Україна не справляється з виконанням завдань: чому нова кредитна програма МВФ на суму $8 мільярдів опинилася під загрозою?

Українська влада не перший місяць говорить про нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) на $8 млрд, але перспективи її схвалення поки що є досить туманними.

Представники Міжнародного валютного фонду висловили занепокоєння щодо корупційних практик в Енергоатомі, інформацію про які 11 листопада оприлюднили Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Крім того, фонд підкреслює необхідність активізувати зусилля України в боротьбі як із корупцією, так і з тіньовою економікою. Також він вимагає перегляду податкових умов для підприємств та розгляду можливості девальвації гривні.

У листопаді делегація Міжнародного валютного фонду планує приїхати в Україну для обговорення можливостей продовження фінансової підтримки.

Mind розбирався, яка ймовірність, що Україна та МВФ досягнуть компромісу.

Діюча програма фінансування, затверджена Міжнародним валютним фондом для України, була офіційно схвалена 31 березня 2023 року. Ця програма має тривалість чотири роки і діятиме до березня 2027 року.

Загальна сума фінансування, яку фонд планує надати, дорівнює 15,6 мільярдів доларів.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів, до листопада 2025 року Міжнародний валютний фонд надав Україні 10,7 мільярдів доларів. При цьому приблизно 0,9 мільярдів доларів з цієї суми було виділено з початку поточного року через два транші: один становив 0,4 мільярда, а інший - 0,5 мільярда доларів.

Згідно з узгодженим із фондом графіком, протягом 2025 року Україна мала отримати чотири транші обсягом приблизно $2,7 млрд. Отже, сума фінансування, що залишилася на 2025 рік, становить майже $1,8 млрд.

Спочатку Міжнародний валютний фонд планував реалізувати два перегляди програми у 2025 році - один в серпні, а інший в грудні, що призвело б до отримання кредитних траншів. Проте в оновленій версії меморандуму з МВФ, опублікованій в червні, було зазначено, що ці два перегляди будуть об'єднані в один, який відбудеться в грудні.

У вересні стало відомо, що МВФ розглядає можливість підписання нової кредитної програми з Україною.

Повні деталі програми поки що залишаються під завісою, але орієнтовно загальна сума фінансування складе $8 мільярдів, а термін реалізації - чотири роки. При цьому наразі неясно, яким чином новий проект буде інтегровано з існуючою кредитною лінією Міжнародного валютного фонду.

Фінансова стабільність України безпосередньо пов'язана з виконанням вимог програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Основні аспекти цієї програми визначені через структурні маяки — це конкретні заходи та реформи, виконання яких дає можливість отримати наступний транш фінансування.

Проте існують труднощі з реалізацією поточних маяків. Станом на листопад, деякі з них вже прострочені або виконані із затримкою. Таке невиконання зобов'язань, ймовірно, призводить до уповільнення процесу надходження нових фінансових коштів від фонду.

Mind здійснив аналіз, в якому виявив, які саме ключові показники Україна не змогла виконати виключно в сферах фіскальної та фінансової діяльності.

Реформа "фондової" Національної комісії ще не реалізована. Незалежний аудит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) завершився лише в серпні. Спочатку термін його виконання був визначений на січень 2025 року, але згодом фонд погодився перенести його на кінець літа. Голова НКЦПФР Руслан Магомедов пояснив затримку аудитом браком фінансових ресурсів.

Також досі не виконано ще один маяк, пов'язаний з НКЦПФР - це стратегія реорганізації Нацкомісії, розробка якої мала завершитися в січні.

Конкурс на посаду "головного" митника виявився невдалим. Відбір кандидатів на роль очільника Державної митної служби (ДМС) розпочався в жовтні, проте з запізненням на 8 місяців. Спочатку Україна взяла на себе зобов'язання призначити керівника митниці до червня 2025 року.

В подальшому вдалося дійти згоди з Міжнародним валютним фондом, що конкурс завершиться в грудні. Проте, згідно з оцінками фінансово-податкового комітету Верховної Ради, новий керівник Державної митної служби почне виконувати свої обов'язки не раніше весни 2026 року. Це означає, що цей важливий етап також опиняється під загрозою.

