Температурний рекорд в Україні досягнув +42°C: як відбуваються кліматичні зміни і що нас чекає в майбутньому.
У цей день, 12 серпня 2010 року метеостанція Луганськ зафіксувала +42,0°C. Цей показник досі залишається абсолютним температурним максимумом для України за весь період метеорологічних спостережень.
За 16 років, що минули з того часу, обговорення глобального потепління стало реальністю, а не просто абстрактною концепцією. Україна все частіше стикається з тривалими хвилями спеки, посухами, масштабними лісовими пожежами та проблемами з водопостачанням. Крім того, повномасштабне вторгнення Росії стало ще одним серйозним чинником, що впливає на екологічну ситуацію. Кліматичні зміни стають дедалі відчутнішими не лише для навколишнього середовища, а й для економіки, енергетичного сектора, безпеки та майбутніх міграційних процесів.
Фокус провів бесіду з фахівцями громадської організації "Екодія" щодо впливу війни на навколишнє середовище, який відчувається вже сьогодні. Обговорювали також можливості України для переходу до екологічної відбудови, а також чому питання води та підвищених температур можуть стати ключовими викликами XXI століття.
Війна, пожежі та мільйони тонн викидів: як російське вторгнення змінює клімат України
За інформацією Марини Цимбалюк, експертки з відділу клімату ГО "Екодія", з моменту початку повномасштабного вторгнення організація веде облік випадків можливої шкоди, завданої довкіллю внаслідок російської агресії, на інтерактивній карті. Протягом більше ніж чотирьох років було зафіксовано понад 2800 таких випадків по всій території України.
"Кожен інцидент може призвести до забруднення ґрунтів, води та повітря небезпечними речовинами, такими як важкі метали, нафтопродукти, залишки горіння та вибухові матеріали," -- зазначила експертка в інтерв'ю для Фокусу.
У той же час вона підкреслює, що ці цифри не дають комплексного уявлення про ситуацію, оскільки для точного визначення шкоди потрібні польові дослідження та аналізи на місцях, що через військові дії часто є неможливим. Але вже зараз ця інформація дає змогу оцінити масштаби екологічних наслідків конфлікту і стане в пригоді для планування дослідницьких місій після завершення бойових дій.
Паралельно "Екодія" разом з Ініціативою з обліку викидів парникових газів від війни оцінює кліматичну шкоду від російської агресії. За чотири роки повномасштабної війни викиди парникових газів, пов'язані з бойовими діями, сягнули приблизно 311 млн тонн CO₂ екв. Це співставно із річними викидами Франції. Загальна шкода оцінюється у понад 57 млрд доларів.
Мова йде не тільки про безпосередні наслідки військових дій — використання техніки, пального та боєприпасів, — а також про пожежі в природних зонах, знищення енергетичних об'єктів та потенційні викиди, які з'являться під час великомасштабного відновлення країни.
Експертка акцентує увагу на зв'язку між війною та змінами клімату. Літні сезони 2024 і 2025 років виявилися значно посушливішими, ніж зазвичай, що, у поєднанні з обстрілами, призвело до різкого зростання масштабних пожеж. Навіть незначні займання через спеку швидко перетворюються на великі вогневі осередки, а бойові дії заважають оперативному гасінню вогню.
"Екологічна відбудова" — це не привілей, а важливий крок для майбутнього.
Цимбалюк переконана: післявоєнна відбудова України має бути саме "зеленою". За її словами, це означає використання найкращих доступних технологій та впровадження сучасних європейських стандартів.
"Відновлення після війни — це шанс створити щось краще, ніж те, що існувало раніше," — підкреслює вона.
Експертка підкреслює важливість модернізації стандартів капітального будівництва, стимулювання ресурсоефективного виробництва та реалізації природоорієнтованих підходів. Серед них – зелені дахи, вертикальне озеленення, проникаючі покриття, відновлення річок та інші екологічні інновації.
На її думку, такі рішення не лише допомагають адаптуватися до наслідків зміни клімату, а й можуть суттєво зекономити кошти у майбутньому. Саме тому зелена відбудова України -- це не питання моди чи "дорогої забаганки", а необхідність для нормального життя у нових кліматичних умовах.
Чому важливо впроваджувати кліматичну політику навіть у часи війни
Олександра Хмарна, керівниця відділу комунікацій громадської організації "Екодія", вважає, що обговорення кліматичної політики в умовах атак на енергетичну інфраструктуру України не лише можливе, а й має вирішальне значення.
