Україна ризикує знову опинитися в умовах, подібних до тих, що були в 2022 році, у зв'язку з ракетами до Patriot.
Глобальні запаси протиповітряних ракет для систем Patriot серйозно зменшилися, а темпи їх виробництва не відповідають зростаючим потребам. Це може призвести до того, що Україна опиниться в умовах, схожих на 2022 рік, коли можливості для боротьби з російськими балістичними загрозами були вкрай обмеженими.
Таку точку зору озвучив головний редактор Defense Express Олег Катков під час програми "Тепер головне" на каналі Еспресо.
За його словами, наразі майже не існує інших варіантів, окрім сподівань на допомогу міжнародних партнерів та отримання від них наявних ракет.
"Коли мова заходить про те, як Україні пережити наступну зиму, на жаль, немає інших варіантів, окрім як сподіватися на допомогу партнерів. Йдеться про передачу ракет, які ще залишилися на їхніх складах та в арсеналах", - зазначив Олег Катков.
Одночасно, фахівець підкреслив, що навіть надання Україні обмеженої кількості протибалістичних ракет може призвести до значних політичних ризиків для урядів країн-союзниць.
"У Європі навіть відправка невеликої кількості таких ракет може створити суттєві політичні ризики для чинних урядів у низці країн. Наприклад, після того як Варшава передала лише п'ять антибалістичних ракет системи Patriot, спалахнув серйозний політичний скандал в уряді," - зазначив він.
Олег Катков зазначає, що не всі країни Європи володіють системами Patriot, а запаси ракет у тих держав, які вже надали підтримку Україні, значно обмежені.
"З 2023 року європейські держави в цілому почали віддавати нам свої військові запаси. Швидше за все, вони не отримували нових надходжень, оскільки всі ресурси використовувалися для поповнення арсеналів України і зміцнення нашої системи протиповітряної оборони", - підкреслив експерт.
Він зазначив, що істотно збільшити українські запаси за рахунок інших світових регіонів також є досить складним завданням.
"Існують інші регіони світу, що мають вільні ресурси для співпраці, але фактично таких немає", - зазначив Олег Катков.
Зокрема, він зазначив, що держави Перської затоки значно витратили свої резерви системи Patriot під час конфлікту з Іраном.
"Усі ці держави — Кувейт, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати — володіють системами Patriot, які вони активно застосували під час операції Епік Ф'юрі, що стала частиною війни США проти Ірану. Зокрема, в рамках цієї операції були знищені запаси як США, так і цих країн," — зазначив він.
Обмеженими є й можливості самих Сполучених Штатів, зазначив Катков.
"Авторитетні оборонні аналітики з США оцінюють, що в країні наявні приблизно 800 протибалістичних ракет Patriot PAC-3 MSE. За їхніми даними, вже було використано близько двох третин, а деякі джерела навіть стверджують, що ця цифра може бути ще вищою," – зазначив експерт.
Водночас, створення нових перехоплювачів не може швидко вирішити проблему нестачі. Як зазначив Катків, компанія Lockheed Martin випускає приблизно 620 ракет PAC-3 MSE щороку.
"Lockheed Martin - це надзвичайно велика оборонна компанія, яка займає провідні позиції в світі і має річний дохід, що перевищує бюджет України за 2021 рік. Для кращого розуміння: у 2025 році ця компанія планує виробити близько 620 перехоплювачів, хоча, можливо, цього року їх кількість досягне 650-700 одиниць", - зазначив він.
Водночас Україна змагається за нові ракети з іншими країнами, які також мають необхідність оновлення своїх арсеналів.
"Ці 50-60 ракет розподіляються між усіма учасниками, проте в першу чергу їх отримує армія США. Важко конкурувати за друге місце, адже є кілька арабських країн Перської затоки, які готові викласти не лише 5 чи 10 мільйонів доларів, а й 12 мільйонів, і більше, маючи вже дозволи на закупівлю однієї ракети," - підкреслив Олег Катков.
Він наголосив, що нині проблема полягає не лише у кількості самих комплексів Patriot, а передусім у нестачі ракет до них.
"Ми маємо усвідомлювати ці загрози та розуміти, що, хоча раніше ми стверджували, що додаткові Patriot не є необхідними, наразі у нас вже є достатня кількість систем Patriot. Проте, у глобальному масштабі існує дефіцит засобів для захисту від ракет," - зазначив експерт.
Він зазначив, що внаслідок цього ситуація з боротьбою проти балістичної загрози може нагадувати ту, яка спостерігалася у 2022 році.
"Отже, можна з упевненістю стверджувати, що у 2024 році ми опинимося на значно ближчій відстані до ефективної протидії балістичним загрозам, ніж у 2023-му, коли в Україні було лише кілька батарей систем Patriot, але вистачало ракет", - підкреслив Олег Катков.
У той же час фахівець підкреслив, що Україна все ще має можливість отримувати певні партії ракет завдяки механізму PURL, який передбачає закупівлю перехоплювачів американського виробництва.
Щодо можливого ліцензійного виробництва Patriot в Україні Олег Катков наголосив, що це не є швидким рішенням проблеми.
"Це довгострокова співпраця, це не ситуаційне рішення", - підкреслив він.
Як зазначив фахівець, навіть після досягнення необхідної угоди, перші результати локального виробництва ракет з'являться лише через декілька років.
Одночасно Україна розвиває свої власні технології для боротьби з балістичними загрозами. Катков підкреслив, що українська антибалістична система "Фрея" планується до тестування в липні 2027 року.
"Це лише вихід на випробування. Їх ще треба пройти і завершити, успішно завершити. Після цього почати малосерійне, великосерійне виробництво цих ракет. І ми ще залежимо від виробництва самих комплексів", - додав він.
