Україна, обмеження та нові діалоги: яким чином Кремль планує використати результати американських виборів | Основні новини України
Після проведення проміжних виборів до Конгресу США Дональд Трамп може виявитися у набагато менш вигідній політичній ситуації, що вже привернуло увагу Кремля. Російська влада розглядає шанси використати цю ситуацію для ослаблення американських санкцій та реалізації своїх умов щодо війни в Україні. Водночас у Москві дедалі більше сумніваються в можливостях Трампа змусити Київ прийняти російську версію мирної угоди.
Цю інформацію повідомляє Bloomberg.
Згідно з інформацією агентства, після укладеної угоди між США та Росією про постачання російського дизельного пального напередодні виборів, Кремль може намагатися переконати Трампа в тому, що Вашингтон і Москва мають можливість розвивати економічну співпрацю ще до завершення конфлікту в Україні.
За інформацією, отриманою з джерел, пов'язаних із Кремлем, Bloomberg повідомляє, що Москва має намір вивчити варіанти для подальшого пом’якшення санкцій. Це стосується не лише енергетичного сектору, але й виробництва добрив, газу, заморожених активів Росії, а також обмежень щодо певних компаній і фізичних осіб.
Це означає спробу змінити логіку, яку раніше просували американські переговорники: спочатку мирна угода -- потім економічні вигоди.
Москва прагне до ведення бізнесу, незважаючи на відсутність миру.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, який також є зятем Трампа, намагалися переконати Путіна погодитися на переговори, демонструючи можливі економічні перспективи після завершення війни.
Згідно з інформацією Wall Street Journal, під час своїх візитів до Києва та Москви у вересні Віткофф і Кушнер вели переговори щодо стратегії відновлення постачання російського природного газу в Європу за участю американського посередника.
У Кремлі, проте, намагаються просувати альтернативну концепцію: економічна взаємодія з Росією могла б поновлюватися навіть до досягнення політичного врегулювання конфлікту.
27 жовтня Володимир Зеленський висловив думку, що Росія свідомо гальмувала переговори зі США до проведення проміжних виборів.
За його словами, Москва хотіла дочекатися нового політичного розкладу у Вашингтоні та уникнути введення нових американських санкцій.
Путін може збільшити тиск на Україну.
У Москві, згідно з інформацією Bloomberg, зростає скептицизм щодо здатності Трампа змусити Україну прийняти мирну угоду на російських умовах.
Це, як стверджують співрозмовники агентства, підштовхує Путіна до ставки на продовження війни, посилення ударів по Україні та тиску на її європейських партнерів.
Росія може зосередити свою увагу на ударах по українській енергетичній інфраструктурі перед наступом зимових місяців.
Такий підхід має змусити Київ піти на поступки через погіршення внутрішньої ситуації.
Водночас Путін не виявляє бажання поступитися своїми претензіями на українські території.
Наступний тест -- переговори в Абу-Дабі
Одним з перших випробувань нової політичної обстановки, що склалася після виборів у США, стануть переговори, які відбудуться 10-11 листопада в Абу-Дабі за участю делегацій Росії, України та Сполучених Штатів.
Стів Віткофф повідомив, що учасники зустрічі мають намір обговорити питання післявоєнних безпекових гарантій, процеси деескалації, гуманітарні аспекти, а також наступні кроки на шляху до миру.
Американські представники також мають провести консультації з європейськими партнерами у Брюсселі.
Окремим аспектом обговорення буде економічне відновлення України.
Водночас українська влада не відкидає можливості, що місцем для переговорів могла б стати Туреччина. Президент Зеленський зазначив, що обговорював цю ідею з турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом.
Послаблений Трамп — нова дійсність.
Якщо Республіканська партія втратить позиції на проміжних виборах, Трамп може вийти з них політично слабшим.
Проте це не свідчить про автоматичне підвищення рівня його підтримки України.
Навпаки, менш впливовий Трамп може мати обмежені можливості для тиску на Зеленського з метою досягнення мирної угоди, яка б відповідала інтересам Росії. Проте він все ще може проявляти зацікавленість у швидкому укладенні угод із Москвою.
У Кремлі можуть спробувати скористатися цим для популяризації концепції економічної нормалізації, навіть якщо фактичне завершення війни не відбудеться.
Зустріч між Путіним і Трампом, що відбулася в Китаї.
Ще однією потенційною точкою контакту може стати саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Китаї.
Возможна встреча Путина и Трампа с участием председателя КНР Си Цзиньпина.
Для Кремля це відкриває можливість проводити переговори без участі України та її європейських партнерів.
Водночас співрозмовники Bloomberg зазначають, що навіть у Москві очікування від такої зустрічі невисокі.
Держсекретар США Марко Рубіо зазначив, що під час саміту G20 в Атланті він розглядав можливість проведення зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Присутність Лаврова на саміті G20 стала причиною нового загострення відносин між США та країнами-союзниками України в Європейському Союзі та Канаді.
Деякі з них відмовилися від традиційного спільного фото через присутність російського міністра.
США пригласили Путіна на саммит G20, который пройдет в Майами.
Вашингтон також надіслав запрошення Путіну для участі в саміті G20, що планується в Маямі в грудні.
На даний момент російський керівник не оголосив, чи має намір долучитися до участі.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас висловила занепокоєння, що подібне запрошення може сприяти відновленню нормальних відносин Росії на світовій арені, незважаючи на тривалість війни проти України.
