"Суспільство чинить опір – держава цього не помічає". Глібовицький про ключову загрозу для України.
Журналістка LIGA.net в столиці Бельгії
Україна бореться не лише за свої землі та кордони. Водночас відбуваються суттєві зміни у функціонуванні держави, суспільства та міжнародних організацій. Люди все частіше виконують ті обов'язки, які повинні було взяти на себе державні структури.
У розмові на YouTube-каналі LIGA.net директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький поділився своїми думками щодо того, чому сучасні моделі Європейського Союзу та Заходу вже не працюють, як спогади про геноциди впливають на внутрішні протести, чому Брюсселю легше відновлювати Україну за свої кошти, ніж домагатися виплати репарацій від Росії, а також чому здатність українців до адаптації може стати їхньою конкурентною перевагою в умовах глобальних змін.
Держава і суспільство розходяться
Договір після Революції Гідності порушується. "У нас є величезна небезпека того, що держава і суспільство розійдуться в різні боки. Суспільство робить свою роботу, воно захищає країну, воно тримає фронт, воно виживає. А влада починає жити у своєму окремому світі. І коли громадянин бачить, що від нього вимагають усього, але не гарантують поваги й гідності з боку інституцій, це підриває саму основу довіри".
Суспільство залишається в沉沉ному мовчанні лише в умовах війни. "Українці свідомо утримуються від протестів, щоб не підірвати стабільність державних інститутів у боротьбі з противником".
Система знову починає використовувати радянські методи.
Головним ворогом влади знову стає незалежна суб'єктність бізнесу, медіа та громадян.
Однопартійна більшість зруйнувала механізми стримування та противаг. "Уряд і Верховна Рада стали лише формальністю, а вся реальна влада зосередилася в стінах одного кабінету".
Оточення президента втратило реальність. "Ми бачимо, як влада звужує коло спілкування. Зникає реальний діалог з медіа, зникає реальний діалог з громадянським суспільством, з незалежними експертами. Замість того, щоб слухати зворотний зв'язок, починається закривання в теплій ванній і сприйняття будь-якої критики як ворожого випаду".
Влада працює в режимі ситуативного гасіння пожеж. "Коли немає стратегічного бачення і втрачено зв'язок із реальністю, політика перетворюється просто на реакцію. Вони не керують процесом, вони реагують на кризи. З'явилася пожежа - біжать гасити пожежу. Зродився медійний скандал -- намагаються його перекрити. Але це не управління країною в умовах війни, це ситуативний менеджмент, який виснажує систему".
Довіра переходить від інституцій до мереж
Довіра до Збройних Сил та волонтерських ініціатив стрімко зростає. "Ми спостерігаємо чітку тенденцію в довірі: найбільшу підтримку отримують ті, від кого залежить наше фізичне виживання — це армія, волонтери та ті спільноти, які заповнюють прогалини. Водночас існує значний скептицизм і зниження довіри до політичних діячів, бюрократії та центральних органів влади, які сприймаються як віддалені від реальних потреб оборони та суспільства".
Довіра до центральної влади невпинно зменшується. "Президент, уряд та парламент швидко втрачають свою легітимність у сприйнятті суспільства".
В Україні формується новий суспільний альянс. "Бізнес, медіа, науковці та громадський сектор об'єднуються, щоб формувати власні правила гри".
Громадянський сектор перебирає функції держави. "Політику та рішення розробляють неформальні мережі, залишаючи чиновникам лише штампування документів".
У відсутності виборів необхідно організувати деліберативний діалог. "Коли вибори не можуть відбутися, державні органи повинні забезпечити справжні можливості для комунікації з фахівцями та громадськістю".
Повернення до стійкості вимагає справедливості. "Без визнання суб'єктності громадянина та відновлення довіри система не витримає довгої війни".
Український народ носить у собі пам'ять XX століття, тоді як влада тримається за свої позиції.
Суспільство стримує себе через пам'ять про минуле. "Українці розуміють: якщо піти в персональні стратегії виживання, загинуть усі, тому протести залишаються мирними".
Проросійські та корупційні елементи прагнуть використовувати почуття обурення у тих, хто втратив свої позиції внаслідок розпаду Радянського Союзу.
Залишаючись на чолі влади, багато хто продовжує використовувати це як спосіб накопичення багатства. "До тих пір, поки посада виглядає як виграшний лотерейний білет та гарантія від правосуддя, політики будуть триматися за неї за будь-яку ціну".
Досвід Кучми унікальний для України. "Він один із небагатьох пострадянських президентів, який після каденції може спокійно жити у власній країні".
В Україні функціонує "глибинне суспільство", а не глибинна держава. "Реформаторські групи в державних структурах діють подібно до партизан, які пробивають шлях для важливих рішень".
Євросоюз є союзом добробуту, а Україні потрібна безпека
Альтернативи вступу до ЄС немає. "Якими б складними не були переговори з сусідами, це краще за Сибір, ГУЛАГ чи Російську імперію".
Європейський Союз не був заснований з метою створення геополітичного чи безпекового альянсу. "Ми приєднуємося до Союзу добробуту, хоча першочергово потребуємо захисного покриття".
Євроінтеграція стала формальним бюрократичним процесом. "Уряд реагує на вимоги ЄС лише під впливом умов, оскільки немає внутрішньої мотивації для впровадження реформ".
В Україні може виникнути відчуття ресентименту щодо Європи. "Якщо українцям нав'язуватимуть лише шану та вдячність за надану підтримку, це може призвести до негативної реакції з їхнього боку".
Європейські країни висловлюють занепокоєння щодо можливого вступу потужної та авторитарної України до своїх лав. "Якщо Україна піде шляхом, подібним до угорського чи польського, це може призвести до серйозних наслідків для Європейського Союзу", – зазначають експерти.
Існуючі політичні та глобальні системи вичерпали себе. "Теперішній західний світ не має перспективи в майбутньому. Так само, як теперішній незахідний світ не має перспективи в майбутньому. Ми всі мусимо трансформуватися. Ми всі допустили критичну масу помилок. Ми опинилися в умовах, коли ми поставили стійкість планети під загрозу через екологічні зміни.
Ми перебуваємо в політичному контексті, де володіємо потужною зброєю, але не маємо належної відповідальності, щоб запобігти загибелі людства через її використання.
Наднаціональні організації більше не здатні гарантувати справедливість. "Сполучені Штати перешкоджають формуванню трибуналу для Путіна, що вказує на вразливість світової системи безпеки".
Захід не готовий до прямої конфронтації з Росією заради репарацій. "Європейцям буде психологічно та політично простіше виплачувати відбудову України з власних структурних фондів ЄС, ніж змусити РФ заплатити трильйони".
Україна володіє значними можливостями для реалізації оптимістичного розвитку завдяки своїй гнучкості. "Незважаючи на світові виклики, українці демонструють виняткові здібності до адаптації, трансформації та виживання, що сприяє зміцненню державності в XXI столітті".
Перегляньте повне інтерв'ю з Євгеном Глібовицьким на YouTube-каналі LIGA.net.
