Бєльська стосовно насильства в Парижі: Чи в змозі Європа уберегти свою культурну спадщину?
Вчора у Франції було знищено вогнем одну з найпрекрасніших ратуш у країні. З таким же успіхом могли б підпалити і Нотр-Дам. Яка різниця, що знищувати, якщо тобі не важливі краса, історія та зусилля минулих поколінь?
Ратушу Ліможа збудували 1883 року в стилі неоренесансу. Вежа з годинником, скульптури, розкішне декоративне оздоблення. Будівля пережила дві світові війни. А 17 жовтня люди в масках розбили вікна, проникли всередину й підпалили її.
Основні причини протестів включають зростання цін, брак фінансування освітньої сфери та незадоволення діями уряду.
У Ліоні розгромили магазини Sephora та Hugo Boss. У Бордо злочинці зламали двері Louis Vuitton. У Ніцці відбулися грабежі в крамницях спортивного одягу, взуття та електроніки. У Марселі вони захопили мерію. У Ліоні стався підпал туристичного інформаційного центру. Вогонь охопив автомобілі та комерційні будівлі.
Як може знищена архітектурна пам'ятка XIX століття вплинути на зниження цін на продукти? І скільки пляшок парфумів необхідно вкрасти, аби влада підвищила зарплати педагогам?
Я переглядаю ці зображення і згадую про наші два Майдани.
Пам'ятаю запах палаючих шин, барикади, бруківку, яку розбирали для захисту від силовиків. Пам'ятаю побитих, скалічених і вбитих людей. Але мародерства не було. Ніхто не грабував магазини й не виносив звідти одяг, взуття чи електроніку.
Навпроти, люди жертвували їжу, медикаменти, кошти та теплий одяг. Незнайомці підтримували одне одного, допомагали лікувати поранених і приймали їх на ніч у своїх домівках. Кухні та медичні пункти активно працювали. Самооборона Майдану пильнувала за дотриманням порядку.
Можливостей для крадіжок було чимало. Проте українці не розглядали ідею боротьби з Януковичем через пограбування магазинів у сусідів.
У Франції до мирних демонстрацій регулярно долучаються радикальні угруповання, для яких знищення приватної власності є способом політичної боротьби. Поруч з'являються звичайні злодії, яким до політики немає жодного діла.
Особливо показове радикальне лівацтво, послідовники якого намагаються представити руйнування чужого майна як боротьбу з капіталізмом.
Логіка цих революціонерів прекрасна. Великі корпорації вони ненавидять, але їхню продукцію охоче крадуть і несуть додому. Причому найдорожчу.
Особливу увагу заслуговує міграційна політика Франції.
На відео з французьких міст видно, що трощать і грабують молодики із темним кольором шкіри. На деяких кадрах вони становлять переважну більшість.
Ситуація у Франції слугує важливим сигналом для оцінки десятиліть політики міграції та інтеграції. Держава інвестувала в освіту, соціальні послуги та підтримку вразливих районів. Проте жодна з цих соціальних ініціатив не може компенсувати відсутність виховання та культурних цінностей, які є характерними для іммігрантських спільнот, якщо ці якості не закладені в їхньому середовищі.
Бідність не виправдовує крадіжки. Соціальна нерівність не виправдовує підпалу. А походження людини з пригноблених в минулому націй не може бути виправданням її злочинів.
Особливо вражає, коли європейські політики, які самі не здатні вирішити питання громадської безпеки у своїх країнах, починають давати поради Україні. Україні, яка прагне до ЄС і мусить відповідати численним європейським стандартам, доводиться стикатися з реальністю, де не лише виявляється безсилля влади, але й негативний вплив самої законодавчої системи.
Європейська інтеграція не має слугувати автоматичним наслідуванням всіх рішень, прийнятих у Брюсселі чи Парижі. І європейці також не застраховані від помилок. Деколи ці помилки обходяться їм у чималу суму, хоча вони не завжди готові про це говорити відкрито.
Сучасні події порушують набагато глибші питання, ніж просто кількість магазинів, які стали жертвами пограбувань у вихідні. Чи може європейська цивілізація забезпечити захист своєї культурної спадщини, а також законності та порядку перед тими, хто не визнає їхньої значущості?
Витрати на відновлення після погромів понесуть законослухняні громадяни Франції, які справді вважають себе французами, а не лише називаються так. Зібрані податки підуть на відновлення історичних споруд та міської інфраструктури. Власники магазинів нестимуть відповідальність за ремонти та оцінюватимуть свої збитки. Сумнівно, що страхові компанії погодяться покривати такі "непередбачувані обставини".
Наш Майдан не обійшовся без жертв. Проте, навіть у найкритичніші моменти, українці проявляли взаємодопомогу, підтримуючи незнайомців та охороняючи чуже майно. Супротив владі не виправдовував крадіжок у сусідів.
Ратушу в Ліможі зводили протягом семи років. Вона прослужила 143 роки. Проте за одну ніч знищено велику частину того, що було створено архітекторами, скульпторами та будівельниками XIX століття.
Французький паспорт може бути отриманий без глибоких знань про французьку культуру. Однак, якщо держава не в змозі захистити свої ратуші від вандалів, це викликає серйозні питання щодо її здатності забезпечити безпеку власних кордонів від російських військ, незважаючи на членство в НАТО чи інших організаціях з гучними, але порожніми назвами.
Європа вже кілька років відкладає ухвалення рішень щодо підтримки України, одночасно нарощуючи власні внутрішні суперечності. Росія веде війні на її кордонах. І якщо до зовнішньої загрози приєднається велике громадянське протистояння, європейським країнам доведеться визначити, проти кого першими виставляти своїх військових.
Витік інформації
Про автора. Єлизавета Бєльська — мистецтвознавиця, есеїстка та видавчиня.
