Українці допомагали німцям під час відключення електрики: як в Україні сприймають ідею створення "пунктів незламності" в Берліні.

Наші співвітчизники заздалегідь інформували європейців про необхідність підготовки до можливих блекаутів.

Українські біженці в Берліні організували для місцевих мешканців "пункт незламності", де в умовах тривалого блекауту можна знайти тепло і підзарядити електронні пристрої. Один з районів міста вже чотири дні залишаються без електрики через підпал кабелів на електростанції.

Про це повідомляє "Радіо Свобода". "Телеграф" зібрав коментарі лідерів громадської думки з цього приводу.

"Точка незламності" тепер з'явилась і в Берліні.

Ініціаторкою стала українка Оксана Орел -- представниця української громади в комітеті з питань міграції та інтеграції при районній раді Берліна. Після початку повномасштабного вторгнення вона переїхала до Німеччини з донькою. Разом з іншими переселенцями Орел заснувала українсько-німецький центр AdlerA e.V., який після відключення електроенергії 3 січня почав працювати як "пункт незламності". Тут відвідувачі можуть зігрітися, випити гарячого чаю, приготувати їжу та підзарядити техніку.

Першими, хто скористався наданою допомогою, стали сім'ї, як українського, так і німецького походження, зокрема батьки дітей, які відвідують центр. Хоча будівля знаходиться в районі, де немає електрики, вона підключена до альтернативної лінії електропередач. Оксана Орел зазначила, що ця ініціатива стала не лише проявом вдячності Німеччині за підтримку України та біженців, але й можливістю обмінятися життєвим досвідом у періоди відключення електроенергії.

Яким чином український досвід здатен допомогти в порятунку енергетичної системи Європейського Союзу?

Керівниця зовнішніх комунікацій ГО Ukraine Facility Platform, колишня керівниця департаменту зовнішніх комунікацій та міжнародного співробітництва, ДП "НЕК "Укренерго", Марія Цатурян вважає, що нещодавній блекаут у Берліні став яскравим підтвердженням "крихкості" європейської енергосистеми перед загрозою гібридних атак.

Вона вважає, що європейська управлінська модель, яка була налаштована на стабільні мирні умови, не змогла адекватно відреагувати на сучасні виклики. Саме інтеграція українського досвіду може стати вирішальним фактором для збереження енергетичного сектора ЄС протягом найближчих 3-5 років.

Берлінська ситуація: міф безпеки

Події в Берліні 3 січня, де через диверсію лівих екстремістів 45 тисяч домогосподарств залишилися без світла, води та тепла, продемонстрували системні прогалини в захисті критичної інфраструктури. Цатурян зазначила, що зловмисники пошкодили одразу п'ять високовольтних ліній, які були прокладені в одному кабельному каналі разом із теплотрасами.

Вона пояснила, що логіка "ніхто ніколи не нападатиме на інфраструктуру" призвела до створення вразливої топології мереж, притаманної більшості європейських столиць.

"Енергетична вразливість" та її фактори виникнення

Експерт зазначила кілька причин, що роблять енергетичну систему Європейського Союзу вразливою:

* Наявність недостатнього резервування: Хоча принцип надійності формально виконується, зосередження ліній в одному місці робить їх вразливими для атак.

* Складність виконання ремонтних робіт: У зв'язку з переважанням підземних комунікацій (70-90% у міських умовах) усунення будь-якого ушкодження займає значно більше часу, ніж у випадку з повітряними лініями.

* Недостатній фізичний захист: Багато підстанцій функціонують в автоматизованому режимі і мають лише базові заходи безпеки, зазвичай обмежуючись простим сітчастим огородженням.

Цатурян поділилася спогадами про те, як у 2022-2023 роках запитання українців щодо захисту трансформаторів від "коктейлів Молотова" викликали скептичну реакцію у їхніх європейських партнерів. Але нині ситуація змінюється: "Ті, хто найкраще усвідомлює загрози — Польща, країни Балтії та Фінляндія — вже почали вживати заходів для зміцнення безпеки своїх об'єктів".

Унікальний український рецепт для порятунку Європи.

Марія Цатурян підкреслила, що в рамках інтеграційного процесу до Європейського Союзу Україна повинна займати позицію не лише отримувача допомоги, але й важливого партнера, який має унікальний досвід виживання в умовах атак. Співпраця повинна ґрунтуватися на принципі взаємної вигоди: Європа надає технології для "зеленої" та децентралізованої енергетики, а Україна ділиться своїми методами захисту і швидкого відновлення.

Експерт наголосила на необхідності винесення цього питання на системний політичний рівень Європейського Союзу, оскільки акти диверсій на континенті можуть стати звичною практикою.

Європейцям уже надали попередження.

Як підкреслив український бізнесмен та активіст Валерій Пекар, рік тому він звертався до своїх польських і німецьких партнерів із закликом до підготовки. Польські колеги відреагували на його слова, тоді як німці залишились байдужими, зазначає він.

Член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу в PEN Ukraine, викладач філософії в Українській євангельській теологічній семінарії Олексій Панич вважає цю історію фантастичною за своїм піар-потенціалом.

Нагадаємо, ситуація з блекаутом в Одесі показала, що російська тактика концентрованих повітряних ударів по одних і тих самих енергооб'єктах виявилась ефективною. В українських фахівців просто немає часу, щоб провести ремонт обладнання.