Загублений лист Папи Римського здатен змінити хід історії.
Лист може свідчити, що рішення підтримати Вільгельма Завойовника було пов'язане не лише з боротьбою за англійський престол.
Боротьба за владу в Римі могла відіграти важливу роль у нормандському завоюванні Англії у 1066 році. До такого висновку дійшли історики після повторного аналізу уривків із давно втраченого листа Папи Олександра II, що зберігся у ватиканських архівах, пише The Independent.
Зазвичай Нормандське завоювання асоціюється з боротьбою за англійський трон після кончини короля Едуарда Сповідника. Вільгельм, герцог Нормандії, виставив свої претензії на корону та восени 1066 року здійснив вторгнення в Англію. 14 жовтня його війська здобули перемогу над армією англійського короля Гарольда Годвінсона в битві біля Гастінгса.
Однак нове дослідження припускає, що на рішення Папи Олександра II підтримати Вільгельма могли вплинути зовсім інші обставини - боротьба за контроль над самим папством.
Що виявили в архівах Ватикану?
Науковці проаналізували частини листа Олександра II, що залишилися в середньовічній колекції канонічного права. Хоча весь папський архів листування було втрачено, деякі документи збереглися до сьогодні у вигляді копій та фрагментів.
За словами професора середньовічної історії та літератури Університету Східної Англії Тома Лісенса, раніше деякі висловлювання в листі вважали незрозумілими. Тепер же їх пропонують розглядати на тлі масштабного церковного конфлікту 1060-х років.
У 1061 році відбулася вибіркова кампанія, в результаті якої кілька фракцій висунули двох кандидатів на папський трон: Олександра II та єпископа Пармського Кадала, котрий прийняв ім'я Гонорій II. Між цими претендентами розпочалася запекла боротьба за владу в Римі.
Гонорія отримувала підтримку від Священної Римської імперії, а її прихильники шукали союзників у різних куточках Північної Європи.
На цьому фоні Англія могла стати союзником ворогів Олександра II. Якщо англійський монарх Гарольд Годвінсон дійсно підтримував суперницьку папську сторону, це могло стати одним з чинників, який спонукав Олександра II на підтримку Вільгельма.
Підтримка з боку Папи могла б надати легітимність цьому вторгненню.
У листі Олександр II заявляв, що Англія перебувала під захистом Святого Петра, доки її мешканці не збилися зі "шляху істини". Дослідники вважають, що ця риторика могла бути пов'язана саме з боротьбою прихильників Олександра проти Гонорія та його союзників.
"Для прихильників Папи Олександра ця подія перетворилася на щось більше, ніж просто змагання за трон; це стала справжня війна проти тих, кого вони сприймали як адептів темряви," - зазначив Лісенс.
На думку історика, така позиція могла дати Олександру II політичні мотиви підтримати нормандське вторгнення, незважаючи на те, що Вільгельм збирався силою повалити коронованого англійського правителя.
Підтримка Папи мала значне символічне значення: вона могла змінити сприйняття вторгнення, перетворивши його з простого змагання претендентів на трон на своєрідну "справедливу війну" проти тих, хто виступає проти папської влади.
Роль Риму в подіях 1066 року
"Рішення щодо справи в 1066 році було ухвалене не лише на полі бою поблизу Гастінгса. На результат могли вплинути й постанови, прийняті майже за тисячу миль від цього місця, у Римі", - підкреслив Лісенс.
Отже, вчені закликають до більш комплексного аналізу подій, що призвели до завоювання Англії Вільгельмом. Вони вважають, що це не просто династичний конфлікт, що виник після смерті Едуарда Сповідника, а також складова великої боротьби за майбутнє християнської церкви і розподіл влади в Європі.
Якщо ця трактування буде підтверджена в ході подальших досліджень, політичні рішення Гарольда щодо папства можуть виявитися з несподіваними наслідками. Його потенційні зв'язки з опонентами Олександра II могли б сприяти Вільгельму у здобутті підтримки з боку Риму та зміцнити легітимність його вторгнення.
Інші неповторні артефакти - свіжі новини.
Як повідомляв УНІАН, вченим вдалося визначити автора і назву стародавнього тексту, який пролежав запечатаним в обвугленому сувої майже 2 000 років. У цьому заслуга складних методів машинного навчання і сканування з високою роздільною здатністю.
У своєму дослідженні науковці повідомили, що їм вдалося віртуально "розкрити" стародавній сувій PHerc. 172 за допомогою сучасних технологій. Це призвело до виявлення раніше невідомого твору Філодема, епікурейського філософа з першого століття до нашої ери.
Можливо, вас також привернуть до себе новини:
