Експерт висловив сумніви щодо угоди про постачання 10 мільярдів кубометрів російського газу до Ірану.
Реалістичність нещодавно анонсованої газової угоди між Росією та Іраном викликає сумніви через відсутність необхідної інфраструктури та значні фінансові перешкоди. Про це пише галузевий експерт Максим Гардус у своїй статті "Газовий альянс Росії та Ірану: реальний проєкт чи політична ілюзія?"
Основною перешкодою є нестача готових трас для переміщення запланованих обсягів газу. Зведення нових газопроводів вимагатиме інвестицій на багато мільярдів, що є непідйомним тягарем для будь-якої з країн, які підпадають під санкції.
Також варто зазначити, що запропонований маршрут передбачає транзит через територію Азербайджану, проте офіційний Баку поки не надав жодних коментарів щодо своєї участі у проєкті.
Експерт підкреслює іронію поточної ситуації: Іран, що має другі за величиною запаси природного газу в світі (приблизно 33 трильйони кубометрів), стикається з серйозною енергетичною кризою. У грудні 2024 року країна пережила значні перебої в постачанні енергії, в результаті чого частина промислових виробництв зупинилася, а державні установи змушені були перейти на скорочений графік роботи.
На думку Гардуса, оголошення про великий газовий альянс між Росією та Іраном має більше політичне значення, аніж економічне. Обидві держави прагнуть показати, що не перебувають у ізоляції.
Як вже було зазначено раніше, країна-агресор Росія та Іран уклали угоду про всебічне стратегічне співробітництво. Ця угода подібна до тієї, яку в 2024 році уклали РФ і Північна Корея.
