Трамп підтримує Путіна: в Європейському Союзі підвищують рівень тривоги та розробляють альтернативну стратегію для України.
Послаблення санкцій проти Росії, тиск на Київ і проблеми з американською військовою підтримкою змушують європейських лідерів готуватися до сценарію, за якого Вашингтон дедалі більше діятиме на користь Москви, а Європі доведеться брати на себе більшу відповідальність за безпеку України.
Цю інформацію наводить Bloomberg, посилаючись на джерела, обізнані з обговореннями в Європейському Союзі.
Чому в Європі існують побоювання з приводу нової політики Трампа?
Протягом одного тижня Трамп пом'якшив санкції проти російського дизельного пального, зажадав від Києва зупинити напади на російські нафтопереробні підприємства та піддав сумніву легітимність президента України Володимира Зеленського. Його коментарі щодо українського лідера звучали в унісон з російською пропагандою. Додаткові занепокоєння викликали труднощі українських військових з доступом до системи супутникового зв'язку Starlink та її військової версії Starshield.
На цьому тлі Зеленський публічно висловив обурення діями Вашингтона й заявив, що почувається зрадженим. Для лідерів ЄС це стало черговим сигналом, що відносини між Києвом і Білим домом можуть погіршитися ще більше.
Згідно з інформацією Bloomberg, під час неофіційних дискусій на саміті в Брюсселі ряд лідерів європейських країн, зокрема з Франції та Німеччини, прийшли до висновку, що тенденція Дональда Трампа критикувати Україну і водночас йти на поступки Росії, ймовірно, не зазнає змін у найближчому майбутньому.
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс підкреслив, що в умовах сучасності Україна має лише одного вірного партнера – європейські країни.
Чому Європа не може просто відмовитися від Сполучених Штатів?
Попри побоювання щодо американської політики, європейські держави не можуть дозволити собі розрив із Вашингтоном. США продовжують постачати Україні зброю та передавати розвіддані, які мають вирішальне значення для виявлення російських ракетних ударів і планування бойових операцій.
Данська прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен заявила, що послаблення підтримки України зробить небезпечнішою всю Європу, а разом із нею -- і НАТО. За її словами, західний альянс опинився в слабшій позиції, ніж лише кілька днів тому.
Керівництво Євросоюзу не забуває про минулі конфлікти між Трампом і Зеленським. У лютому 2025 року зустріч президентів у Білому домі закінчилася гучною суперечкою, в результаті якої США тимчасово обмежили обмін розвідувальною інформацією з Україною. Пізніше американська сторона намагалася переконати Київ прийняти мирний план, що містив 28 пунктів, який, на думку критиків, у значній мірі задовольняв інтереси Росії.
Влітку європейським керівникам вдалося переконати Трампа проявити більше співчуття до України. На саміті "Групи семи" у Франції президент Емманюель Макрон організував коротку бесіду з Трампом, під час якої Зеленський продемонстрував йому знімки київського собору, який був знищений російськими ракетами. Проте нове загострення конфлікту знову викликало сумніви щодо стабільності американської підтримки.
Чому зимовий період збільшує загрози для України
Новий виток напруження припав на період, коли Україні особливо потрібна військова та фінансова допомога. Напередодні зими країна відчуває нестачу ракет-перехоплювачів для систем Patriot, необхідних для знищення російських балістичних ракет. Водночас постійні атаки РФ по енергетичній інфраструктурі спричиняють перебої з електроенергією та водопостачанням у Києві.
Не менш складною залишається фінансова ситуація. Витрати на оборону зростають, а Європі дедалі важче самотужки покривати потреби українського бюджету. Зі свого боку Україна продовжує отримувати боєприпаси для винищувачів F-16, що дає змогу ефективніше протидіяти новим російським реактивним безпілотникам.
За оцінкою європейських посадовців, якщо США повністю припинять передавати Україні розвіддані, Європі буде складно замінити ці можливості. Навіть за наявності власних розвідувальних систем європейські країни не зможуть швидко відтворити весь масштаб американської підтримки.
Додатковий ризик полягає в тому, що наступного місяця Трамп матиме нагоду зустрітися з російським президентом Володимиром Путіним на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Китаї. Зеленського та лідерів країн ЄС на цій зустрічі не буде, тому вони побоюються, що важливі рішення щодо війни можуть обговорювати без безпосередньої участі України.
Як Європа намагається зберегти підтримку Києва
Незважаючи на певні розбіжності з Вашингтоном, країни Європи продовжують підтримувати санкції проти Росії та наполягають на тому, що Україні не слід жертвувати територіями в ім'я мирної угоди. В ЄС також підкреслюють, що українські збройні сили змогли відновити контроль над деякими втраченими позиціями на Донбасі, де Путін намагається закріпити владу над новими територіями.
Під час закритих переговорів міністри закордонних справ країн Європейського Союзу дійшли згоди, що політика ЄС щодо України повинна бути незмінною, навіть якщо ситуація у Вашингтоні зміниться. Як зазначила європейська дипломатка Кая Каллас, Європа повинна чинити тиск на агресора, аби покласти край війні, а не змушувати жертву йти на капітуляцію.
"Тиск на Україну є невірною стратегією", -- підкреслила Каллас.
Для лідерів Європи зараз важливим викликом є збереження стабільних відносин зі США, одночасно готуючи стратегії на випадок, якщо підтримка з боку Америки стане менш стабільною. Це визначить, чи зможе Європа надати Україні необхідні ресурси для протистояння Росії в наступний зимовий період.
Як Європа переходить від декларацій до реальних дій
16 жовтня Володимир Зеленський під час зустрічі з королем Бельгії Філіпом закликав продовжити військову допомогу Україні. Серед пріоритетів президент назвав постачання винищувачів F-16 та боєприпасів до них, які потрібні для протидії російським реактивним дронам. Окремо він наголосив на необхідності зберегти заморожені російські активи, щоб Москва не могла використати їх для фінансування війни.
Водночас Євросоюз шукає кошти для покриття майбутніх потреб українського бюджету. Єврокомісія розглядала можливість прискорення виплат багатомільярдної позики Україні та залучення країн G7, щоб допомогти Києву подолати дефіцит фінансування 2027 року. Для України це особливо важливо на тлі зростання оборонних витрат і російських атак, які завдають шкоди промисловості та енергетичній інфраструктурі.
Ще одним з аспектів, що викликають розбіжності між Європою та Вашингтоном, залишаються санкції щодо Росії. На саміті ЄС у Брюсселі політики планували закликати до введення нових обмежень проти Москви та подальшого зменшення її нафтових доходів, незважаючи на рішення Трампа послабити обмеження на російський дизель. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підкреслив, що Росія не виявляє бажання досягти припинення вогню або миру, тому Європа повинна продовжувати посилювати тиск на Кремль. Ця точка зору стала підґрунтям для обговорення нових санкцій ЄС проти Росії, попри відмінності в позиціях Трампа.
