Вадим Денисенко заявив: "Путін де-факто відмовився від мирних переговорів."

Изображение: Макс Требухов Вадим Денисенко, эксперт в области политологии.
"Насправді, починаючи з листопада 2023 року, Росія на всі аудиторії -- Росію, Україну, колективний Захід, Глобальний Південь -- транслювала один-єдиний наратив. Півтора року вони досить активно говорили про те, що вони за мир, а Україна проти. Мовляв, під тиском Заходу вона не хоче миру. Переговори в Джидді між Україною і США дозволили зламати цей наратив, -- каже Вадим Денисенко. -- І росіяни достатньо довго, тижні два, думали, що ж їм сказати. А тоді з'явилася ця заява Путіна про те, що на територію України необхідно вводити тимчасове керівництво під егідою ООН, проводити вибори абощо. Пєсков уточнив Путіна: вони вважають, що українське військово-політичне керівництво не контролює армію, а армія не слухається військово-політичне керівництво; тут повний бардак, хаос".
Денисенко охарактеризував цей наратив як невдалий, адже його не прийняли ані країни Глобального Півдня, ані колективний Захід, і, звісно, Україна також не підтримала його.
"Але кампанія запущена, значить, вона має працювати. І єдина аудиторія, на яку воно трошечки починає працювати, -- це сама Російська Федерація. Тому що потрібно донести російському населенню, чому не буде миру.
Є багато причин, але Путін де-факто вийшов із переговорного процесу. На останньому Ер-Ріяді, це стало зрозуміло. Путін з психологічної точки зору загалі не збирається зупиняти війну. Він щиро вважає, що Київ за 3 дні 2.0 цього літа йому вдасться. Ми розуміємо, що це нереалістично, але тим не менш він живе в цій парадигмі. І вони починають накачувати російське суспільство, чому воно повинно змиритися з тим, що війна буде продовжуватися", -- пояснює політолог.
Ігор Луценко висловив думку: "Сьогодні ми маємо достатньо економічних і людських ресурсів, щоб здобути перемогу над Росією."
За його словами, нещодавнє соціологічне дослідження, проведене на території Росії під назвою "Росія напередодні переговорів. Соціально-політичні настрої росіян січень-лютий 2025" у співпраці між "Діловою столицею", Медіацентром Україна та соціологічною компанією "Нью-імідж груп", виявило, що вперше 75% населення, або три чверті, сподіваються на мирні переговори і прагнуть до миру.
"Ці числа безпрецедентні. Люди прагнуть миру, але Путін намагається переконати їх, що мир недосяжний через 'нацистів', які не підкоряються Зеленському. Тому, на його думку, війна є єдиним виходом", -- коментує Денисенко, підкреслюючи, що цей наратив буде актуальним ще щонайменше місяць або півтора.
Щодо участі України у переговорах довкола припинення війни, всі вони в першу чергу -- про нашу суб'єктність, відзначив політолог. І про це слід пам'ятати, акцентує Вадим Денисенко, коли ми ставимо перед собою цілі, які напевне не можна виконати (наприклад, членство в НАТО), бо тоді траплятимуться ситуації на кшталт того, що відбулось в Овальному кабінеті.
"Формула миру для мене з першого дня війни була наступна: збереження суб'єктності, збереження максимальної кількості людей, максимальної кількості територій, обов'язковий вихід до Чорного моря. На мій погляд, це та формула, з якою ми повинні йти і до українського суспільства, і думати про те, як її максимально забезпечити на наших зовнішніх переговорах", -- впевнений політолог.
Фото: Макс Требухов Спікери під час дискусії
Він відзначив три проблеми, які на сьогодні є в Україні:
Наші вимоги часто "відстають" від життя на пару місяців або років".
Вибираючи між суб'єктністю, територіями, людьми абощо і можливістю одномоментно показати дулю нашому візаві, ми -- як суспільство -- радіємо, коли показуємо цю дулю. "І це, в принципі, є одним із найбільших внутрішніх викликів в тому числі і для нашої внутрішньої єдності".
Величезна криза в управлінні. На думку експерта, спроби подолати цю кризу політичними засобами лише загострюють ситуацію.
Під політичними методами я розумію спроби замінити політику X або чиновника X на чиновника Y. Однак такий підхід не приносить результатів, адже управлінська криза має значно глибші причини та інші причинно-наслідкові зв'язки. Усі розмови про мобілізацію, бусифікацію та корупцію — це не корені проблеми, а лише їх наслідки. Ми живемо в умовах управлінської кризи, — зазначає Денисенко. — І, незалежно від наших дій і висловлювань, без впровадження реальних управлінських рішень для подолання цієї кризи, ми все більше будемо потрапляти в безвихідні ситуації.
На його погляд, нинішня діяльність ТЦК є результатом "значних управлінських помилок".
"Є території, де в значній мірі спостерігається справжній терор щодо цивільного населення. Чоловіки бояться виходити на вулицю не лише через страх перед призовом в армію, а й через серйозні управлінські кризи, які спостерігаються", -- зазначив експерт у політичних питаннях.
Изображение: Макс Требухов Вадим Денисенко, эксперт в области политологии.
За словами Вадима Денисенка, існує значна мотивація для продовження боротьби. Він зазначає, що українське суспільство прагне миру, але не будь-якою ціною. Зокрема, 30-35% населення готові боротися до останнього, тоді як близько 70% бажають встановлення миру, але з умовами, які вони вважають прийнятними.
Єгор Фірсов: "Відчуття миру на лінії фронту видається практично недосяжним."
Перегляньте також відеозапис обговорення на панелі: