Політичні новини України та світу

Служба за контрактом та дезертирство в Україні: нові повноваження Військової служби правопорядку та відповідальність військових.

В Україні готують нові заходи проти військовослужбовців, які самовільно залишили частини. Військова служба правопорядку може отримати право самостійно розслідувати справи про самовільне залишення частини, проводити слідчі дії та затримувати порушників. Однак юристи застерігають: розширення повноважень вимагатиме величезних ресурсів, а посилення відповідальності навряд чи вирішить проблему масового дезертирства з армії.

Плани уряду, що стосуються підвищення відповідальності за ухилення від військової служби та самовільне залишення військових частин, про які заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький під час свого виступу у Верховній Раді, вже отримують конкретні деталі. Правила бронювання будуть переглянуті, а відповідальність за ухилення від служби та за самовільний вихід з частини (СЗЧ) стане ще більш суворою.

"В парламенті вже тривалий час знаходиться законопроект. Уряд, зокрема Міністерство оборони, наразі спільно з народними депутатами працює над його вдосконаленням. Важливо, щоб відповідальність за ухилення від військової служби та за СЗЧ була посилена", – зазначив Корецький.

Міністерство оборони представило профільному комітету Верховної Ради концепцію змін у мобілізаційній політиці. Одним із напрямків запропонованих нововведень є вдосконалення механізмів реагування на випадки самовільного залишення військової частини (СЗЧ). Зокрема, за словами народного депутата від "Батьківщини" Вадима Івченка, мова йде про розширення повноважень Військової служби правопорядку та внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (КПК), які запропонує Кабмін. Зміни потрібні через перевантаженість судів подібними справами. При цьому він підкреслив, що йдеться не стільки про введення нових покарань, скільки про вдосконалення механізму притягнення до відповідальності військовослужбовців, які порушили законодавство.

На думку депутата, несанкціоноване покидання військових частин негативно позначається на укомплектуванні військових підрозділів і встановлює додатковий тягар на тих військовослужбовців, які продовжують виконувати свої бойові обов'язки.

Івченко не надав деталей щодо нових повноважень, які отримає ВСП, чи буде спрощена процедура притягнення до відповідальності за СЗЧ, або ж як зміниться порядок розслідування цих справ. Також не було вказано, які конкретно зміни будуть внесені до КПК. Він лише зазначив, що Кабінет міністрів підготує відповідні пропозиції. Як зазначив депутат, це частина політики нового міністра оборони та урядової команди.

Раніше народний депутат Олександр Федієнко анонсував законодавчі зміни, що стосуються військовослужбовців у СЗЧ. Він розповідав про необхідність провести аудит військовослужбовців, які пішли в самовільне залишення частини, оскільки кількість відкритих кримінальних проваджень перевищує кількість військовослужбовців, які фактично самовільно залишили частини. Пропонував спростити механізм притягнення до відповідальності та наполягав на необхідності посилити відповідальність за самовільне залишення частини. Тож усе йде за планом.

Українські суди суворо ставляться до осіб, які залишили армію без дозволу.

Генерал-лейтенант Ігор Романенко в інтерв'ю 24 каналу заявив, що нинішня відповідальність за ухилення від служби є недостатньою, а чинні норми фактично роблять в'язницю кращим варіантом, ніж службу в ЗСУ. При цьому генерал наголосив, що для підвищення мотивації до служби держава має забезпечити чіткі терміни служби, ротацію, належну медичну допомогу та відповідальність командирів за порушення.

Проте українські суди вже почали ухвалювати вироки з реальними термінами ув'язнення для військовослужбовців, яких затримали за самовільне залишення своїх частин. Наприклад, Верховинський районний суд в Івано-Франківській області засудив одного військового до шести років позбавлення волі за два випадки самовільного залишення частини (червень 2023 року та березень 2025 року). Окрім цього, його визнали винним у незаконному зберіганні боєприпасів та завданні тілесних ушкоджень жінці. Суд врахував його каяття, але, незважаючи на це, виніс вирок з реальним терміном.

Жолківський районний суд Львівської області також засудив ще одного бійця до 6 років ув'язнення за два епізоди СЗЧ. Перший стався у квітні 2025 року, другий -- у червні 2026-го. Хоча чоловік визнав свою провину, але заявив про проблеми зі здоров'ям, через які він не може повноцінно проходити службу.

По суті, суди займаються лише тими випадками, коли особи були вдруге затримані представниками ТЦК та поліції. Ті, хто не підлягає цьому процесу і не потрапляє під "бусфікацію", залишаються поза увагою. І таких людей насправді дуже багато – їх число вже перевищує півмільйона. Не дивно, що інформація про кількість бійців, які залишили свої підрозділи, була засекречена.

