Виктор Андрусив: Какие альтернативные меры безопасности может рассмотреть Украина, если НАТО не станет вариантом? -- Блоги | OBOZ.UA
Я рад, что множество политиков наконец-то начали открыто признаваться в том, что данное решение никогда не пользовалось полноценной поддержкой со стороны стран-партнеров. Перспективы его реализации всегда были ограниченными, особенно из-за позиций ряда государств, таких как Турция, Германия и Венгрия, а также других стран, в зависимости от политической ситуации и выборов. Однако еще более значительным является тот факт, что НАТО никогда не выступало действительно эффективным средством обороны.
Далее текст на языке оригинала
У світі, де панують гібридні загрози, ця організація втратила орієнтацію і обмежилася лише проведенням спільних навчань. Безумовно, стаття 5 є важливим механізмом захисту, але її дія реалізується лише за умови одностайної згоди всіх членів. Путін завжди може розраховувати на підтримку хоча б одного союзника, який зможе заблокувати функціонування цієї організації, а сьогодні таких союзників у нього не один. Саме тому ефективність цієї структури з моменту розпаду Радянського Союзу завжди викликала сумніви.
Проте для нас ключовим аспектом закінчення конфлікту є забезпечення безпеки, а саме – запобігання повторенню подібних ситуацій. Хоча НАТО не є ідеальним варіантом гарантій, воно все ж надає певну міру захисту та виконує роль стримуючого чинника.
Тому правильне питання, яке варто поставити сьогодні: якщо не НАТО, то які варіанти гарантій безпеки можуть бути?
Найбільш перспективним варіантом для заміни НАТО може стати створення всебічної спільної політики безпеки та оборони Європейського Союзу, або, простіше кажучи, формування єдиної європейської армії. На сьогодні така політика вже існує, проте виглядає досить обмежено. Її основні напрямки включають фінансування оборонних проектів країн-членів, реагування на кризові ситуації, проведення миротворчих місій та інші заходи. Проте ця політика не є повноцінною, оскільки відсутній окремий орган, що займається її реалізацією, а також немає спільної інтеграції військових структур країн та їх збройних сил в єдину систему.
Очевидно, що слабка оборонна політика зумовлена тим, що більшість (хоча й не всі) країн ЄС є членами НАТО, і їм не потрібно створювати дублюючі структури. Грубо кажучи, Трамп має підстави, коли звинувачує Європу в тому, що вона економить на своїй обороні за рахунок Сполучених Штатів. Тепер, коли він знову на політичній арені, питання розробки ефективної оборонної стратегії може знову вийти на перший план.
Як це стосується нас? У Путіна ніколи не викликало проблем питання нашого вступу в ЄС. Сьогодні це питання визначене, на відміну від питання нашого вступу в НАТО. Якщо Україна стає країною-членом ЄС, то бере участь у всіх його політиках, в тому числі в оборонній. Тобто, ЗСУ стають частиною "європейської армії". За умови, що спільна оборонна політика покладає на всі країни відповідальність за спільне реагування на напад, Україна отримує гарантії захисту в рамках цієї політики.
Більш того, як країна-член Європейського Союзу, ми маємо можливість розміщувати військові підрозділи від інших держав-учасниць, а також ініціювати спільні виробничі проекти та інші форми співпраці.
Все це має дуже серйозні перспективи, з огляду на ізоляціонізм Трампа, не кажучи вже про його погрози забрати Гренландію. Європейські лідери мають нарешті знайти свої "яйця", і перестати жити в ілюзіях сподівання на США. В обставинах, коли США будуть зменшувати свою військову участь в Європі, цінність України тільки виростає. Наші Збройні Сили могли б стати основою цієї оборонної політики, а наші виробництва - забезпечити нову європейську армію.
В підсумку Путін отримує невступ України в НАТО, але не залишить нас беззахисними. Ми ж отримуємо гарантії безпеки в рамках ЄС, а не НАТО. Трамп отримує зменшення ролі США в безпеці ЄС. Щодо ядерної зброї, я нагадаю, що в ЄС ядерну зброю має Франція. Ба більше, враховуючи позицію Британії, я не виключаю, що вона може приєднатись до такої оборонної політики, не бувши членом ЄС. Зрештою, США залишаються важливим учасником і гарантом миру і безпеки своїми силами в Європі, навіть в умовах зменшення своєї присутності та ролі НАТО.
