Політичні новини України та світу

Порошенко висловив думку, що Верховний суд може заборонити дипломатам брати участь у слуханні його справи щодо скасування санкцій.

Народний депутат та голова партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко висловив думку, що Верховний суд може звести до мінімуму участь представників іноземних посольств на запланованому на вівторок слуханні його позову щодо скасування санкцій, які були введені проти нього на початку 2025 року. Він вказав, що це може бути пов'язано із наявністю матеріалів, які мають гриф "для службового використання".

Щойно стало відомо, що 24 листопада уряд має намір перешкодити законному розгляду моєї справи у Великій Палаті Верховного Суду щодо скасування незаконних, антиконституційних, позасудових та політично вмотивованих санкцій, які були застосовані проти мене як лідера опозиції та п'ятого Президента України. Причина? Вони стверджують, що в матеріалах справи міститься інформація з грифом ДСК - для службового користування. Нібито, саме через це розгляд не може проходити у присутності багатьох представників посольств. Цей процес викликав величезний інтерес як з боку міжнародних медіа, так і дипломатів", - зазначив Порошенко у відеозверненні з Міжнародного безпекового форуму в Галіфаксі (Канада), яке було опубліковане на Facebook.

Водночас він зазначив, що справа щодо санкцій проти нього розглядається вже майже два роки, а щодо втручання в роботу Верховного Суду вже є рішення Вищого антикорупційного суду. "Не можна однією рукою тиснути на опозицію, порушувати права людини, втручатися в роботу Верховного Суду, а іншою - розповідати, що ми утверджуємо фундаментальні принципи: верховенство права, незалежність суддів, захист прав людини та медіа", - наголосив політик.

Порошенко закликав "нарешті розглянути цю справу - законно і якнайшвидше".

13 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який стосується рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 12 лютого, що має назву "Про введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Відповідно до доданих матеріалів, санкції були запроваджені щодо п'яти осіб: екс-президента Петра Порошенка, бізнесмена Ігоря Коломойського, колишнього власника банку "Фінанси і Кредит" Костянтина Жеваго, одного з колишніх співвласників ПриватБанку Геннадія Боголюбова, а також екснардепа Віктора Медведчука.

Порошенко оскаржив введені проти нього санкції у Верховному Суді. 17 квітня розпочалося слухання справи за його позовом, на якому були присутні народні депутати України, а також дипломати з місії Європейського Союзу та представники посольств Німеччини, Польщі, Австрії, Швеції, Литви та Данії. Адвокати Порошенка підкреслюють, що санкції накладено безпідставно на громадянина України, який знаходиться в межах країни, адже лише Російська Федерація вважає його "терористом". Таким чином, на їхню думку, відсутні законні підстави для застосування цих санкцій.

У липні 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (КАС ВС) відмовив Порошенку у задоволенні позову щодо скасування санкцій, введених рішенням РНБО. Рішення було ухвалене з окремими думками двох суддів колегії з п'яти суддів, що розглядали цю справу. Порошенко та його адвокати оскаржили це рішення до Великої палати Верховного Суду.

Також, 2 вересня під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка займається розслідуванням можливих неправомірних дій посадовців державних органів та представників державного сектора економіки, що можуть загрожувати економічній безпеці України, стало відомо, що колишня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра намагалася чинити тиск на суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду через голову цього суду Ігоря Дашутіна з метою вплинути на санкції проти Порошенка. Адвокати політика звернулися до Вищої ради правосуддя, Національного антикорупційного бюро та Офісу генерального прокурора з відповідними скаргами щодо цього тиску.

Читайте також