Чорний Папа, географічні експедиції та монахи, що керують світом: міфи та реальність Ордену єзуїтів.
Товариство Ісуса, відоме також як орден єзуїтів, є найбільшим католицьким монашим орденом, до якого можуть приєднуватися лише чоловіки. Заснований Ігнатієм Лойолою, колишнім лицарем, цей орден часто називають "солдатами Ісуса Христа" або "піхотинцями Папи". Єзуїти славляться своїм девізом: Ad maiorem Dei Gloriam ("Все на славу Божу"), а також активною місіонерською та освітньою діяльністю. Крім того, вони відомі своїм талантом до хитромудрих інтриг, що стало причиною виникнення терміна "єзуїтська підступність".
В одному з паризьких районів Монмартр у 1534 році зібралися шестеро чоловіків: колишній військовий Ігнацій Лойола, аристократ із Наварри Франциск Ксав'єр (обидва згодом стали католицькими святими), священик П'єр Фавр, португалець Сімау Родрігес, а також студенти з Парижа Ніколас Бобаділья, Дієго Лайнес і Альфонсо Сальмерон. Вони, на колінах перед Богом, дали обіцянку служити людям і Церкві, а також здійснити паломництво до Єрусалима, щоб працювати над наверненням мусульман у християнство. Проте ця обіцянка не була виконана. Дослідження показало, як невиконана обітниця стала поштовхом до створення найвеличнішого чоловічого чернечого ордену в історії Католицької церкви, а також як простий важко поранений солдат зрештою став генералом.
Компенсувати невиконання однієї зі своїх обітниць друзі вирішили служінням Католицькій церкві. 27 вересня 1540 року, через шість років після задуму, Папа римський Павло III затвердив діяльність Ордену. Товариство Ісуса, або Орден єзуїтів став унікальною організацією, справжнім феноменом, породженим католицтвом.
Історія почалася з того, що молодий іспанський воїн Ігнацій Лойола отримав серйозне поранення під час однієї з численних битв, в яких брала участь іспанська армія на початку XVI століття. Втративши надію на одужання через звичайні методи лікування, Ігнацій почав щиро звертатися до Бога у молитвах. І тут сталося неймовірне - він одужав. Після цього вражаючого дива молодий чоловік вирішив присвятити своє життя служінню Богу, вивчаючи християнські вчення, що зрештою привело його до Парижа, де він прийняв вищу обітницю.
Протягом наступних п'яти років Ігнацій Лойола займався створенням механізму функціонування майбутнього ордену. Було ухвалено рішення не формувати жіночу гілку, що означало, що орден мав бути виключно чоловічим. Основними цілями стали освітні та благодійні ініціативи. Серед запланованих заходів – відкриття шкіл, колегіумів, лікарень і благодійних фондів, а також місія навернення представників інших віросповідань, язичників і тих, кого вважали "відступниками" чи схизматиками (так називали людей з інших конфесій). Важливо відзначити, що лідер ордену повинен був займати цю посаду довічно. Таким чином, звичайний солдат Ігнацій Лойола став генералом — так називалася роль керівника Ордену, який його засновники уявляли як бойову одиницю у боротьбі проти ворогів католицизму.
Орден утворювався чи не у найважчий період існування католицької церкви. Її авторитет у Європі суттєво похитнувся. Континентом прокотилася хвиля Реформації - вимоги змін у самiй Церквi та суспільних норм, які вона уособлювала. У той час Церква у своєму впливі на суспільство виходила далеко за межі справи служіння та восхваляння Бога. Церква була ядром соціальної сфери суспільства - від медицини до організації і проведення дозвілля. Усе проходило якщо не з її ініціативи, то під її контролем. Католицька церква століттями боролася за політичний вплив на континенті. Римські папи претендували на роль вищого арбітра між монархами, фактично борючись з імператором за звання наступника Бога на Землі.
Ставши універсальним світським інститутом, Церква успадкувала чимало недоліків, характерних для світських органів влади, таких як корупція, зловживання повноваженнями та різноманітні маніпуляції. Це явище стало дедалі звичнішим у діяльності католицької церкви в різних куточках Європи. Звичайно, така ситуація викликала протест і призвела до виникнення ідей щодо необхідності реформування цієї застарілої та вже не надто ефективної організації.
