Якщо відбудуться вибори, хто здатен кинути виклик Зеленському?
Можливість чи неможливість проведення виборів в Україні активно обговорюється як всередині країни, так і за її межами. На початку лютого 2025 року спецпредставник США в Україні Кіт Келлог сказав, що Вашингтон хотів би проведення виборів в Україні, можливо, до кінця року, особливо в разі досягнення перемир'я з Росією у найближчі місяці. І це при тому, що опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене 12-22 березня, показало, що майже 80 відсотків українців проти виборів у випадку тимчасового перемир'я без гарантій безпеки.
Згідно з поточними законодавчими нормами, парламентські вибори повинні проходити через 60 днів після завершення воєнного стану, тоді як президентські – через 90 днів. Наразі воєнний стан діє до 8 травня. Якщо його не буде продовжено, парламентські вибори теоретично можуть відбутися в липні, а президентські – лише в серпні. Проте голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко уже зазначив, що підготовка до виборів після завершення війни вимагатиме більше часу, ніж це передбачено чинними законами. DW досліджувала, чи є конкуренти для діючого президента України Володимира Зеленського, якщо вибори все ж відбудуться у 2025 році.
Дослідження щодо результатів гіпотетичного голосування на парламентських та президентських виборах, які проводять соціологічні агенції, незмінно показують фаворитами колишнього головнокомандувача ЗСУ, а нині посла України у Великобританії Валерія Залужного і чинного президента України Володимира Зеленського. Так, у листопаді 2024 року соцдослідження центру "Соціальний моніторинг" показало, що громадяни віддали б більшість голосів за Залужного (27 відсотків). Тоді як Зеленський опинився би на другому місці з 16 відсотками голосів, а експрезидент України Петро Порошенко - на третьому (7 відсотків). Майже ідентичні показники засвідчили результати опитування "Центру соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС", яке оприлюднило 19 лютого видання "Українська правда".
Проте заяви президента США Дональда Трампа про нібито низький рейтинг Володимира Зеленського та інші критичні коментарі щодо українського лідера змінили ситуацію. У лютому соціологічна компанія Gradus Research провела експрес-опитування, результати якого показали, що чинний президент має 23 відсотки підтримки і займає перше місце серед своїх опонентів. Проте дані про інших потенційних кандидатів, а також їхній список, соціологи не оприлюднили.
Також зверніть увагу на: Вибори в Україні: які перспективи їх проведення у 2025 році?
Свіжіші дослідження, проведені після публічного конфлікту між Трампом та його віцепрезидентом Джей Ді Венсом та Зеленським у Білому домі, показують ще більший відрив Зеленського. Так, за опитуванням компаній National Sample S.R.O. та NMS Market Research, проведених з 6 по 12 березня, за чинного главу держави голоси віддали б понад 39 відсотків респондентів, тоді як за Залужного - понад 15 відсотків. Далі зі значним відривом у рейтингу опинилися: Петро Порошенко, голова депутатської групи "Розумна політика" Дмитро Разумков та лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко.
"Після суперечки в Овальному кабінеті 28 лютого люди почали активно об'єднуватись навколо Зеленського. За словами політичного аналітика та керівника Центру аналізу і стратегій Ігоря Чаленка, його рейтинги зросли приблизно на 10 відсоткових пунктів відразу." – зазначає він у бесіді з DW.
Однак фахівець підкреслює, що ситуація все ще може змінитися, оскільки рейтинги не залишаються незмінними і залежать від багатьох чинників. "Наприклад, у 2013 році соціологічні опитування свідчили про те, що Порошенко має лише 1,5 відсотка підтримки. Проте через півроку він переміг на президентських виборах у першому турі. Тоді політичний контекст змінився через анексію Криму та конфлікт на Донбасі", - додає він.
Опитані експерти DW вважають, що єдиним, хто здатний скласти реальну конкуренцію Зеленському, є Залужний. "На сьогодні єдиним істинним суперником, який має шанси перемогти Зеленського, є лише Залужний," - стверджує політолог і директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Читайте також: Хто має вищий рейтинг під час війни - Залужний чи Зеленський?
Політолог Ігор Рейтерович з Київського національного університету імені Тараса Шевченка також визнає, що Залужний має значний потенціал. Проте він вважає, що не слід недооцінювати і опозиційних лідерів, таких як Порошенко та Тимошенко, які, ймовірно, також візьмуть участь у президентських виборах. "Вони мають тривалий досвід у політиці, і їхня участь у виборах може слугувати не лише для боротьби за президентське крісло, а й для укріплення своїх позицій у парламенті. Мер Києва Володимир Кличко може також вирішити балотуватися на пост президента, хоча й усвідомлює, що його шанси на перемогу будуть обмеженими. Проте це може допомогти йому в подальшій боротьбі на парламентських виборах", - зазначає політолог.
