Віктор Ягун: Китай – технологічна підтримка для російської агресії – Блоги
Після останніх звітів про використання китайських компонентів у нових російських "шахедах" можна стверджувати, що це вже не поодинокі випадки, а цілком системна тенденція. Станом на 27 серпня 2026 року Китай продовжує залишатися одним із основних зовнішніх постачальників технологій та товарів подвійного призначення, без яких Росії було б значно важче підтримувати поточний темп військових дій.
Важливо не спрощувати ситуацію. Наразі немає публічних підтверджень масового постачання готової летальної зброї з боку Пекіна до Росії за схемою, схожою на ту, що використовує КНДР. Сам Китай стверджує, що не постачає зброю сторонам конфлікту і ретельно контролює експорт товарів, що можуть мати подвійне призначення. Однак справжня проблема полягає в іншому: китайські технології, такі як двигуни, мікроелектронні компоненти, сервоприводи, гіроскопи, навігаційні модулі, засоби зв'язку, верстати з числовим програмним керуванням та інші види обладнання, систематично постачаються до російського оборонного сектора.
НАТО вже відкрито зазначає, що Китай є "критично важливим елементом", який надає Росії можливість продовжувати військові дії завдяки значній підтримці її оборонно-промислового комплексу. Оновлена 12 серпня українська база War&Sanctions містить 428 позицій компонентів китайського походження, виявлених у зразках озброєння, які використовує агресор.
Найпоказовіший приклад - ударні дрони. За даними The Wall Street Journal, які 26 серпня навів NV, нові реактивні модифікації "шахедів" можуть розвивати швидкість близько 480 км/год. Українські фахівці пов'язують появу таких моделей, зокрема, з китайськими мікротурбореактивними двигунами. У російських БПЛА дедалі частіше знаходять китайські сервомотори, гіроскопи, антени, модеми та інші вузли. Це вже не просто питання дешевих комплектуючих - йдеться про технологічне вдосконалення зброї, яка щодня атакує Україну.
Є й інший вимір. У травні Reuters, посилаючись на дані європейських розвідок, повідомив, що близько 200 російських військових пройшли в Китаї закриту підготовку з безпілотних систем, РЕБ, авіації та інших військових дисциплін, після чого багато з них повернулися на війну проти України. Якщо ці розвідувальні дані остаточно підтвердяться, це вже виходитиме далеко за межі звичайної торгівлі.
Захід вживає все більш рішучих заходів. У липні Європейський Союз запровадив нові експортні обмеження на 51 організацію, серед яких є й ті, що розташовані в Китаї та Гонконзі. На думку ЄС, ці структури сприяють обходу санкцій, пов'язаних із мікроелектронікою, верстатами з числовим програмним управлінням та обладнанням для виробництва напівпровідників, для Росії. У червні до санкційних списків ЄС та Великої Британії потрапили також китайські компанії, які мають зв'язки з постачаннями для оборонного комплексу Росії.
Тому формула "Китай не постачає росії зброю" сьогодні вже мало що пояснює. Сучасну війну ведуть не лише танками й ракетами, а й чипами, двигунами, оптикою, верстатами, електронікою та логістикою. І саме в цій сфері Пекін став для москви критично важливим партнером.
Моя оцінка проста: Китай намагається одночасно не перейти формальну межу прямої участі у війні й не допустити стратегічної поразки росії. Для Пекіна це можливість виснажувати ресурси Заходу чужими руками, поглиблювати залежність москви від китайських технологій і ринку та розширювати власний політичний вплив.
Для України висновок є також зрозумілим: санкції повинні націлюватися не лише на російські виробництва, а й на весь міжнародний ланцюг постачання, що забезпечує їхню діяльність.