Вона зазначила, що основною причиною зміни клімату є спалювання викопних видів пального, тоді як впровадження децентралізованої генерації з використанням відновлювальних джерел енергії здатне підвищити стійкість України до російських агресій.
"На зміну кільком великим тепло- та атомним електростанціям прийде розподілена мережа, що складається з численних вітрових та сонячних установок. Ця модель має явну перевагу в умовах конфлікту: знищити велику кількість невеликих джерел енергії буде набагато складніше для ворога," — коментує експертка в інтерв'ю Фокусу.
Хмарна наводить у якості прикладу онкологічне відділення лікарні в Шептицькому, розташованому на Львівщині, де у 2024 році організація "Екодія" встановила сонячні панелі і накопичувачі енергії. Протягом 14 місяців ця система забезпечила 70% енергетичних потреб лікарні, що дозволило значно зекономити фінансові ресурси.
Крім того, експертка наголошує на важливості енергоефективності. За її словами, будинки, які краще утримують тепло, значно легше переживають відключення електроенергії та проблеми з опаленням.
Чи перетвориться вода на нову "нафту" XXI століття?
В організації "Екодія" звертають увагу на те, що вода все більше стає одним із найважливіших ресурсів у світі. Основними факторами цього є зміни клімату, безконтрольне використання природних ресурсів і неналежне управління ними.
На відміну від нафти, що може бути замінена відновлювальними джерелами енергії, вода є незамінним ресурсом. Вона є основою для кожного врожаю, кожного процесу виробництва, кожного домашнього господарства і, врешті-решт, для всього живого на нашій планеті.
Країни все активніше намагаються взяти під контроль водні ресурси, подібно до історичних змагань за нафтові запаси. Водний дефіцит вже має значний вплив на міграційні процеси, викликає конфлікти та формує стратегії міського розвитку. Вода перестала бути лише гуманітарною проблемою — вона стала важливим аспектом економіки, політики та екологічної безпеки.
Проблема нестачі води перетворюється на глобальну загрозу. Сімдесят найбільших річок світу, включаючи Індію, вже не досягають своїх дельт, а запаси підземних вод швидко вичерпуються — від Китаю до Центральної Каліфорнії. Людство висушило половину водно-болотних угідь землі. У країнах з нестабільними інститутами, таких як Ємен та Сомалі, водна криза стає одним з факторів, що сприяють тероризму.
Україна є країною з найнижчими запасами прісної води в Європі. Ситуація з водозабезпеченням стає все більш тривожною: рівень водності річок продовжує знижуватися, і деякі ріки на півдні вже почали пересихати влітку. Знищення греблі Каховської ГЕС ще більше ускладнило життя людей: сотні тисяч громадян залишилися без доступу до питної води.
Кліматичні біженці та нові конфлікти
Олександра Хмарна зазначає, що кліматичні зміни вже зараз провокують масову міграцію у світі. За прогнозами Світового банку, до 2050 року понад 200 мільйонів людей можуть стати кліматичними біженцями. І, за словами експертки, це вже не сценарій далекого майбутнього.
Яскравим прикладом є Тувалу, острівна держава в Тихому океані, яка поступово зникає через підвищення рівня моря. Країна вже майже втратила два своїх острови, а прогнозується, що до кінця століття 95% її території можуть опинитися під водою. У зв'язку з цим понад третина населення вже подала заявки на спеціальні "кліматичні візи" до Австралії, створені для організованого переселення мешканців Тувалу.
Хмарна підкреслює, що причини масового переселення не обмежуються лише підвищенням рівня океану, але й включають екстремальні погодні умови. Наприклад, внаслідок катастрофічних лісових пожеж в Австралії у 2019-2020 роках близько 18 тисяч осіб втратили свої домівки і стали вимушеними переселенцями. Аналогічні наслідки можуть викликати також урагани, посушливі періоди, паводки та тривалі спекотні хвилі.
На думку експертки, Україна може зустрітися з аналогічними труднощами. Дослідження "Екодії" під назвою "Вода близько" виявило, що до 2100 року деякі області на півдні країни можуть опинитися під ризиком затоплення через підвищення рівня моря. Жителям цих регіонів, ймовірно, доведеться покинути свої домівки та шукати нові місця для проживання.
