіа. Висновки цього анкетування стали основою для подальшої дискусії між учасниками та запрошеними гостями.
Лектори презентували свої власні історії, обговорили труднощі, з якими стикається сучасна журналістика, а також етапи становлення Суспільного мовлення в Україні. Студенти отримали змогу дізнатися про процеси створення суспільних мовників, країни, в яких вони не існують, а також важливість критичного аналізу медіа-контенту і механізми, що сприяють збереженню незалежності редакційних рішень.
Вадим Міський підкреслив для студентів, що в демократіях суспільні мовники, такі як BBC, Deutsche Welle, RAI, PBS та NPR, функціонують незалежно від урядів і діють на благо всіх громадян. Їхня головна мета полягає не в обслуговуванні політичних інтересів чи комерційного сектору, а в забезпеченні суспільства достовірною інформацією.
Водночас, за словами Вадима Міського, медіа в країнах з авторитарними режимами не можуть вважатися суспільними. "Якщо мовник підпорядковується владі та задовольняє її інтереси, він не може бути визнаний суспільним, навіть якщо має таку назву," – зазначив він.
Він також зазначив, що фінансування Суспільного з бюджетних коштів не свідчить про підпорядкованість державі, адже ці ресурси належать платникам податків. Основними принципами залишаються незалежність редакційної політики та відповідальність перед суспільством.
Вадим Міський і Світлана Остапа
"Одним із найважливіших аспектів є незалежність редакційної політики. Ніхто не має права втручатися і забороняти критикувати президента або уряд. Крім того, важливим є громадський контроль. Для цього і створена наглядова рада, до складу якої входять як представники парламенту, так і члени громадських організацій," - зазначив Вадим Міський.
Він окремо акцентував увагу на різницях між суспільними та приватними медіа. На його думку, комерційні медіа здебільшого зосереджені на інтересах своїх власників або на отриманні прибутку, тоді як Суспільне зобов'язане враховувати потреби різних груп людей, включаючи ті, що не є прибутковими.
"Мова йде про дітей, людей з обмеженими можливостями та внутрішньо переміщених осіб — це ті групи, які потребують доступу до інформації, але часто залишаються поза увагою рекламодавців," — зазначив він.
Розвиваючи цю тему, Світлана Остапа зазначила, що незалежний Суспільний мовник є важливим елементом демократичного суспільства. Вона підкреслила, що в Україні можливість створення Суспільного з'явилася лише після Революції гідності, незважаючи на те, що спроби ухвалення відповідного законодавства розпочалися ще в 1997 році.
"Лише у 2014 році цей процес удалося завершити. Революція гідності дала поштовх до медійних реформ, зокрема створення незалежного суспільного мовлення", -- нагадала Світлана Остапа.
Вона зазначила, що реформа полягала в об'єднанні багатьох державних телерадіокомпаній в єдину організацію – Суспільне мовлення. Це стало можливим для усунення прямого впливу держави на редакційну політику.
Вона також поділилася інформацією про актуальну організаційну структуру Суспільного, його еволюцію у цифровій сфері та нові формати контенту. У зв'язку з обмеженими фінансовими ресурсами, компанія змушена встановлювати пріоритети, серед яких головними є інформаційне мовлення та документальні проєкти.
"Найважливіше для нас — це не позиції у рейтингах, а довіра аудиторії," — зазначила Світлана Остапа. Вона підкреслила, що сьогодні значна кількість українців регулярно слідкує за новинами Суспільного, причому більшість з них — 80% глядачів — вважають, що інформація, яку вони отримують, є найоб'єктивнішою.
"Це свідчить про те, що ми дотримуємося журналістських стандартів. Щотижня 35% українців звертаються до новин Суспільного, що є досить хорошим результатом, і ми прагнемо його збільшити," – зазначила Світлана Остапа.
Вадим Міський презентував університету свою книгу "Українське радіо. Історія буремного століття", яку створив у співпраці з Тамарою Гусейновою.
Тетяна Бондаренко, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, висловила вдячність за проведену лекцію, зазначивши, що для них є надзвичайно важливим навчити студентів правильно споживати якісний медіаконтент.
"Зустріч стала надзвичайно інформативною та захоплюючою, і вона підкреслює, що якісні медіа мають право на існування, їх значення зростає, і попит на них постійно зростатиме. Мене особливо тішить, що Суспільне завжди займає провідні позиції серед надійних медіа, яким можна довіряти. Ще приємніше, що наші випускники працюють не лише в Черкасах, а й в інших містах України на платформі Суспільного. Для наших студентів і викладачів "Детектор медіа" є не просто інтернет-ресурсом, а справжньою освітньою платформою, яка забезпечує нас контентом для практичних занять. Студенти використовують його для пошуку прикладів, дослідження реального медійного середовища та аналізу існуючих проблем, отримуючи завжди професійну експертну оцінку", -- зазначила Тетяна Бондаренко.
Студенти та викладачі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького під час лекції
Під час зустрічі студенти мали змогу поставити запитання спікерам й обговорити виклики сучасної журналістики. Лекція стала можливістю не лише дізнатися більше про роботу Суспільного мовлення, а й краще зрозуміти принципи незалежної журналістики в умовах війни та трансформації медіаринку.
Изображение: Оксана Наумова
