Згідно з дослідженнями, українці виявляють найбільш позитивне ставлення до Німеччини, Франції та Великої Британії, тоді як Китай і Угорщина отримали найнижчі оцінки.
Українці найкраще ставляться до Німеччини, Франції, Великобританії та Литви, тоді як Китай та Угорщина отримують значно нижчі оцінки, незважаючи на важливість цих країн у зовнішньоекономічних зв’язках України. Це показують результати спільного дослідження, проведеного Active Group та Experts Club.
"Сучасна міжнародна економіка включає в себе не лише статистичні дані зовнішньої торгівлі, але й такі аспекти, як репутація, довіра, політична близькість, гуманітарна присутність та відчуття партнерства в суспільстві. Саме в цій площині слід оцінювати як торговельні зв'язки України, так і діяльність іноземних посольств в українському інформаційному та соціальному контексті", - підкреслив Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в четвер.
Уракін також представив загальні дані щодо зовнішньої торгівлі України за 2025 рік. За його інформацією, загальний обсяг торгівлі перевищив $125 млрд, з яких близько $85 млрд призначалось для імпорту, а приблизно $40 млрд - для експорту. Негативне сальдо торгівлі товарами склало близько $44,5 млрд. Він підкреслив, що ці показники свідчать про те, що українська економіка залишається відкритою, навіть у умовах війни, однак це також вказує на її значну залежність від імпортних постачань.
Найбільшим торговельним партнером України за обсягом товарообігу, як зазначалося під час презентації, залишається Китай. Водночас, саме китайський напрям формує для України найбільший торговельний дисбаланс, адже з $20 млрд загального товарообігу близько $19 млрд припадає на імпорт, тоді як український експорт становить лише близько $1,8 млрд.
"Фактично близько 39-40% від загального річного дефіциту торговельного балансу України припадає саме на Китай. Це яскравий приклад асиметричної торгівлі: Україна експортує сировину, натомість імпортує товари з високою доданою вартістю," - підкреслив Уракін.
Іншим аспектом взаємодії України є співпраця з Польщею, яка виконує роль важливого сусіда, логістичного центру та значного політичного партнера. Польща також є найбільшим ринком для українських товарів. Загальний обсяг торгівлі між країнами перевищує 13 мільярдів доларів, однак для України баланс залишається негативним, з дефіцитом близько 3 мільярдів доларів. Як підкреслили учасники пресконференції, Польща не лише служить ринком для української продукції, але й виступає як економічний міст між українськими виробниками та ринком Європейського Союзу.
Схожа ситуація спостерігається у торгівлі з Німеччиною, Туреччиною та США. За наведеними на пресконференції даними, товарообіг із Німеччиною становить близько $9 млрд, із Туреччиною - майже $9 млрд, зі США - майже $6 млрд, причому в усіх трьох випадках Україна має негативне сальдо. Уракін наголосив, що особливо важливим є американський напрям, оскільки значення США для України визначається не лише обсягами торгівлі, а й роллю Сполучених Штатів як безпекового, фінансового, технологічного та політичного партнера.
У той же час, країнами, які забезпечують Україні найбільше позитивне торговельне сальдо, згідно з інформацією, представлено під час презентації, є Єгипет, Молдова, Нідерланди, Іспанія, Ліван, Алжир, Ірак, Лівія, Казахстан та Об'єднані Арабські Емірати.
"Україна досягає найвищих успіхів у тих сферах, де її аграрні позиції є найсильнішими, а експортні пропозиції чітко відповідають вимогам цільового ринку. Для покращення торговельного балансу країні необхідно зосередитися на виробництві товарів з високою доданою вартістю на ринках, де вона вже закріпилася і зарекомендувала себе як надійний партнер," - зазначив він.
Соціологічний аналіз, представлений на пресконференції, виявив, що українці найбільш позитивно налаштовані до Німеччини (77,4%), Литви (75%), Франції (74%) та Великої Британії (74%). Також високі показники спостерігаються щодо Швеції (72,5%), Японії (71,8%), Італії (70%) та Чехії (67%). Оцінки інших країн, таких як Іспанія, Греція, Болгарія, Польща та Туреччина, також залишаються на високому рівні. Зокрема, 56% респондентів висловили позитивне ставлення до Польщі, в той час як негативних відгуків було лише 14,7%. Щодо Туреччини, 55% опитаних мають позитивну думку, а негативних оцінок зафіксовано 5,6%.