Проте ті, хто самостійно залишив військову службу, змогли непогано заробити. Наприклад, у Київській області військовослужбовець, що перебуває у статусі тимчасового звільнення, за 37 000 доларів запропонував новобранцю план втечі, а потім обіцяв зняти відмітку про це звільнення, щоб уникнути служби. Згідно з планом, мобілізований мав би вистрибнути з службового автомобіля під час руху на низькій швидкості, коли їхали до військової частини. При цьому, як видно, працівники територіальних центрів комплектування не мали наміру продовжувати пошуки втікача. Але ця схема не спрацювала. Водночас, за інформацією джерел Фокусу, з деяких військових частин можна отримати вихід на свободу за 10 000-20 000 доларів, і навіть з доставкою додому. Таким чином, для військовослужбовців, які хочуть залишити службу, це стає ще однією можливістю добре заробити. Водночас невідомо, який відсоток з тих, кого розшукують таким чином, насправді звертається до СЗЧ.

ВСП може отримати слідчо-оперативні повноваження, але чи зможе бюджет це витримати?

Як зазначають юристи, ВСП і зараз займається розшуком військовослужбовців, які самовільно залишили частину, але не має повноцінних повноважень органу досудового розслідування. Їй можуть дозволити самостійно розслідувати кримінальні провадження за статтями 407 (Самовільне залишення місця служби або частини) та 408 (Дезертирство) КК України. А це може включати встановлення місцезнаходження військовослужбовців, збір інформації та проведення оперативних заходів у межах закону.

"Тобто, ВСП можуть наділити повноваженнями проводити слідчі дії. Наприклад, допитувати свідків, проводити огляди, вилучати документи та збирати докази в рамках кримінальних проваджень. Також вони можуть отримати право проводити негласні слідчі дії. Мова може йти про спеціальні заходи зі збору доказів, які проводяться з дотриманням передбачених КПК підстав та судового контролю. Ось для цього й можуть внести відповідні зміни до низки статей КПК", -- розповідає Фокусу військовий юрист Іван Мостовий.

До того ж у такому випадку ВСП можуть отримати право не лише розшукувати, а й затримувати військовослужбовців у рамках кримінальних проваджень.

Юристи наголосили, що це не просто домисли — є конкретні заяви від представників влади. Нещодавно заступник начальника Управління внутрішньої безпеки ЗСУ Олександр Бистров на пресконференції озвучив три потенційні нові функції ВСП: здійснення оперативно-розшукової діяльності, проведення негласних слідчих дій та виконання досудового розслідування. Раніше директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов також згадував про ініціативу передати ВСП повноваження розслідувати справи, пов’язані з службовими злочинами, дезертирством та непокорою. Це, за попередніми даними, стосуватиметься військовослужбовців, які не мають офіцерського звання.

Отже, мова йде про розширення повноважень Вищого суду правопорядку – від оперативно-розшукової діяльності до повноцінного досудового розслідування. Це вимагатиме значного збільшення штату, адже знадобляться оперативники, слідчі, прокурори та інші фахівці. Це потребує величезних ресурсів. Навіть якщо розглянути обласні центри, окрім кадрів, необхідні будівлі, техніка та інфраструктура. Також потрібні місця для утримання затриманих, подібні до гауптвахт, оскільки йдеться про військовослужбовців, а не про злочинців чи шахраїв, які зазвичай потрапляють до слідчих ізоляторів. Хоча наразі військовослужбовці також змушені перебувати в ізоляторах під час судових розглядів. Отже, це величезні витрати, і є підстави сумніватися, що їх можна буде швидко забезпечити, -- зазначив військовий адвокат Сергій Сироїд у коментарі для Фокусу.

Крім того, на думку правознавців, для того щоб цей механізм почав діяти, знадобиться не менше кількох місяців. І навіть якщо бюджет буде схвалено та гроші знайдено. Насправді, про це варто було подумати раніше. Наразі розумніше переглянути підхід до військовослужбовців ЗСУ, адже тільки так можна запобігти масовому дезертирству та самовільному залишенню частин.

Водночас мобілізовані особи стають військовослужбовцями не після завершення навчання в навчальному центрі, а з моменту їх відправлення з територіального центру комплектування. Таким чином, втеча під час базового навчання вже кваліфікується як кримінальний злочин. У Міністерстві оборони підкреслюють, що відсутність присяги та незавершене навчання не звільняють від юридичної відповідальності.

Мобілізований активіст Остап Стахів залишив навчальний центр морської піхоти, де проходив базову військову підготовку, без дозволу, як повідомляється в мережі. У той же час, сам Остап стверджує, що його не мали права мобілізувати, оскільки він є підозрюваним у кримінальних справах, що заважають службі в армії. Незважаючи на це, його все ж мобілізували разом із його собакою.

Читайте також