У різних країнах стали з'являтися нові вчення, які трішки по-іншому, ніж офіційні догми тлумачили християнство. Створення Товариства Ісуса багатьма вважається основним актом Контрреформації, відповіддю Церкви на рух, спрямований на її реформацію. А Ігнація Лойолу протиставляють Мартіну Лютеру, Жану Кальвіну та іншим ідейним лідерам протестантизму - сукупності нових течій у християнстві.
Ще одним значущим аспектом стали Великі географічні відкриття, які досягли свого апогею — виявлялися нові континенти, населені багатьма племенами, що не сповідували християнство. Це створювало для Ордену, одним з основних завдань якого було звернення тих, хто не вірить, до християнської віри, величезні можливості для діяльності.
Відтак за умов, що склалися, перед єзуїтами відкривалися три основні напрямки діяльності:
Злі язики створили цілу конспірологічну теорію, начебто основним завданням ордена було просувати своїх людей по кар'єрних драбинах якомога вище і саме таким чином втілювати у життя перші два пункти місії. Звісно, що офіційного підтвердження такій тезі не може бути. З іншого боку, цілком природно очікувати лояльності від людей, які завдячують єзуїтам своєю освітою, здоров'ям чи отриманою допомогою у складній життєвій ситуації. А саме цим орден і займався. Також цілком можливо, що чимало впливових осіб могли мати особистих духівників серед членів Ордену єзуїтів. Очевидно, що політичний вплив Товариства Ісуса у Європі був точно більший за офіційно декларований. Чимало високих чиновників здобували освіту в єзуїтських закладах.
Орден єзуїтів зробив значний внесок в розвиток освіти в Україні, розпочавши свою діяльність на українських землях з 1574 року. В цей період були засновані колегіуми в містах Перемишль, Львів та Станіславів. У 1626 році Острозька академія також перейшла під управління єзуїтів. Інші навчальні заклади функціонували в Луцьку, Кременці, Вінниці та Барі. Загалом, на території сучасної України в різні часи діяло 13 єзуїтських освітніх установ. Серед їхніх випускників можна згадати таких видатних осіб, як Лазар Баранович, Богдан Хмельницький, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович та Пилип Орлик.
Іншим важливим напрямком була місіонерська діяльність. Члени Товариства Ісуса йшли на край світу, щоб нести туди ім'я Христа. Вони не боялися ні диких племен, ні жорстоких володарів чужих та незвіданих земель. Цей порив віри та ентузіазму спричинив досить несподіваний ефект.
На кінець XVI-XVII століття Товариство Ісуса стало володарем найбільшої у світі мережі місій та фундацій. У цей період орден складався приблизно з 16 тисяч членів, що суттєво підвищило його вплив у різних сферах. Завдяки цій розгалуженій мережі Орден здобув незамінне значення в міжнародній політиці та економіці. Уявіть себе на місці торговця, який хоче розпочати бізнес у Південно-Східній Азії. Куди ви звернетеся в країні, про яку не маєте жодного уявлення і не знаєте мови? Де знайти перекладача? Можливо, вам стане в пригоді місія єзуїтів, адже вони, як правило, присутні у таких регіонах. Якщо не вони, то хто ще зможе вам допомогти?
Орден створив велику мережу своїх представництв, що охоплює території від Кримського ханства до віддаленої Японії, від Китаю до Африки та Америки. Ваші родичі стали жертвами татарського набігу? Ми готові допомогти вам у їх пошуку та викупі через Місію в Кефе. Потребуєте налагодити торгові зв'язки з далеким Китаєм? І для цього у нас є пропозиція! А можливо, ви плануєте переправити рабів з Африки до Латинської Америки? Ой, це вже зовсім інша історія...
Питання рабства та участі в работоргівлі нині є серйозним темним аспектом діяльності Ордену. Єзуїти мали велику кількість латифундій у Латинській Америці. Вони почали створювати їх також у Північній Америці, коли прибули туди. З невеликих місій, де ченці-ентузіасти проповідували християнство корінним народам, менш ніж за століття єзуїтські громади перетворилися на величезні політичні та економічні осередки.
