Третя світова війна, що колись вважалася лише продуктом уяви, поступово стає реальністю, - повідомляє Financial Times.
Світовий конфлікт наближається до своєї неминучості, коли агресори втрачають довіру до союзницьких обіцянок, що їх отримують можливі жертви.
Світ вступає в етап зростаючої міжнародної нестабільності, де війни, військові провокації та суперництво між великими державами все більше впливають на глобальну безпеку. Це формує реальні, а не уявні ризики перетворення світу на арену глобального збройного конфлікту. Про це у своїй статті для Financial Times зазначає міжнародний аналітик Гідеон Рахман.
Автор зазначає, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке сталося в лютому 2022 року, стало важливим поворотним моментом у розумінні безпеки в Європі. На Мюнхенській конференції з безпеки західні розвідувальні служби вже попереджали про ймовірність нападу на Київ, але деякі європейські політики не були готові сприймати серйозно можливість великої війни в сучасному європейському контексті.
Згідно з інформацією Міжнародної кризової групи, в даний момент у світі існує 65 збройних конфліктів — це найбільша кількість з часу завершення Другої світової війни. Окрім війни між Росією та Україною, значні людські жертви також спричиняють бойові дії в Газі та Судані. Крім того, конфлікти на Близькому Сході загрожують безпеці держав Перської затоки, які раніше вважалися відносно стабільними.
Рахман підкреслює, що війни стають все більш взаємопов'язаними: Північна Корея направила своїх військових для підтримки Росії, в той час як Україна ділиться з державами Перської затоки своїм досвідом у боротьбі з безпілотниками. Крім того, Москва, Пекін, Тегеран і Пхеньян активізують свою співпрацю, що викликає стурбованість у західних розвідувальних службах.
Однією з причин нестабільності автор вказує на зміни у глобальному розподілі сил. У 1989 році країни "Великої сімки" складали близько двох третин світового економічного виробництва, але до 2022 року їхня частка зменшилася до приблизно 43%. Це відкриває нові можливості для країн, які мають намір трансформувати існуючий міжнародний порядок.
Ще одним важливим фактором є політика керівників, які обирають військову міць замість дотримання міжнародних норм. Росія, Китай і Іран нарощують військову активність у своїх сусідів, тоді як висловлювання Дональда Трампа стосовно Гренландії та Канади підірвали традиційні уявлення про територіальну цілісність, навіть серед країн-союзників США.
Рахман особливо підкреслює, що сумніви в здатності Вашингтона виконувати свої зобов'язання щодо безпеки союзників є надзвичайно тривожними. Він вважає, що після Другої світової війни стримування потенційних агресорів значною мірою базувалося на впевненості у спільній реакції союзників. Наразі ж виникають питання щодо того, чи готові Сполучені Штати захистити Балтійські країни, Польщу, Японію чи Великобританію у випадку агресії.
Історія свідчить, що сумніви в союзницьких зобов'язаннях можуть мати серйозні наслідки. Напередодні Першої та Другої світових війн агресори часто не враховували рішучість інших країн вступити в конфлікт.
"Ми не знаходимося у війні, але й не можемо сказати, що живемо в мирі," - наводить слова канцлера Німеччини Фрідріха Мерца автор.
Рахман вважає, що розподіл світу на сфери впливу, при якому потужні держави мають змогу нав'язувати свої умови сусіднім країнам, не забезпечує стабільності. Така концепція нехтує незалежністю менших націй і неминуче викликає їхній спротив.
Замість цього основним чинником стримування залишається рішуча готовність союзників разом протистояти військовій агресії. У цьому контексті, як зазначає аналітик, майбутнє глобальної безпеки буде визначатися тим, наскільки надійними залишаться міжнародні гарантії, а зобов'язання великих держав – переконливими.
Світові новини
Як писав УНІАН, Київ і Брюссель готують плани на випадок перемоги Марін Ле Пен на виборах президента у Франції, адже вона може заблокувати санкції проти Росії та виступає проти вступу України до ЄС. Європейські чиновники вважають, що лютий стане останнім шансом ухвалити новий пакет санкцій перед піком французької кампанії. Україна прагне максимально просунутися на шляху до членства в ЄС до можливих змін у Парижі, наголошуючи, що підтримка Києва є інвестицією у безпеку самого Союзу.
Ми також обговорювали, що угода між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка стосується російського дизельного пального, приносить Москві обмежені фінансові переваги, але значні політичні вигоди. Експерти підкреслюють, що додаткові доходи від експорту не зможуть суттєво вплинути на бюджет Росії або фінансування військових дій, однак послаблення санкцій без компромісів з боку Кремля підриває єдність західних держав. Це може спонукати Росію до нових вимог і активізації атак на українську інфраструктуру.
Можливо, вам буде цікаво ознайомитися з новинами:
