З 2026 року конфіденційність банківських даних перестане діяти.
Ера, коли можна було просто приховати активи, - закінчується. З 2026 року, не тільки банки й небанківські фінансові установи, а й криптофонди, криптоплатформи та навіть сервіси електронних грошей працюватимуть за новими глобальними стандартами прозорості - CRS 2.0 і CARF. Це означає, що будь-які рахунки, криптоактиви чи е-гроші потраплять у поле зору податкових органів.
У 2009 році держави G20 проголосили про закінчення практики банківської таємниці.
Тепер це вже не просто мрія. У липні 2025 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у співпраці з Глобальним форумом з питань прозорості та обміну інформацією для податкових цілей презентували міністрам фінансів та керівникам центральних банків G20 звіт, що висвітлює досягнення в області податкової прозорості.
Цей документ є не лише технічним звітом, а й ясним політичним меседжем: забезпечення прозорості активів та автоматизований обмін даними залишаються ключовими глобальними пріоритетами.
Тепер у фокусі уваги перебувають не лише банківські рахунки, а й криптовалюти, електронні грошові системи, цифрові платформи, а в найближчому майбутньому – і ринок нерухомості. Це означає, що прозорість стає стандартом не лише для фінансової сфери, але й для нової цифрової економіки, а також, в деяких випадках, для реального сектора (на даний момент це відбувається на добровільних засадах).
Станом на 2025 рік 172 юрисдикції, включно з Україною, зобов'язалися впровадити стандарти EOIR і CRS. 112 країн вже здійснюють обмін інформацією за CRS, а ще 15 приєднаються до 2027 року.
69 країн, включаючи Україну, зобов'язалися реалізувати Рамкову програму звітності щодо криптоактивів (CARF) до 2027-2028 років.
У 2024 році податкові служби по всьому світу провели обмін інформацією щодо 171 мільйона фінансових рахунків, загальна сума активів яких перевищує 13 трильйонів євро. Це є унікальним прикладом фінансової прозорості, яка вже призвела до мільярдних надходжень до бюджетів країн G20.
Нещодавно Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, висловив свої думки щодо досягнень у впровадженні Національної стратегії доходів до 2030 року, зокрема стосовно міжнародного обміну податковою інформацією.
Однією з основних цілей Стратегії є створення ефективної співпраці між Державною податковою службою (ДПС) та іноземними податковими відомствами. Це дозволить оперативно виявляти схеми ухилення від сплати податків і сприятиме поверненню в Україну коштів, незаконно виведених за межі країни.
У 2024 році Державна податкова служба представила нову концепцію для розробки ІТ-системи під назвою "Обмін інформацією з іноземними компетентними органами". Ця система покликана забезпечити прозорість процесів, контроль за термінами та якістю обміну даними, а також підвищити ефективність діяльності податкової служби в боротьбі з міжнародними схемами ухилення від сплати податків.
Ініціатива отримала підтримку, а в проекті державного бюджету на 2025 рік вже заплановано фінансування, тому очікується її реалізація.
За 9 місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року:
"Резерв є величезним. Важливо оптимізувати використання даних міжнародного обміну та якомога швидше запровадити ІТ-систему. Інформаційний обмін повинен стати дієвим засобом у боротьбі з незаконним виведенням капіталу за межі країни", - підкреслив Гетманцев.
З 1 січня 2026 року набувають чинності зміни до Common Reporting Standard (CRS 2.0) - це наймасштабніше оновлення стандарту за останнє десятиліття. Перша звітність за оновленими правилами очікується у 2027 році.
Оновлення охоплюють кілька напрямів:
Фінансові організації тепер зобов’язані чітко вказувати, чи є рахунок новим чи вже існуючим, а також підтверджувати, чи була отримана дійсна самосертифікація. Крім того, слід уточнити тип рахунку — депозитарний, кастодіальний або страхувальний. У випадку спільних рахунків податкова інформація повинна відображати число співвласників та пропорції розподілу доходів між ними.
Ще однією суттєвою новацією є те, що особи з подвійним резидентством тепер не матимуть можливості застосовувати tie-breaker-тест для зменшення обсягу інформації, яку потрібно розкрити. Тепер кожне з резидентств необхідно буде підтверджувати офіційними документами.
З технологічної точки зору, CRS 2.0 піднімається на новий рівень. Заплановано інтеграцію державних верифікаційних сервісів (GVS) — надійних IT-рішень, які дозволять банкам та фінансовим платформам перевіряти податкову резидентність клієнтів безпосередньо через податкові органи. Крім того, буде впроваджено автоматизований зворотний зв'язок між податковими адміністраціями, що значно прискорить виявлення та виправлення помилок у звітності.
Для банків, інвестиційних фондів і провайдерів електронних грошей CRS 2.0 означає новий рівень вимог до комплаєнсу. Зокрема, компанії мають оновити процедури належної обачності, удосконалити системи верифікації клієнтів і підвищити рівень кіберзахисту.
Тепер фінансова звітність та податкове планування інтегруються в стратегічне управління, перетворюючись із звичайної формальності для аудитів на важливі інструменти для розвитку бізнесу.
Паралельно з CRS 2.0 з 2026 році розпочнеться впровадження Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) - системи автоматичного обміну інформацією про криптоактиви. До 2027-2028 років вона має стати глобальною нормою, в тому числі для України.
CARF заповнює недолік, що виник унаслідок CRS, забезпечуючи обмін інформацією про операції з криптоактивами, включаючи ті, що здійснюються на децентралізованих платформах.
Якщо DeFi або DAO фактично здійснює контроль над транзакціями або виступає в ролі посередника, їх слід вважати постачальниками послуг з криптоактивів (CASP), що зобов'язує їх до звітності. Тепер операції з обгортання токенів (таких як перетворення BTC в WBTC) також підлягають звітності, що виключає можливість створення "чорних дір" для приховування активів.
Доходи від стейкінгу також підпадають під обмін даними, а токени, отримані від liquid staking, визнаються криптоактивами.
Якщо актив уже охоплено CRS (наприклад, ETF на криптовалюти), дублювання у CARF не буде. Це дозволить створити єдину базу даних без подвійного обміну інформацією.
ОЕСР активно розробляє новий добровільний механізм автоматичного обміну інформацією про реєстрацію нерухомості. Це важливий крок, оскільки нерухомість все частіше стає інструментом для уникнення податкових зобов'язань.
Паралельно в ЄС діють типові правила для цифрових платформ - Uber, Booking, OnlyFans та інших. Вони зобов'язують операторів збирати дані про продавців і щороку звітувати про доходи користувачів.
У квітні 2025 року уряд зареєстрував законопроєкт №13232, який передбачає запровадження міжнародного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ.
Україна входить до групи країн, що взяли зобов'язання запровадити CARF до 2027-2028 року, але вочевидь першим кроком на цьому шляху має бути повноцінна легалізація ринку віртуальних активів та прийняття відповідного законодавства.
Водночас залишається актуальним питання координації між Національним банком України, Міністерством фінансів та Державною податковою службою. CRS і CARF вимагають, щоб податкові органи мали повний доступ до фінансових даних, тому злагоджені дії регуляторів стануть ключовими для успішного впровадження цих стандартів в Україні.
У 2026 році з впровадженням CRS 2.0 та CARF настане ера повної податкової прозорості, в якій приховання активів стане надзвичайно ускладненим. Відтепер відкритість буде асоціюватися з надійністю, а прозора податкова практика стане показником стабільності для інвесторів і партнерів.