Одночасно Рубіо підкреслив, що команда Трампа не вважає самі переговори з Росією ознакою її легітимності.
На його думку, досягти миру без безпосередніх переговорів не вдасться.
Росія планує вести бойові дії протягом кількох років.
Незважаючи на дипломатичні зусилля, фінансова стратегія Росії вказує на готовність до тривалої конфронтації.
Після того як у Кремлі дійшли висновку, що саміт Путіна і Трампа на Алясці у серпні 2025 року не принесе бажаної угоди, Росія збільшила військові витрати приблизно на 60 млрд доларів.
Станом на 2026 рік їхня сума наближається до 200 мільярдів доларів.
Приблизно такий самий рівень військових витрат передбачений і на 2027 рік.
За даними Bloomberg, це вказує на те, що Москва фактично відмовилася від ідеї значно зменшити військові витрати і готується до тривалого конфлікту на найближчі кілька років.
Водночас у Росії накопичуються проблеми
Російська економіка опиняється під тиском численних викликів, зумовлених санкціями, значними державними витратами та сповільненням темпів економічного розвитку.
Українські безпілотники активно завдають ударів по нафтопереробним заводам, складах електронної комерції та дата-центрах на російській території.
За даними Bloomberg, у жовтні російська армія зазнала рекордних втрат -- понад 54 тисячі військових убитими та пораненими.
Цей показник перевищив щомісячні темпи залучення нових військових.
При цьому значних територіальних успіхів російські війська не досягли.
Лукашенко висловився про можливість закінчення конфлікту.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив переконання, що війна може закінчитися "у найближчі кілька місяців".
Він озвучив цю інформацію на безпековій конференції, яка проходила в Мінську.
"Усі втомилися від цієї війни", -- заявив Лукашенко.
На даний момент не спостерігається чітких індикаторів того, що Москва готова відмовитися від своїх основних вимог.
Україна просить більше Patriot
Одночасно Зеленський настійно звертається до Сполучених Штатів з проханням пришвидшити поставки ракет Patriot перед настанням зимового сезону.
Минулого тижня Вашингтон схвалив продаж Україні ракет Patriot на суму 2,1 млрд доларів.
Однак Зеленський висловив свою стурбованість щодо можливих термінів доставки.
За його словами, у документах передбачено, що постачання окремих ракет може початися лише через кілька років.
США також планують закликати союзників по НАТО надати більше коштів для програми постачання зброї Україні за механізмом PURL.
Згідно з інформацією від Bloomberg, існуючий дефіцит фінансування раніше затверджених програм складає приблизно 2 мільярди доларів.
При цьому США продовжують передавати Україні озброєння ще до того, як союзники повністю перерахують необхідні кошти.
Трамп тисне на Київ через удари по Росії
Іще одним фактором напруженості у відносинах між Києвом та Вашингтоном є українські атаки на російські нафтопереробні заводи.
Трамп звертається до Зеленського з проханням зупинити подібні удари, незважаючи на те, що для України це залишається одним із найдієвіших методів завдання економічних втрат Російській Федерації.
Певний час Київ утримувався від ударів по російській енергетичній інфраструктурі, але після продовження масованих атак Росії по українській енергетиці відновив їх.
Сам Трамп перед проміжними виборами послабив частину енергетичних санкцій проти Росії, прагнучи знизити ціни на пальне у США.
Зеленський підкреслив, що угода про дизельне паливо відкриває для Росії перспективу вимагати подібні компроміси в майбутньому.
На його думку, це може включати в себе добрива, газ, заморожені активи, а також санкційні заходи проти російських підприємств та окремих осіб.
Іран здатний поставити Україну на другорядну позицію.
Додатковим чинником ризику для Києва є потенційне загострення конфлікту між США та Іраном.
Якщо Трамп після виборів виконає погрози відновити американські удари по Ірану, увага Вашингтона може знову переключитися з України на Близький Схід.
Дослідниця британського Королівського інституту об'єднаних служб Емілі Ферріс попередила, що це може вплинути й на військову допомогу Україні.
На її думку, у Вашингтоні може виникнути обґрунтування для зміни курсу у використанні частини озброєнь, зокрема на операції проти Ірану або для зміцнення системи протиповітряної оборони Ізраїлю.
Кремль робить ставку на час
В результаті, за інформацією Bloomberg, Москва намагається здійснювати кілька стратегій паралельно.
З одного боку, Кремль прагне зменшення санкцій та відновлення економічних зв'язків з США.
З іншого боку, Путін не виявляє намірів відмовитися від своїх вимог стосовно українських територій і продовжує підготовку Росії до тривалої війни.
Результати проміжних виборів у США здатні лише зміцнити цю стратегію.
Якщо Трамп стане політично слабшим, Кремль спробує використати обмежені можливості Білого дому для отримання економічних поступок, одночасно продовжуючи військовий тиск на Україну.
Для Києва основною загрозою є те, що Вашингтон може поступово відволікатися на інші глобальні кризи, у той час як Москва сподівається виграти час.
Раніше "Головне в Україні" інформувало про те, що угода між США та Росією щодо постачання дизельного пального породила занепокоєння через ймовірне ослаблення санкцій.
Колишні високопосадовці США застерігали, що навіть готовність Вашингтона йти на компроміси стосовно російської енергетики може встановити небезпечний прецедент. Це, в свою чергу, може спростити умови для подальшого послаблення обмежень на такі сфери, як газ, добрива, заморожені активи, а також санкції проти російських підприємств і осіб.
