"Чому ми формуємо суспільство жертв?" В Україні обговорюють можливість оновлення шкільної програми з історії.
Викладання історії України в навчальних закладах потребує нового підходу – "другої лінзи", яка б навчала учнів аналізувати дії історичних особистостей, а не лише співчувати їхнім стражданням. Цю позицію висловили історики та освітяни Олег Бондаренко і Сергій Терно.
Свої пропозиції вони виклали у статті для порталу "Освіторія". На думку авторів, нинішній підхід, який практикується у школах, формує шкідливу звичку. "пояснювати невдачі зовнішніми силами, а не власними рішеннями". При цьому вони наголошують, що йдеться не про перегляд трагічних сторінок - Голодомор, репресії та кріпацтво мають залишатися в програмі в повному обсязі. Питання в іншому: поруч із викладенням фактів має іти також аналітична перспектива.
Автори виділяють два різні підходи: "історія-плач" і "історія-чин". Перший підхід акцентує увагу на зовнішніх факторах, що призвели до поразок, і, за словами дослідників, "знімає відповідальність" та "паралізує". Натомість другий підхід ставить інші запитання. Він спонукає учнів розмірковувати про вибір, який мав перед собою історичний діяч. Які альтернативи були на той момент, а не в ретроспективі? Які наслідки випливали з такого вибору і чи могло бути щось інакше за наявних умов? "Дитина, яка здатна одночасно співчувати жертвам Голодомору і розглядати політичні рішення 1920-х - 30-х років, які привели до цієї трагедії, отримує більш глибоке розуміння, ніж та, яка фокусується лише на одному з цих аспектів," - зазначають автори статті.
Автори переглядають у підручниках уявлення про еліту. Наразі, на їхню думку, шкільні матеріали спрощують цей образ до "експлуататора" — особи, що володіє землею і має привілеї за рахунок "трудового народу". Проте при цьому зникає важлива частина історії. Наприклад, козацька старшина гинула на війні, шляхта втрачала свої маєтки, беручи участь у повстаннях, а діячі Центральної Ради та УНР платили за свої політичні рішення вигнанням або навіть життям. Коли ця важлива частина зникає з навчальних матеріалів, як зазначають Бондаренко і Терно, "концепція відповідальності еліти також зникає — залишається тільки образ ворога".
Окремо автори торкаються теми психологічної травми і застерігають від спекуляцій на ній. Концепцію "трансгенераційної травми", тобто передачі психологічних наслідків через покоління без прямого досвіду, вони називають предметом наукової дискусії, а не доведеним фактом. Натомість наводять простіший аргумент: замовчування злочинів тоталітарного режиму в підручниках не "береже психіку" дитини, а позбавляє її інформації, потрібної зокрема для розуміння власної родинної історії. Назвати злочин злочином і показати приклади опору - Норильське повстання, дисидентський рух, Крути, УПА - це, на думку авторів, "не психотерапія нації, а елементарна повнота фактажу".
Вчені пропонують ввести три основні зміни. По-перше, варто замінити узагальнені підходи на аналіз конкретних випадків – це дозволить розглядати окремі постаті, демонструючи ціну вибору та його наслідки. По-друге, до кожної теми слід додати аналітичні питання, які б не лише стосувалися фактів, але й розглядали альтернативи, а також визначали, який саме крок став вирішальним. По-третє, важливо зберегти цілісність трагедій, доповнивши їх розділом про опір, державні традиції та конкретні рішення, при цьому не виключаючи жоден з цих елементів.
"Діти, які можуть відчувати смуток через втрати та аналізувати свої рішення, стають справжніми державотворцями, на відміну від тих, хто лише пам’ятає про біль", - зазначають автори. Вони також підкреслюють, що їхній маніфест адресований тим, хто прагне до прозорості і готовий до створення інтелектуально розвиненого суспільства. "Суттєві зміни починаються там, де закінчується впертість і розпочинається взаємна відкритість", - впевнені вони.
Раніше OBOZ.UA повідомляв про вчительку історії з 18-річним стажем, яка проходила Національний мультипредметний тест (НМТ). Незважаючи на свій досвід, вона отримала не найвищий результат з профільного предмета та поділилася своїми зауваженнями щодо недоліків НМТ, зокрема в частині історії України.
Отримуйте лише достовірні новини в нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не потрапляйте на гачок до фейкових новин!
