В Україні до завершення року мають намір відновити аеромедичну евакуацію: чи буде відновлено авіасполучення в повному обсязі?

В Україні до кінця року планується відновлення аеромедичної евакуації пацієнтів за допомогою літаків Державної служби з надзвичайних ситуацій. Хоча це рішення ще не означає відкриття українського повітряного простору для регулярних пасажирських перевезень, воно дасть змогу протестувати певні механізми організації авіапольотів в умовах війни. Держава вже активно готується до відновлення цивільних авіаперевезень, зокрема, розглядає можливість запуску перших вантажних рейсів із західних областей.

Аеромедична евакуація знову відновлює свою діяльність.

Уряд України ухвалив новий регламент для організації аеромедичної евакуації хворих за допомогою авіаційних засобів Державної служби з надзвичайних ситуацій. Як повідомив Прем'єр-міністр Сергій Корецький, цей механізм планується ввести в дію до завершення 2026 року.

"Це дозволить істотно зменшити час доставки пацієнтів, які потребують термінової спеціалізованої медичної допомоги, між лікарнями, а також забезпечить можливість транспортування українців на лікування за кордоном, зокрема в рамках програми Medevac Ukraine," - зазначив прем'єр-міністр.

Головна перевага такого механізму, за його словами, суттєве скорочення часу транспортування пацієнтів до медзакладів. Наприклад, дорога з Харкова до евакуаційного хабу в польському Жешуві наземним транспортом може тривати 15-16 годин, тоді як повітрям цей маршрут потенційно можна подолати за 2-3 години.

Кабмін також передбачив можливість перевезення донорських органів для трансплантації, медичних команд та необхідних засобів.

Організацією евакуаційних заходів буде займатися Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я. Державна служба з надзвичайних ситуацій надасть літаки та екіпажі, враховуючи погодні умови та аспекти безпеки.

Військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що аеромедична евакуація в Україні повністю не припинялася навіть після початку повномасштабного вторгнення росії, але була суттєво обмеженою.

Власне, цивільна аеромедична евакуація не зупинялася протягом всього періоду активних бойових дій. Головним питанням залишається, якими ресурсами та засобами вона була забезпечена. Вертольоти, що належать Державній службі України з надзвичайних ситуацій, в перші дні широкомасштабного вторгнення були перекинуті до Польщі. Згодом деякі з них здійснювали польоти в західних регіонах України, де не було прямої загрози. Таким чином, певна діяльність у цій сфері продовжувалася, хоча її потенціал зазнавав значних обмежень, - зазначив він.

Він вважає, що теперішнє рішення може бути зумовлене поверненням деякої авіаційної техніки ДСНС в Україну та збільшенням її експлуатаційних можливостей.

Безумовно, у випадках, коли пацієнт потребує термінової спеціалізованої допомоги, аеромедична евакуація стає не просто корисною опцією, а критично важливою необхідністю. Такий підхід вже тривалий час застосовується в усіх розвинених країнах Європи. Це є ключовим елементом сучасної системи екстреної медичної допомоги, оскільки в певних випадках швидкість доставки пацієнта може суттєво вплинути на його шанси на виживання, - зазначив Жирохов.

Чи призведе аеромедична евакуація до відкриття українського повітряного простору?

Відновлення аеромедичної евакуації не є рівнозначним наданню дозволу на регулярні цивільні авіаперевезення. Медичні рейси проводитимуться відповідно до спеціальних протоколів, з урахуванням специфічних завдань та вимог безпеки.

Одночасно, організація цих перевезень забезпечить цінний практичний досвід в координації авіапольотів і аналізі ризиків у військових обставинах.

Однак, Михайло Жирохов застерігає від спроб розглядати аеромедичну евакуацію як повноцінний підготовчий етап до відновлення регулярного авіасполучення.

"На мою думку, відновлення аеромедичної евакуації не можна вважати етапом підготовки до відновлення цивільної авіації. Зазначати про таку підготовку наразі передчасно, адже ці процеси суттєво різняться і вимагають своїх специфічних протоколів, процедур та стандартів для організації польотів", - зазначив фахівець.

Він також підкреслив, що застосування повітряних засобів ДСНС залишатиметься в межах обмежень через ризик російських нападів.

"Тому я б не переоцінював масштаби цього рішення. Воно важливе з погляду медичної допомоги та збереження людських життів, але не варто сприймати його як свідчення готовності України до повноцінного відновлення цивільних авіаперевезень. Тут мова про перспективу", - підсумував Жирохов.

Україна активно займається підготовкою своїх аеропортів для відновлення авіаційних перевезень.

Не зважаючи на те, що авіаційний простір досі зачинений для звичайних цивільних перевезень, Україна активно працює над відновленням авіаційного сполучення.

Раніше міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час свого виступу у Верховній Раді зазначив, що роботи вже проводяться в двох аеропортах.

