"В значній мірі, Росія вже втратила війну минулого року, але існує певна інерція, і, на жаль, є Іран", - зазначив Віктор Андрусів, коментуючи "останні зусилля" Путіна.

"У значній мірі, Росія зазнала поразки у війні ще минулого року, але існує певна інерція, а, на жаль, також підтримка з боку Ірану", – зазначив Віктор Андрусів, коментуючи "остання спроба" Путіна.

росія може готувати "останній ривок" на Слов'янсько-Краматорську агломерацію, щоб продемонструвати нібито успіх у війні та створити передумови для переговорів. Таку думку висловив політичний аналітик Віктор Андрусів.

Він порівняв нинішню ситуацію навколо війни рф проти України із ситуацією в Німеччині на початку 1945 року. Тоді, за його словами, на тлі очевидної ресурсної поразки пропаганда переконувала населення, що союзники можуть розколотися або що нова "вундервафля" здатна змінити перебіг війни.

Андрусів вважає, що сьогодні Путін перебуває в подібній ситуації. Він підкреслює, що Росія стикається з істотними економічними труднощами: за його словами, бюджетний дефіцит перевищив запланований рівень на 170%, а прогноз зростання валового внутрішнього продукту складає всього 0,6%, тоді як для промислового сектору цей показник ще нижчий — 0,4%.

За словами експерта, навіть при великих інвестиціях з боку держави ці показники залишаються незадовільними. Він також вказує на те, що ситуація погіршується через наслідки іранської кризи та зростання цін на нафту.

"В значній мірі, Росія вже в минулому році зазнала поразки у війні через брак ресурсів, але, на жаль, існує певна інерція, а також підтримка з боку Ірану," – зазначив Андрусів.

На його думку, Кремль потребує аргументу для свого оточення та еліт, щоб обґрунтувати продовження війни. Він вважає, що таким аргументом може стати спроба взяти під контроль Слов'янсько-Краматорську агломерацію.

Андрусів вважає, що під виглядом підготовки до подібного "стрибка" в Росії може відбутися активізація прихованої мобілізації.

"Її не будуть оголошувати публічно, натомість процес набору людей розпочнеться в ручному режимі," -- зазначив він.

За версією аналітика, нинішня концепція перемоги путіна може передбачати спробу здійснити цей наступ, після чого зупинити бойові дії та запропонувати переговори за логікою домовленостей, про які йшлося в Анкориджі, але вже після вирішення питання Донбасу на користь рф.

Однак Андрусів вважає цю стратегію недосконалою, оскільки вона не дає відповіді на важливе питання: що планує Кремль робити, якщо після такого наступу мирні переговори не будуть ініційовані, санкції залишаться в силі, а продовження конфлікту вимагатиме додаткових ресурсів.

Окремим сигналом нестабільності він назвав рішення не допустити до виборів російську партію "Яблуко". За словами Андрусіва, з 1999 року вона жодного разу не долала виборчий бар'єр, однак її залишали для створення видимості політичної конкуренції.

"Отже, даний крок яскраво демонструє глибокі сумніви путіна щодо своєї популярності та впливовості," -- зазначає експерт.

Він вважає, що намагання реалізувати "останній натиск" може призвести до ризиків для Кремля, які полягають не лише в короткочасних досягненнях, але й у значному виснаженні ресурсів.

"путін змушений вибирати між успіхом свого его і долею країни", -- зазначив Андрусів.

Він підкреслив, що можливі втрати Росії від тривалого виснаження можуть перевищити ймовірні вигоди від захоплення ще кількох зруйнованих міст на Донбасі.

"ФАКТИ" повідомляють, що Кремль готує нову хвилю мобілізації — цифри, які озвучуються, викликають сумніви в їхній реальності. В Росії говорять про намір мобілізувати 800 тисяч новобранців до кінця року, хоча навіть місцеві експерти визнають, що "переварити" таку кількість людей просто неможливо. Аналітик Вадим Денисенко зазначає, що насправді ситуація може обмежитися 300-500 тисячами призовників, але навіть цього буде достатньо, щоб суттєво посилити тиск на суспільство, розширити практику примусових контрактів та збільшити агресивні дії проти сусідніх держав.

Матеріали, представлені в категорії "Блоги", відображають індивідуальну точку зору автора і можуть не відповідати позиції редакції.