Політичні новини України та світу

Лише 6% громадян Росії вважають, що їхня країна відповідальна за смерті та руйнування в Україні.

На п'ятому році повномасштабної агресії проти України в Росії спостерігається падіння рівня підтримки Путіна. При цьому, три чверті населення вважають, що нова мобілізація є зайвою. Однак більшість росіян не бажають підтримувати повернення Україні захоплених територій, а лише 6% визнають відповідальність своєї країни в цій ситуації.

Про це свідчать дані опитування "Левада-центру", які представив на міжнародній конференції "Країна і світ: російські реалії - 2026" керівник відділу соціокультурних досліджень центру Олексій Левінсон.

Підтримка Путіна залишається на високому рівні, проте спостерігається її поступове зниження.

Згідно з інформацією Левінсона, у вересні 2021 року 63% громадян Росії висловлювали підтримку Путіну на посаді президента. Проте після початку широкомасштабної агресії проти України цей показник зростав, досягнувши 89% у вересні 2025 року.

У вересні 2026 року рівень схвалення впав до 80%. Левінсон підкреслив, що, незважаючи на те, що цей показник залишається високим, важливо акцентувати увагу на тенденціях.

Ставлення росіян до шляхів розвитку своєї країни зазнало значних змін. У вересні 2021 року лише 48% респондентів висловлювали думку, що Росія рухається у правильному напрямку. Проте вже у вересні 2022 та 2023 років цей показник зріс до 60-62%. У 2024-2025 роках він досягнув 69-70%, але наразі знову знизився до 60%.

Основні емоції – пиша́ння, виснаження і тривога.

За результатами опитування, проведеного в липні 2026 року, респонденти найчастіше вказували на те, що гордість стала найбільш поширеним почуттям у суспільстві, отримавши 24% голосів. Крім того, 17% учасників висловилися про відчуття втоми й байдужості, тоді як по 16% зазначили розгубленість і образу за свою націю.

Страх виявився у 10% респондентів, коли мова йшла про їхні власні емоції, а 14% вказали на нього, оцінюючи почуття оточуючих.

Одночасно більшість росіян не відчувають себе причетними до жертв і руйнувань в Україні. 65% з них звинувачують США та НАТО, 11% - саму Україну, а лише 6% - Росію.

У відповідь на запитання про те, чи повинні такі люди, як вони, нести відповідальність за це, 11% висловили згоду, 57% - заперечили, а 25% зазначили, що несуть відповідальність у певній мірі.

Левінсон зазначив, що усвідомлення особистої відповідальності є досить незвичним явищем у сучасних російських опитуваннях. Соціолог Лев Гудков описує цю ситуацію як "моральну кризу".

Російське населення відчуває страх перед мобілізацією, проте не виявляє бажання повертати захоплені території.

Страх перед новою мобілізацією особливо поширений серед молоді та людей похилого віку. Найвищі показники зафіксовані серед жінок віком до 25 років (66%), жінок старше 65 років (67%), а також серед чоловіків до 25 років (53%). Водночас у різних вікових категоріях домінує думка про те, що мобілізація не є необхідною. Так вважають 75-78% опитаних молодше 25 років і 61-77% респондентів старше 65 років. Загалом близько 75% учасників опитування висловлюють незгоду з необхідністю нової мобілізації.

Молоде покоління готове підтримати мирні ініціативи для завершення війни, однак виступає проти ідеї повернення окупованих територій.

Якби Путін ухвалив рішення припинити війну, його підтримали б 85-88% молодих росіян. Також припинення бойових дій підтримали б 86% жінок віком від 65 років. Серед чоловіків цієї вікової групи прихильників такого рішення менше - 52%.

Проте бажання підтримати завершення конфлікту істотно зменшується, якщо таке рішення включатиме повернення захоплених територій Україні.

Згідно з результатами дослідження, у такій ситуації підтримка серед молодого населення могла б досягати 43-50%, тоді як серед осіб віком понад 65 років цей показник коливався б лише в межах 25-30%.

Тематика обговорень на конференції.

Дев'ята міжнародна конференція "Країна і світ: російські реалії - 2026" проходила 20-21 листопада. Учасники обговорювали політичні, соціальні та економічні трансформації в Росії на фоні п'ятого року повномасштабної агресії проти України. Серед ключових тем були: еволюція політичного режиму та його ідеологічні основи, репресивні практики, економіка в умовах війни, суспільні настрої та зміни в сфері міжнародних відносин.

У період з 2018 по 2021 рік конференція організовувалася Сахаровським центром у Москві. Починаючи з 2022 року, вона проходить у Берліні.

Читайте також