Звичайно, таке зростання ордену породило хвилю заздрощів. Перший великий скандал трапився із місією в Китаї. Її керівник Матео Річчі заявив, що поширене у країні конфуціанство - це не єресь і не язицництво, а цілком зріла релігія, у якої й християнству є чого повчитися, а також є чому повчити. Тобто він виступав за корисний обмін між світовими філософськими вченнями. Річчі, а за ним і весь Орден, звинуватили у схизмі та віровідступництві. Проте тоді Товариство Ісуса встояло.
Проте, Орден не зміг витримати цілеспрямованого тиску з боку європейських монархів у XVIII столітті. У прагненні усунути будь-яку конкуренцію з боку релігійних установ для забезпечення своєї абсолютної влади, європейські правителі почали звинувачувати єзуїтів у всіх можливих злочинах. Саме в цей період виникли численні міфи про єзуїтів, які стверджували, що їхня моральна позиція полягає в тому, що мета виправдовує будь-які засоби. Єзуїтів підозрювали в організації вбивства короля Франції Генріха Наварського в 1610 році, а також у невдалому замаху на португальського монарха в 1758 році. Часто вони виступали в ролі радників для монархів, що стало приводом для звинувачень у спровокуванні війн, таких як Тридцятилітня війна, яку, нібито, розв'язали Габсбурги за рекомендаціями єзуїтів. Скасування Нантського едикту у Франції також пов'язували з впливом радників короля Людовика XIV, що належали до Ордену. Існує думка, що навіть конфлікти між козаками та польською шляхтою були спровоковані єзуїтами, які надто активно просували католицизм серед православного населення Речі Посполитої. Однак діяльність таємного Ордена має свою сутність, адже багато його справ залишаються прихованими від сторонніх очей і занурені в глибини історії.
Зрештою, Папа римський, під впливом обставин, ухвалив рішення про заборону Ордену в 1773 році. Лише місії Товариства Ісуса в Російській імперії продовжували існувати, оскільки імператриця Катерина мала власну точку зору на цю справу. Проте після закінчення Наполеонівських війн, у 1814 році, Орден був знову відновлений.
Чи можна вважати, що Товариство Ісуса досягло піка своєї могутності у XVII-XVIII століттях? Не факт. Зараз Орден - найчисельніший за свою історію (налічує кілька десятків тисяч членів), і у 2013 році його представник Хосе Франсіско Бергольйо вперше став Папою римським, взявши ім'я Франциск. Тож, можливо, єзуїти досягли зеніту свого впливу саме зараз?
Цікаво, що Папа-єзуїт відзначився лібералізмом на своїй посаді, зокрема у ставленні до інших релігій (що як згадувалося вище цілком відповідало духу Ордену), а також до гендерної політики. Також в нього було своєрідне ставлення до Росії, навіть після її прямої агресії щодо України. Мабуть, у пам'ять про рішення Катерини у найважчий період історії Товариства Ісуса.
Історія Ордену єзуїтів, як і багатьох інших значних організацій, які протягом століть впливали на розвиток людства, є складною та суперечливою. Цей орден став центром численних чуток та легенд, оскільки досяг глобальних масштабів і значних досягнень. Безсумнівно, в свій найвищий розквіт єзуїти впливали на політиків та видатних особистостей свого часу. Внаслідок своєї участі в работоргівлі, сьогодні орден змушений компенсувати свої дії, виплачуючи величезні суми антирабським організаціям. Під час Другої світової війни 651 єзуїт виконував обов'язки військового капелана в армії нацистської Німеччини, в той час як п’ятнадцять єзуїтів отримали звання праведників світу, серед яких був Жан Батист Ясенс, який очолив орден у 1946 році.
Товариство Ісуса започаткувало безліч місій, благодійних організацій та навчальних закладів, які сприяли поліпшенню життя і, ймовірно, врятували мільйони людей по всьому світу. Завдяки цій діяльності вони залишили значний відбиток в історії добродійності, освіти та пам'яті про універсальне добро.
