Угорщина перешкоджає реалізації ініціативи ЄС про відмову від російських нафти та газу.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Угорщина не підтримає жодні санкції, які можуть завадити транспортуванню природного газу або нафти з Росії до угорських територій. | фото AP
Угорщина відмовилася підтримати ініціативу, схвалену Європарламентом, про швидке відмовлення від російських нафти та газу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, якого цитує російське інформаційне агентство ТАСС, підкреслив, що запровадження повної заборони на імпорт російських енергоносіїв в ЄС з наступного року становить загрозу для енергетичної стабільності Угорщини. Він додав, що такі дії можуть уповільнити економічний розвиток країни і призвести до збільшення витрат угорських домогосподарств на комунальні послуги.
16 жовтня 2025 року комітети Європейського парламенту, що займаються промисловістю, науковими дослідженнями та енергетикою, а також міжнародною торгівлею, затвердили проекти, які передбачають заборону на імпорт будь-якого російського газу, включаючи скраплений природний газ, до Європейського Союзу з 1 січня 2026 року. Деякі винятки будуть діяти для існуючих короткострокових контрактів (до 17 червня 2026 року) та довгострокових (до 1 січня 2027 року), за умови, що ці угоди були підписані до 17 червня 2025 року. Запропоновані заходи також дозволять енергетичним операторам анулювати контракти, посилаючись на форс-мажор, включаючи юридично зобов'язуючу заборону на подальший імпорт.
Так само пропонується заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року. З тієї ж дати пропонується заборона імпорту всієї російської нафти і нафтопродуктів та додаткові запобіжники і посилення покарання за обхід заборони. Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС. Такий план має більш радикальний характер, ніж пропозиція Єврокомісії щодо повної заборони енергоносіїв з Росії з початку 2028 року.
У комюніке євродепутати відзначили, що підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть, використовувала свої енергоресурси як зброю, і це ще більш загострилося після її нападу на Україну. Для того, щоб прийнятий комітетами Європарламенту документ набув чинності, його мають затвердити у Раді Євросоюзу, а також у Європарламенті на сесії у Страсбурзі.
Економічні та політичні мотиви Угорщини
Продаж нафти і газу є одним із основних джерел фінансування російського бюджету. Ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військові кампанії, утримувати армію та закуповувати нове озброєння. Таким чином, продовження імпорту російських енергоносіїв фактично підживлює військову агресію проти України та сприяє агресивній зовнішній політиці Росії. Європейський Союз вживає необхідних заходів для запровадження законодавчої заборони на імпорт російських енергетичних ресурсів, що надасть європейським компаніям правові підстави для розірвання контрактів з російськими постачальниками. Це особливо важливо, оскільки багато європейських компаній, таких як TotalEnergies, Shell, Naturgy та SEFE, продовжують купувати російський зріджений природний газ через побоювання великих штрафів за невиконання контрактних зобов'язань.
Уряд під керівництвом Віктора Орбана рішуче відмовляється від ідеї диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, віддаючи перевагу подальшим імпортам відносно недорогих нафти та газу з Росії. Це рішення зміцнює політичні позиції Орбана всередині країни та відповідає очікуванням угорських виборців на стабільні ціни на енергоносії. Особливо це має значення для чинної влади, оскільки в 2026 році заплановані парламентські вибори, а рейтинги правлячої партії "Фідес" знижуються. Ця політика Орбана робить Угорщину більш вразливою до впливу Москви в енергетичному та політичному контекстах.
Угорщина активно перешкоджає посиленню санкцій проти російського енергетичного сектору, застосовуючи своє право вето. При цьому уряд Орбана готовий підтримати деякі обмеження лише за умови отримання від Європейського Союзу певних вигод, таких як гнучкість у виконанні термінів. Така тактика дозволяє Будапешту водночас показувати свою відданість європейським цінностям і зберігати можливості для маневру у відносинах із Москвою. Залежність Угорщини від російських енергоресурсів відкриває додаткові шляхи для Кремля впливати на внутрішні дискусії в ЄС та формувати позиції щодо війни Росії проти України, що ускладнює єдність блоку в ухваленні рішень стосовно санкцій і енергетичної політики. Безсумнівно, Орбан продовжить блокувати рішення в рамках Ради ЄС.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп раніше висловлював незадоволення з приводу закупівлі російських енергоресурсів європейськими державами. Однак ця критика не змінила поглядів угорського прем'єр-міністра, який продовжує наполягати на імпорті російської нафти та газу, покладаючись на свої особисті зв'язки з нинішнім американським лідером.