"В частині роботи щодо відновлення авіасполучення. Є два державних аеропорти, на яких здійснюються відповідні роботи щодо оцінки ризиків, готуються підземний простір і укриття для можливості відновлення авіасполучення. Крім того, є комунальні обʼєкти, які знаходяться в інших регіонах, а саме Західна Україна, для проведення перших вантажних перевезень", - заявив Калашник з трибуни парламенту.

Розпочаток транспортних авіаперевезень стане першим кроком до поетапного відновлення авіаційної інфраструктури.

Водночас навіть західні регіони України не можна вважати повністю захищеними від російських обстрілів. Тому будь-яке рішення щодо відновлення польотів потребує комплексної оцінки ризиків та гарантій максимально можливого рівня безпеки.

Авіаційний експерт Валерій Романенко вважає, що одним із потенційних майданчиків для обмежених авіаційних операцій може бути ужгородський аеропорт.

"Окремо можна говорити про Ужгород. Його географічне розташування створює дещо інші умови. Теоретично звідти можна було б організовувати окремі авіаційні операції навіть у нинішніх умовах. Навіть якщо ми говоримо про цивільну авіацію. До того ж злітно-посадкова смуга розташована безпосередньо біля кордону зі Словаччиною. Але це специфічний випадок, який не можна автоматично переносити на інші українські аеропорти", - зазначив експерт.

У той же час Романенко підкреслює, що навіть якщо аеропорт знаходиться на значній відстані від лінії фронту, це не виключає ризиків для безпеки пасажирів та членів екіпажу.

"Щодо решти аеродромів та аеропортів, то вони залишаються потенційними цілями для російських ударів. Ми бачили, що навіть Львівська область неодноразово зазнавала ракетних атак. Тому сам факт розташування аеропорту на заході України ще не означає, що він має достатній рівень безпеки для відновлення регулярних польотів", - пояснив він.

Експерт вважає, що перед тим, як ухвалювати рішення щодо відновлення регулярних авіаперевезень, державі слід першочергово розробити ефективні механізми для забезпечення безпеки авіаційної інфраструктури, екіпажів та пасажирів.

Чому Україні необхідно зберегти свої авіаперевізники до моменту відкриття небесного простору.

Планування відновлення авіаційного сполучення повинно включати не лише оновлення аеропортів і забезпечення безпечних умов для польотів. Важливим аспектом для держави є також підтримка вітчизняних авіакомпаній, які, після відновлення роботи повітряного простору, зможуть знову розпочати свою діяльність в Україні.

Після початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії змушені були перенести свою діяльність за межі країни, де вони зіткнулися зі значним скороченням обсягу операцій, потребою підтримувати авіапарк, зберігати кваліфікований персонал та конкурувати в умовах високої конкуренції. Додатковою складністю стали претензії з боку правоохоронних органів щодо лізингових платежів нерезидентам. У Бюро економічної безпеки вирішили трактувати ці платежі як роялті, що призвело до відкриття кримінальних справ через нібито несплачені податки. Однак ані українське законодавство, ані міжнародні норми не підтримують такий підхід.

Незважаючи на виклики, з якими стикається українська авіаційна галузь, зокрема роботу закордоном, вона продовжує створювати робочі місця та забезпечувати надходження до державного бюджету. У період з 2022 по 2025 роки авіаційні компанії перерахували до бюджету близько 27 мільярдів гривень у вигляді податків і зборів.

Відновлення цивільного авіаційного сполучення в Україні матиме набагато глибші наслідки, ніж лише повернення можливості подорожувати повітрям.

Працюючі аеропорти та національні авіаперевізники сприятимуть відновленню міжнародних економічних зв'язків, залученню іноземних інвестицій, розвитку бізнесу та збільшенню туристичних потоків.

Авіація відіграватиме ключову роль у міжнародній логістиці, оперативному перевезенні вантажів та інтеграції України в європейські транспортні системи.

Окрім цього, зростання авіаційної індустрії сприятиме збільшенню попиту на послуги українських компаній, які займаються ремонтом та технічним обслуговуванням літаків, підготовкою авіаційних фахівців, а також забезпеченням наземної інфраструктури. Таким чином, супутні галузі також отримають імпульс для свого розвитку.

Саме тому державна політика щодо відновлення авіасполучення має поєднувати два паралельні напрями: підготовку безпечної інфраструктури для майбутніх польотів та підтримку українських авіаперевізників, які повинні мати реальну можливість швидко повернутися на внутрішній ринок.

Запуск аеромедичної евакуації до завершення року стане важливим етапом у розвитку екстреної медичної допомоги та порятунку людських життів. Однак підготовка до повного відкриття українського повітряного простору вимагатиме набагато складніших та зважених рішень.

І коли безпекова ситуація нарешті дозволить відновити регулярні рейси, важливо, щоб Україна мала не лише готові аеропорти, а й власні авіакомпанії, здатні першими повернутися в українське небо та долучитися до відновлення економіки країни.