Як TikTok розповсюджує паніку війни: у Німеччині циркулюють неправдиві чутки про "російську атаку на Баварію" | Основні новини України

Відео на TikTok з проросійською тематикою викликають занепокоєння щодо війни в Німеччині / Колаж Bayerischer Rundfunk

На відомій платформі TikTok поширюються відеоматеріали, які нібито попереджають про можливий російський ракетний удар по німецькому містечку Шробенгаузен, де розміщується завод, що виробляє крилаті ракети Taurus. Ці відео, створені за допомогою технологій штучного інтелекту, набирають величезну популярність, отримуючи сотні тисяч переглядів та викликаючи занепокоєння серед користувачів. Експерти вважають, що такі публікації можуть бути або спробою скористатися людськими страхами, або ж частиною гібридної війни з боку Росії, повідомляє Bayerischer Rundfunk.

Страх як засіб впливу

Відеоролики виконані в напруженій атмосфері: на фоні драматичної музики з'являються кадри з Володимиром Путіним, Сергієм Лавровим та канцлером Фрідріхом Мерцем. Штучний голос оголошує: "Завод Taurus у Шробенгаузені буде знищено двома ракетами". У коментарях мешканці Баварії активно обговорюють, наскільки близько вони перебувають до "передбачуваної цілі", а деякі з них жартують, що "після цього в регіоні спаржа більше не виросте".

Незважаючи на брак будь-яких підтверджень, відео набрали до 700 тисяч переглядів та отримали десятки тисяч лайків. Водночас вони посилюють справжні тривоги, як щодо війни, так і щодо економічної нестабільності в Європі.

Російські загрози — це більше телевізійні заяви, ніж справжні наміри.

Першоджерелом цих "новин" став уривок з російського державного телебачення, який був випущений у травні 2025 року. У ньому кремлівський пропагандист Ігор Коротченко висловив думку, що Росія "має можливість атакувати завод у Шробенгаузені". Однак, на думку аналітиків, це є характерною інформаційною стратегією російських медіа, спрямованою на внутрішню аудиторію.

Політолог Константінос Цецос з Бундесверського університету в Мюнхені зазначає, що такі висловлювання мають на меті підвищити підтримку Володимира Путіна серед громадян, а не відображають його справжні наміри. "Не бачу в цьому нічого важливого. Це просто спосіб активізувати населення в умовах кризи", — коментує він.

Інший експерт, Стефан Майстер з Німецького товариства зовнішньої політики, вважає, що напад Росії на державу-члена НАТО майже неможливий. "Москва прагне не атакувати Альянс, а послабити його, сіяти сумніви щодо підтримки України і підривати довіру до урядів", -- пояснює він.

Гібридна війна і страх як зброя

Аналітики вказують на те, що Росія використовує стратегії гібридної війни, комбінуючи пропаганду, фальшиву інформацію, кібератаки та маніпуляції суспільними настроями в Європі. Цецос підкреслює, що ці дії навмисно залишаються на рівні, який не викликає офіційного застосування статті 5 НАТО.

Однак можливими є інші форми агресії: диверсії, спроби впливу на логістичні ланцюги, блокування поставок або кібератаки на критичну інфраструктуру, наприклад, енергомережі.

Хто ж вигадує неправдиву інформацію?

Автори цього відео залишаються анонімними. Експерти висловлюють припущення, що це можуть бути як окремі особи, так і учасники організованої "фабрики тролів". Як зазначає Цецос, "подібні ролики здатний створити навіть підліток — потрібно лише мати комп'ютер і доступ до штучних нейронних мереж".

Юлія Смірнова з Центру моніторингу, аналізу та стратегій (CeMAS) підкреслює, що багато відеоматеріалів виглядають "недбало підготовленими" і часто містять суперечливу інформацію. Деякі з них підтримують проросійські наративи, в той час як інші показують Україну як потужну державу, що є незвичним для пропагандистських медіа.

На її думку, пояснення просте: автори хочуть отримати якомога більше переглядів і підписників, експлуатуючи страх і тривогу глядачів. TikTok дозволяє монетизувати популярні акаунти, тому фейки стають вигідним бізнесом.

Використання страху як метод маніпуляції.

Експерти вбачають у цих відео одночасно комерційний і політичний інтерес. Росія давно використовує дезінформацію для послаблення європейських суспільств, стимулюючи страхи, внутрішні суперечки та недовіру до урядів.

"Ці кампанії мають на меті трансформувати політичні настрої, впливати на актуальні питання та, в кінцевому підсумку, формувати рішення урядів", -- коментує Цецос. Він також зазначає, що подібні відео з різними темами вже активно розповсюджуються по багатьох країнах Європи.

Коли тривога перетворюється на зброю.

Згідно з дослідженням CeMAS, 41% німців висловлюють побоювання щодо можливості Третьої світової війни, а 38% вважають, що нові конфлікти в Європі можуть виникнути. Ці настрої стають сприятливим середовищем для маніпуляцій.

"Якщо мета противника -- поширювати паніку, то ми допомагаємо йому, коли самі піддаємося страху", -- наголошує Цецос. Він радить протистояти дезінформації через освіту, критичне мислення та усвідомлене споживання новин.