Міжнародна реакція та перспективи
А тим часом, голова МЗС Угорщини Сійярто знову приїхав до Москви для участі у форумі "Російський енергетичний тиждень". У Москві Сійярто розкритикував енергетичну політику ЄС та заявив, that Угорщина постраждає, якщо відмовиться від російських нафти та газу. Поїздку Петера Сійярто до Росії розкритикували в Єврокомісії. Речниця ЄК Аніта Гіппер заявила, що цей візит є неправильним сигналом з боку члена ЄС очільнику Кремля. "У принципі, будь-які двосторонні контакти держав-членів ЄС мають поважати позицію та політику ЄС", - сказала речниця. За словами Гіппер, це особливо актуально у зв'язку з тим, що ЄС звів відносини з Росією до мінімуму, постійно працює над антиросійськими санкціями і посиленням підтримки України.
Національна нафтогазова компанія Угорщини MOL Group досі імпортує близько 5 млн тонн російської нафти на рік трубопроводом "Дружба". Така політика робить Угорщину заручником російських постачань. Будапешт свідомо посилює свою залежність від російської нафти, хоча національна компанія MOL Group має реальні альтернативні шляхи постачання неросійської нафти: MOL володіє частками у консорціумі з видобутку азербайджанської нафти (родовища Азері-Чираг-Гюнешлі) та у трубопроводі Баку-Тбілісі-Джейхан. Крім того, Угорщина може збільшити постачання нафти через трубопровід "Адрія" з боку Хорватії, але вперто не хоче. Продовжуючи масштабні закупівлі російських нафти та газу, Угорщина стає значним фінансовим донором для військової машини Кремля. Адже нафтогазові доходи є ключовою статтею формування російського федерального бюджету, з якого, зокрема, фінансується повномасштабна війна проти України.
В той же час, якщо говорити точно, ще чотири країни Європейського Союзу витратили більше на закупівлю газу у Російської Федерації, ніж надали Україні у вигляді допомоги. Видання Deutsche Welle оприлюднило результати дослідження під назвою "Пастка скрапленого природного газу: залежність Європи від Росії та США в контексті викопного пального". У цьому дослідженні зазначається, що в період з 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія і Нідерланди імпортували скраплений природний газ з Росії на суму 34,3 мільярда євро, тоді як загальна допомога Україні за цей же період склала лише 21,2 мільярда євро.
У 2024 році країни ЄС закупили рекордні обсяги російського скрапленого газу - 22 млрд куб. м. Це на 19% більше, ніж у 2023 році. Ще донедавна в ЄС планували відмовитися від російського скрапленого газу наприкінці 2027 року. Терміни були зміщені на тлі тиску на ЄС з боку президента США Дональда Трампа, який звинуватив європейські країни у фінансуванні війни Росії проти України. Очікується, що 19-й пакет санкцій ЄС прийме наприкінці жовтня. Для посилення санкційного тиску на Росію дієвим засобом стало введення санкцій проти танкерів, що перевозять скраплений газ російського походження. ЄС міг би також ввести санкції проти компанії "Новатек", яка є основним постачальником російського скрапленого газу в країни ЄС, що суттєво обмежило б її операційну діяльність та доходи.
Світовий ринок скрапленого газу зазнає суттєвих змін протягом 2026-2027 років завдяки введенню в експлуатацію великої кількості нових виробничих та експортних потужностей у США, Катарі та Австралії. Це значно збільшить глобальну пропозицію, що сприятиме подальшій диверсифікації джерел енергопостачання для Європи. Зокрема, Катар слід розглядати як важливого додаткового постачальника для європейського ринку. Китай, ймовірно, поступово скорочуватиме імпорт скрапленого газу зі США та Австралії через загострення відносин та сприйняття їхньої політики як "недружньої". Це може призвести до того, що значні обсяги скрапленого газу, призначені раніше для Китаю, будуть направлені на інші ринки. Як наслідок, на європейському ринку з'являться додаткові гравці, а пропозиція скрапленого природного газу буде навіть перевищувати попит.