Натомість Китай має іншу картину сприйняття: позитивне ставлення до нього висловили 23% респондентів, тоді як негативне - 42%. Ще більш критичними виявилися оцінки Угорщини: лише 18,6% позитивного ставлення проти 52% негативного. До США позитивно ставляться 44,1% опитаних, негативно - 24,7%.
Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group, підкреслив, що це дослідження є вже другим у серії, що дозволяє спостерігати за змінами в громадських думках. Він зазначив, що мова йде не тільки про емоційне сприйняття інших країн, а також про фактори, що все більше впливають на зовнішньоекономічні зв'язки, безпеку та імідж країни-партнера в українському суспільстві.
"Відомості щодо деяких країн показали незначне погіршення в порівнянні з попереднім аналізом. Щодо Сполучених Штатів, це могло бути наслідком політичних змін, що відбулися після обрання нового президента, а також зміни в інформаційному середовищі," - зауважив Позній.
Окрему увагу учасники пресконференції звернули на випадки, коли економічна важливість країни не збігається з її емоційним сприйняттям в Україні. Відповідаючи на запитання глядачів, Позній навів як приклад Китай, який сприймається досить негативно, але залишається найбільшим торговельним партнером України. Аналогічно, за його словами, є випадки, коли країна, наприклад, Ірак, має позитивне для України торговельне сальдо, але ставлення до неї залишається стриманим або негативним.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова наголосила, що громадська думка під час війни є особливо чутливою до зовнішніх чинників, а тому такі вимірювання треба розглядати в конкретному часовому контексті. "Ставлення до країни слід розглядати як ставлення до країни загалом, і воно формується на основі бачення українцями цієї країни як стратегічного партнера в досягненні миру в Україні. Друга складова -- це ставлення до її представників і громадян, яке базується або на власному досвіді, або на досвіді друзів, колег і членів родини", - пояснила вона.
На думку Безрукової, соціальні медіа, політична обстановка, культурні стереотипи та щоденні уявлення, які формуються під час соціалізації, відіграють значну роль у формуванні оцінок людей. Це може пояснити, чому багато українців надають нейтральні відповіді щодо певних країн, про які у них недостатньо особистого досвіду або інформації в публічному дискурсі. Вона також підкреслила, що стереотипи впливають на ставлення до деяких держав мусульманського світу, хоча з економічної точки зору кілька з них є важливими партнерами України.
Максим Уракін підкреслив важливість того, щоб іноземні представництва спілкувалися з українським суспільством не лише через абстрактні дипломатичні терміни, а через практичні аспекти, такі як створення робочих місць, інвестиційна діяльність, гуманітарні ініціативи, освітні програми та можливості в логістиці. Він також закликав дипломатичні місії бути більш активними не лише у Києві, але й у регіонах, акцентуючи на необхідності пов'язувати імідж своїх країн не тільки з політичною підтримкою України, а й з реальними зусиллями у відновленні, енергетиці, промисловості, агропереробці, медицині та освіті.
"Коли суспільство спостерігає за значним напливом імпорту з країни, але не помічає відповідних інвестицій, технологічних трансферів чи локалізації виробничих процесів, у нього формується відчуття диспропорції. Це, в свою чергу, суттєво впливає на емоційне сприйняття співпартнера. Тому державам, які мають значний торговий профіцит з Україною, потрібно особливо зосередитися на репутаційних аспектах своєї діяльності на українському ринку," - підкреслив Уракін.
Підсумовуючи, учасники пресконференції наголосили, що результати дослідження можуть бути корисними як для бізнесу, так і для державних інституцій та міжнародних партнерів України. На їхню думку, громадська думка здатна впливати на економічну політику, поведінку споживачів і навіть на сприйняття товарів та послуг із тих чи інших країн, а отже стає важливим елементом сучасної зовнішньоекономічної реальності. Олександр Позній при цьому зауважив, що світ для українців не є "чорно-білим", а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість.
Опитування було проведене у березні 2026 року, соціологи опрацювали ставлення українців до 50 країн, які входять до кола найбільших торговельних партнерів України. Дослідження проводилося методом самозаповнення анкети в онлайн-панелі, участь у ньому взяли 800 респондентів, а заявлена похибка не перевищує 3,5%.