Дослідження було здійснено до початку повномасштабної війни, тому в даний час важко визначити точну кількість будівель та їх мешканців. Значна частина територій залишається під контролем окупантів або піддається постійним обстрілам. Водночас ризики для прибережних населених пунктів не зменшилися і можуть ще більше зростати в майбутньому.
Які регіони України можуть найбільше постраждати від зміни клімату
Фахівці "Екодії" підкреслюють, що неможливо точно вказати, які регіони зазнають найбільших втрат, оскільки різні території стикаються з різними кліматичними загрозами. Тому громадам важливо самостійно аналізувати свою вразливість і розробляти стратегії адаптації до змінених умов.
Серед основних ризиків для України виділяються підвищення температури та спекотні хвилі, зменшення кількості морозних днів, посушливі сезони, ерозія ґрунтів, а також труднощі в аграрному секторі та нестача води, особливо в південних і східних регіонах. Крім того, через зміну типу опадів очікується збільшення випадків пожеж, паводків і повеней: інтенсивні зливи чергуватимуться з тривалими періодами бездощів.
Окремі фахівці застерігають щодо негативних наслідків для екологічних систем, вимирання певних видів живих організмів та загроз для людського здоров'я, пов'язаних з аномально високими температурами.
Дослідження "Екодії" показало, що через потепління та зменшення опадів у більшості областей України скорочуватиметься водність річок. Найбільше це зачепить басейни Прип'яті, Південного Бугу та Дністра, де до кінця століття водність може знизитися на 30%. Частина малих річок ризикує повністю зникнути.
Одночасно в Поліссі та західних областях можуть виникати частіші паводки і затоплення. Кліматологи також спостерігають зміщення агрокліматичних зон: посушливі степи поступово переміщуються на північ України.
Як зміна клімату вплине на екосистему Чорного моря?
Олександра Хмарна попереджає: через підняття рівня Чорного та Азовського морів понад мільйон гектарів територій на півдні України можуть опинитися під водою до кінця століття. Це територія, співставна за площею майже з усією Тернопільською областю.
У зоні потенційного затоплення -- не лише житлові будинки, а й промислові об'єкти, сміттєзвалища та кладовища, що може спричинити масштабне забруднення води небезпечними речовинами.
Ще однією серйозною проблемою є закислення океанів — явище, яке супроводжується підвищенням кислотності води внаслідок глобального потепління та поглинання надмірної кількості CO₂ з атмосфери. Морські істоти є надзвичайно чутливими до найменших змін у своєму середовищі, що може призвести до негативного впливу на цілі екосистеми.
Згідно з думкою фахівця, глобальні дослідження демонструють, що закислення океанів є особливо загрозливим для планктону та молюсків, а також здатне впливати на промислові види риб, їхнє розмноження, міграційні патерни та формування косяків. Це створює небезпеку для прибережних спільнот, економіка яких значною мірою залежить від риболовлі.
У той же час Хмарна підкреслює, що вплив кліматичних змін на Чорне море залишається недостатньо вивченим. В умовах війни та постійних загроз з боку Росії проведення повноцінних наукових досліджень у цьому регіоні стало практично неможливим.
Чи стала спека в Україні новим стандартом?
Україна вже поступово стає частиною тих європейських регіонів, де температура підвищується одними з найшвидших темпів. Експертні дослідження свідчать, що з кінця 19 століття середня температура повітря в Україні зросла більш ніж на 3 градуси, а за останні три десятиліття процес потепління ще більше активізувався – приблизно на +0,8 градуса за кожні десять років.
Рік 2024 виявився одним з найспекотніших в історії метеорологічних спостережень, а експерти з клімату прогнозують, що спека продовжить наростати, разом з частотою посух та теплових хвиль. У той же час, кількість опадів зменшиться, але їх інтенсивність значно зросте, що збільшить ймовірність підтоплень і паводків.
На думку фахівців, тяжкість наслідків протягом наступних 10-20 років значною мірою визначатиметься тим, чи зможе світ зменшити викиди парникових газів і перейти до більш екологічно стійких форм енергетики та аграрного виробництва.
"Ще є можливість підготуватися до наслідків зміни клімату та зберегти сприятливе середовище для життя як для нас, так і для наших нащадків," — підкреслюють в організації "Екодія".
Нагадаємо, Фокус писав які регіони України ризикують перетворитися на зону посух, а які стануть територією буревіїв, паводків і штормів.