Можливі парламентські вибори викликають багато запитань серед політичних експертів. Адже наразі залишається незрозумілим, хто саме візьме участь у виборах, з якими програмами виступить та хто буде включений до списків партій. DW звернулась до політичних сил, які мають представництво в парламенті, щоб дізнатися про їхні плани. У "Слузі народу" зазначили, що "питання про вибори всередині фракції не обговорюється", тоді як у "Батьківщині" пообіцяли надати інформацію "коли запанує мир і буде оголошено про вибори". Водночас вони підкреслили, що з моменту свого заснування у 1999 році "Батьківщина" брала участь у всіх виборчих кампаніях.
"Євросолідарність", партія експрезидента Порошенка, підтвердила свою готовність брати участь у парламентських виборах, якщо вони відбудуться. "На даний момент ми не проводимо виборчу кампанію, оскільки значна частина наших активістів служить у ЗСУ та захищає нашу країну. Безумовно, ми виступимо на виборах під власним брендом, адже нам нема чого приховувати," - зазначила народна депутатка від "ЄС" Марія Іонова в коментарі для DW. Інші політичні сили на момент публікації ще не надали відповіді на запит.
Політолог Фесенко відзначає, що серед наявних політичних сил лише кілька мають шанси подолати п'ятивідсотковий бар'єр. "Безумовно, це буде "Євросолідарність". Крім того, на цей бар'єр можуть претендувати "Батьківщина" під керівництвом Юлії Тимошенко та партія "Разумкова", - зазначає експерт.
Невідомо, чи зможе взяти участь у виборах нова політична сила, яка стане наступницею забороненої після початку повномасштабної агресії Росії в Україні партії "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ), зазначає Фесенко. "Це буде партія, що орієнтується на російськомовний виборчий сегмент. Наскільки мені відомо, деякі колишні члени ОПЗЖ мають намір створити таку структуру, але чи отримають вони шанс взяти участь у виборах? Є чимало сумнівів. Очікуються ініціативи, що прагнуть заборонити колишнім депутатам ОПЗЖ участь у виборах", – додає політолог.
Ознайомтеся також: Демократія під загрозою: як Україні провести вибори після війни.
Фесенко вважає, що основними фаворитами майбутніх парламентських виборів стануть політичні сили, які можуть претендувати на лідерство на президентських виборах. "Ймовірно, замість "Слуги народу" з'явиться щось на кшталт "блоку Зеленського". Це буде безпосередньо пов'язано з президентом Зеленським. У виборчому списку цього блоку, ймовірно, буде небагато чинних депутатів від "Слуг народу". Очікується ребрендинг, як в назві, так і в змісті", - зазначає експерт.
Також, за словами Фесенка, ймовірний сценарій, що буде партія або блок Залужного. "Тобто декілька партій об'єднаються, зокрема, можливо, "Удар" Кличка і деякі інші, для того, щоб підтримати Залужного. І безумовно, це буде апріорі один з фаворитів цих виборів", - розмірковує політолог.
У недавньому опитуванні, проведеному в кінці січня компанією NewImage, були представлені як вже існуючі політичні сили, так і нові, які, на думку соціологів, можуть з’явитися навколо популярних особистостей – громадських діячів, політиків і військових. Серед виборців, які вже визначилися зі своїм вибором, поки що на першому місці опинилася "партія Зеленського", яка ще не була офіційно зареєстрована (більше 16 відсотків). Другу позицію займає "Європейська солідарність", що вже представлена у парламенті (12 відсотків), а третю – політична сила, сформована навколо бригади "Азов" (майже 11 відсотків). Згідно з даними опитування, понад п’ятим відсотковий бар'єр проходять також партії "Буданова", "Разумкова", "24 серпня", що має в своєму складі волонтера, телеведучого і колишнього члена "Голосу" Сергія Притулу, "Третя Штурмова" та "Батьківщина".
Більшість партій, які згадуються у рейтингу, насправді не мають офіційного статусу, і невідомо, чи з'являться вони у майбутньому. Проте співрозмовники DW висловлюють сподівання щодо виникнення нових політичних ініціатив. Ще до початку повномасштабного вторгнення активно готувалися до запуску політичні проєкти, курувані людьми, які нині займаються волонтерською діяльністю, зазначає Рейтерович. "Це Притула. Можливо, (активіст і блогер Сергій. - Ред.) Стерненко та інші, хто нині активно волонтерить, також спробують свої сили в політиці", - додає він.
Фесенко висловлює думку, що "партія Притули" має всі шанси стати однією з лідерів. "Туди, по суті, увійдуть деякі чинні депутати з "Голосу". Питання полягає в тому, чи приєднається до них Сергій Стерненко, або ж він з кількома іншими особами вирішить заснувати власну партію", - зазначає він.
Політологи вважають, що можна очікувати появу нових політичних партій, в складі яких будуть представники військових. "Не слід забувати про ті партії, що вже мають тривалу історію в Україні, але наразі відсутні в парламенті. Наприклад, "Свобода" або "Національний корпус", заснований Андрієм Білецьким, першим командиром полку "Азов", - зазначає експерт. Окрім того, Рейтерович зазначає, що колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба має шанси потрапити до парламенту. "Проте є питання щодо його амбіцій створити власну політичну силу. Можливо, він вирішить об'єднатися з кимось для участі у виборах", - підкреслює Рейтерович.
