В Грузії поглиблюється політична криза: опозиційні сили вийшли на вулиці з протестами та планують великомасштабну акцію.
У Тбілісі розпочалася нова акція протесту опозиційних сил проти уряду та заборони п'яти політичних партій. Великий мітинг заплановано на 28 листопада.
У Тбілісі, столиці Грузії, пройшла велика акція протесту, спрямована проти дій правлячої партії "Грузинська мрія". Цю інформацію передає УНН, посилаючись на Deutsche Welle та місцеві медіа.
Опозиційні сили оголосили про початок нової протестної кампанії, кульмінацією якої має стати масова демонстрація 28 листопада. Протести відбуваються на тлі розгляду Конституційним судом позову щодо заборони п'яти опозиційних партій.
Деталі можна описати по-різному.
У неділю, 25 жовтня, тисячі громадян вийшли на вулиці Тбілісі під девізом "Грузія без Іванішвілі. Грузія заслуговує на більше". Цю акцію організували представники опозиційних політичних сил та активісти громадянського суспільства. Протестувальники зібралися біля першого корпусу Тбіліського державного університету та рушили в бік проспекту Руставелі. Учасники ходи тримали в руках прапори Грузії, Європейського Союзу та України, висловлюючи своє незадоволення політикою чинного уряду та обмеженнями, що накладаються на опозицію.
Ця акція ознаменувала старт нової кампанії протесту, ініційованої "Альянсом опозиції", який об'єднує дев'ять політичних партій Грузії.
За інформацією видання "Кавказький вузол", у демонстрації взяли участь тисячі людей. Також повідомлялося про значну присутність правоохоронців.
Опозиційні сили оголосили про заплановані великі акції протесту, які відбудуться 28 листопада.
Один з провідних діячів "Коаліції за зміни" Ніка Гварамія, перед стартом акції протесту, оголосив, що опозиційні сили запускають нову хвилю протестних акцій, яка повинна перетворитися на набагато більші виступи.
"Сьогодні ми стартуємо, і нам неодмінно необхідна кульмінація, незалежно від того, чи відбудеться вона 28 листопада або в наступні дні. Важливо, щоб 28 числа нас було якомога більше, адже тільки тоді ми зможемо протистояти вітру, який намагається загасити наш вогонь," — зазначив Гварамія.
Лідер партії "Європейська Грузія" Гігі Церетелі наголосив, що нинішня акція не є протестом окремої політичної сили, а об'єднує громадян, які прагнуть демократичних змін. За його словами, влада дедалі більше обмежує можливості політичної конкуренції, тоді як країна віддаляється від європейської інтеграції.
"Сьогоднішня подія фактично символізує старт нової кампанії. На 28 листопада заплановано важливу та масштабну акцію. Те, що зараз відбувається в Грузії в контексті руйнування демократії, дійсно важко уявити, зважаючи на те, що ми раніше були лідерами в процесі євроінтеграції, а тепер опинилися на маргінесах," -- підкреслив Церетелі.
Дата майбутньої демонстрації має глибоке символічне значення. 28 листопада 2024 року грузинська влада оголосила про своє рішення відкласти переговори щодо вступу країни до ЄС до кінця 2028 року. Це рішення викликало масові антиурядові протести, які тривали протягом наступних місяців. Опозиція сподівається, що друга річниця цих подій стане стимулом для нової хвилі громадської мобілізації.
У Грузії хочуть заборонити п'ять опозиційних партій
Нова хвиля протестів виникає на фоні судового розгляду, розпочатого правлячою політичною силою "Грузинська мрія".
До Конституційного суду Грузії був поданий позов, що містить підписи 88 парламентаріїв. Вони вимагають визнати діяльність п'яти політичних об'єднань неконституційною.
Мова йде про такі політичні сили та альянси:
"Єдність — Рух національної свідомості"
"Союз для перетворень"
"Могутня Грузія – Лело!"
* "Федералісти";
"На підтримку Грузії", що знаходиться під керівництвом екс-прем'єр-міністра Георгія Гахарії.
Члени правлячої партії заявляють, що активність цих політичних груп є загрозливою для конституційного устрою країни. Зокрема, позивачі звинувачують опозиційні об'єднання у намірах насильницького захоплення влади, запереченні легітимності державних інститутів та вчинках, які, на їхню думку, можуть поставити під загрозу незалежність і територіальну цілісність Грузії.
Одночасно опозиційні сили рішуче спростовують ці обвинувачення. Вони вважають, що судовий процес має виключно політичну природу і є спробою прибрати основних суперників "Грузинської мрії" перед парламентськими виборами 2028 року.
Конституційний суд триває в аналізі даної справи.
Розгляд позову по суті розпочався 21 жовтня у Конституційному суді Грузії, розташованому в Батумі. Справу розглядає пленум суду у складі семи суддів. Засідання відбувалися 21, 22 та 23 жовтня.
Під час слухань члени опозиційних партій висловили ряд запитів. Зокрема, вони пропонували залучити експертів з Венеційської комісії, отримати консультаційний висновок від Європейського суду з прав людини та надати більше часу для підготовки правової позиції. Проте суд вирішив відхилити ці клопотання.
Наступна сесія запланована на 26 жовтня о 14:00 за місцевим часом. Суд продовжить розгляд справи та обговорить можливість подальшого аналізу аргументів обох сторін.
Фінальне рішення має бути прийнято не пізніше червня 2027 року, хоча суд може винести його і раніше. Це рішення буде остаточним і не підлягатиме апеляції в рамках національної судової системи.
Європейський парламент виступив з осудом щодо спроб обмежити діяльність опозиційних сил.
Дії грузинських політичних лідерів вже викликали негативну реакцію з боку європейських організацій. 8 жовтня Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій засуджуються спроби партії "Грузинська мрія" заборонити опозиційні сили. За цей документ проголосували 445 депутатів, 37 були проти, а 97 утрималися під час голосування.
Європарламентарі закликали грузинську владу відкликати відповідний позов, наголосивши на загрозах для політичного плюралізму та демократичних інститутів країни. Крім того, Європарламент повторно закликав до запровадження адресних санкцій проти представників грузинського керівництва, яких вважає відповідальними за згортання демократичних процесів.
Контекст
Політична криза у Грузії триває з 2024 року. Навесні того року країну охопили масштабні протести проти закону про іноземний вплив, який критики порівнювали з російським законодавством про "іноагентів". Ситуація загострилася після парламентських виборів у жовтні 2024 року, результати яких опозиція відмовилася визнавати.
В кінці листопада того ж року уряд ухвалив рішення про відстрочку переговорів щодо членства Грузії в Європейському Союзі до 2028 року. Це призвело до нових масових протестів. Демонстрації часто супроводжувалися зіткненнями з правоохоронцями, арештами учасників та використанням спеціальних засобів для розгону натовпу.
Опозиційні сили звинувачують "Грузинську мрію" у поступовому відході від демократичних цінностей та зближенні з Росією. У відповідь представники правлячої партії заперечують ці закиди, наголошуючи, що їхня діяльність націлена на підтримку стабільності та суверенітету країни. У цьому контексті подальше розглядання питання про можливу заборону опозиційних партій, а також запланована на 28 листопада масова акція протесту можуть стати ключовими подіями у новій фазі політичного конфлікту в Грузії.