Призначення голови Бюро економічної безпеки (БЕБ) відбулося із значним запізненням. Процес вибору керівника цієї важливої структури, яка є однією з ключових в системі державних органів, супроводжувався численними труднощами та ризиками зриву. Після неодноразових перенесень термінів, спочатку з лютого на липень 2025 року, відбір нарешті завершився, хоча і зі затримкою в кілька днів. 6 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про призначення Олександра Цивінського на цю посаду.

Законопроєкт, що стосується нагляду Національного банку України, не був ухвалений. Це призвело до зриву реалізації маяка, який передбачав підготовку законодавчих ініціатив щодо ризиків, що можуть виходити від третіх сторін у фінансовому секторі. Запропоновані норми мали на меті врегулювати питання, пов'язані з розширенням повноважень НБУ на компанії, що надають критично важливі послуги для функціонування банківської системи.

Наглядові ради в державних підприємствах досі не пройшли оновлення процедур. Українська сторона взяла на себе зобов'язання у співпраці з МВФ та іншими партнерами переглянути механізми відбору та призначення членів наглядових рад, що вимагатиме внесення змін до декількох постанов Кабінету Міністрів. Планувалося, що реалізація цього заходу відбудеться в серпні 2025 року, однак на даний момент він залишився невиконаним.

Гадаємо, не треба пояснювати, наскільки це важливе питання з огляду на корупційний скандал в Енергоатомі - зараз уряд припинив повноваження наглядової ради компанії.

Оцінка майна під загрозою: експерти висловлюють сумніви щодо можливості Верховної Ради ухвалити законодавчі зміни для впровадження європейських та міжнародних стандартів оцінки до кінця 2025 року. Законопроєкт №13435, що стосується цієї ініціативи, не пройшов навіть перше читання, попри те, що його слід затвердити у цілому не пізніше грудня.

Поки що МВФ офіційно не озвучує нові вимоги до України для продовження співпраці та для перезапуску програми кредитування. Але очевидно, що риторика фонду стає жорсткішою.

Так, прессекретар МВФ Джулі Козак на брифінгу 13 листопада заявила про те, що незабаром в Україні розпочне роботу місія фонду, яка зосередиться на питаннях, пов'язаних з антикорупційними заходами, спрямованих на мобілізацію внутрішніх доходів і захист макроекономічної стабільності країни.

Козак уточнила, що зусилля щодо боротьби з корупцією стануть однією з головних вимог із боку донорів України на тлі виявлених "доказів корупції в енергетичному секторі".

Здається, що Міжнародний валютний фонд наполегливо рекомендує провести більш глибоку девальвацію гривні, що, відповідно до теорії, може привести до зростання номінальних доходів державного бюджету. Проте, член ради Національного банку України Василь Фурман підкреслює, що з боку МВФ немає жодних ультиматумів. Він зазначає, що гривня залишається "керованою і гнучкою", а політика Нацбанку має на меті забезпечення цінової стабільності та фінансової стійкості.

Щодо фінансування, Міжнародний валютний фонд не займає перше місце серед донорів України. У період з січня по жовтень 2025 року його внесок становив лише 2,5% від загальної суми іноземних коштів, що дорівнює $0,91 мільярда. Натомість, Європейський Союз в рамках програми Ukraine Facility надав 19,7% ($7,33 мільярда), а механізм ERA забезпечив 76% фінансової підтримки ($28,2 мільярда).

Співпраця з фондом є важливою політичною подією та сигналом для інших партнерів, що Україні необхідно надавати подальшу підтримку. Міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що нова програма з Міжнародним валютним фондом стане вагомим індикатором, який допоможе залучити додаткові фінансові ресурси.

Нагадаємо: Україні на 2026 рік необхідно близько $45 млрд зовнішньої підтримки. Де взяти понад третину цієї суми - українська влада не знає. Загалом Мінфін оцінює непокриту потребу у грошах на 2026-2027 роки на рівні $60 млрд.

Отже, в умовах потенційної нестачі фінансування збереження відносин з МВФ є критично важливим. Тому, якщо фонд підвищуватиме вимоги, українській стороні все одно доведеться з ними погодитись. І це не лише виконання структурних маяків, а й інші некомфортні умови: погіршення податкового клімату для бізнесу, насамперед для малого, а також девальвація гривні, яка може призвести до прискорення інфляції та уповільнення темпів зростання ВВП.