Які проблеми існують у сфері кліматичного захисту в Німеччині?
Німеччина вже третій рік підряд опускається в рейтингу індексу ефективності в боротьбі зі змінами клімату CCPI. Цього разу вона зайняла 25-у позицію, отримавши найнижчу загальну оцінку своєї кліматичної політики за всю історію спостережень.
Вже третій рік підряд Німеччина поступається своїми позиціями в оцінці кліматичної ефективності, відомій як індекс CCPI (Climate Change Performance Index). Цього року країна опинилася на 25-му місці, поступившись Бразилії, Румунії та Колумбії, що стало найгіршим результатом з 2019 року. Загальна оцінка Німеччини отримала лише "задовільну" характеристику. Лише в одній категорії, а саме в енергоспоживанні, ситуація була визнана "досить доброю".
Згідно з висловлюванням Яна Бурка, засновника та головного автора CCPI, "значна кількість країн протягом багатьох років демонструє позитивні результати". Щорічно складається та публікується індекс CCPI німецькою екологічною організацією Germanwatch, в якому оцінюються зусилля 64 країн, а також держав-членів ЄС у сфері охорони клімату за різними критеріями. Серед цих критеріїв - зменшення викидів CO₂, розвиток відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності та реалізація кліматичної політики.
Відповідно до індексу цього року, Данія зайняла перше місце за всіма критеріями. Усього 15 країн, серед яких Литва, Чилі, Нігерія та Марокко, отримали оцінку "добре". Європейський Союз піднявся на одну позицію в загальному рейтингу, а Угорщина зробила вражаючий стрибок, піднявшись на 21 сходинку. На нещодавніх парламентських виборах партія колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана зазнала поразки. Протягом свого перебування на посаді Орбан неодноразово перешкоджав кліматичним ініціативам ЄС, називаючи їх "утопічними мріями".
Перші три позиції у рейтингу захисту клімату, як і в минулі роки, залишаються незайнятими. Як зазначають автори CCPI, причина цього полягає в тому, що жодна країна не вживає достатніх заходів для виконання міжнародних кліматичних цілей і для запобігання найгіршим наслідкам глобального потепління, таким як екстремальні погодні умови і пов'язані з ними збитки.
"Ми стали свідками яскравої суперечності: на політичному фронті боротьба з кліматичними змінами часто зупиняється, а в певних країнах, наприклад, у США, навіть відбувається регрес. Однак, якщо звернути увагу на технології та економіку, ми можемо спостерігати вражаючий прогрес," - зазначає Бурк.
Саме ця динаміка проявляється у стрімкому підйомі відновлюваної енергетики, насамперед сонячної, у всьому світі. Як показало останнє дослідження аналітичного центру Ember, цей фактор, поряд із наслідками війни США та Ізраїлю проти Ірану та скороченням масштабів вирубки лісів, уперше з часу пандемії COVID-19 призвів до невеликого зниження світових викидів парникових газів (на 0,4 відсотка).
Особливо слабкі результати у країн G20
У нинішньому рейтингу CCPI, констатує Ян Бурк, німецька кліматична політика на національному рівні отримала найнижчу оцінку за історію спостережень. На його думку, це пов'язано насамперед із політикою нинішньої міністерки економіки Німеччини Катерини Райхе (Katherina Reiche). "Ставка (міністерки. - Ред.) на ширше використання природного газу підриває прогрес у сфері енергопереходу і загрожує на багато років загальмувати перехід на відновлювані джерела енергії та електротранспорт", - попереджає Бурк.
Окрім Німеччини, цього року низькі показники у кліматичному рейтингу продемонстрували також інші країни "Групи двадцяти" (G20), які становлять більше 80 відсотків світових викидів CO₂. Єдиним винятком стала Великобританія, що зайняла сьоме місце та отримала загальну оцінку "добре". Проте в аспекті розвитку відновлюваних джерел енергії, показники Сполученого Королівства були визнані "слабкими".
У нижній частині рейтингу серед держав "Великої двадцятки" розташувалися ті з них, що видобувають нафту і газ. Оцінку "дуже слабо" отримали США (67-е місце), Росія (66-е), Саудівська Аравія (65-е), Об'єднані Арабські Емірати (64-е) та Канада (62-е). Дві країни, що приймають у себе цього року COP31, чергову конференцію ООН з клімату, також мають загальну оцінку "слабо". Країна-експортер вугілля Австралія, у якої один із найвищих у світі рівнів викидів CO₂ на душу населення, посіла 54-е місце, а Туреччина - 53-е.
Китай займає провідні позиції у галузі відновлювальних джерел енергії та є найбільшим виробником викидів CO₂.
Китай є найбільшим у світі емітентом парникових газів, посідаючи в рейтингу 56-е місце із загальною оцінкою "дуже погано". До числа головних проблем КНР тепер відносять також високий рівень викидів CO₂ на душу населення і високий рівень енергоспоживання. Проте за одним показником Пекін - серед світових лідерів. Ідеться про тривале стрімке нарощування потужностей у сфері відновлюваної енергетики.
Досить вражаючі показники в цій сфері показують В'єтнам та Малайзія, а також країни, що займаються видобутком нафти, такі як Казахстан, Саудівська Аравія, Узбекистан і Об'єднані Арабські Емірати.
"У арабських країнах спостерігається значний рівень викидів вуглецю на душу населення, а також вищий за середній рівень електрифікації, що поки що поєднується з невеликою часткою відновлюваних джерел енергії та величезним потенціалом для розвитку сонячної енергетики. Це створює практично ідеальні умови для реалізації більш амбітної кліматичної політики", - зазначила співавторка дослідження Наталі Пелех.
