"Супервівторок" для України: Європейський Союз запустив новий етап переговорів. Чи зможемо підтримувати цей динамічний ритм?

Посилання для регіонів, де доступ до сайту Радіо Свобода обмежено.

14 липня 2026 року в Брюсселі отримав прізвисько "супервівторок", що нагадує про важливий політичний день у США. У цей день відбуваються президентські праймеріз, на яких виборці з багатьох штатів одночасно здійснюють свої голосування, що часто має вирішальний вплив на хід виборчої кампанії.

У цей день в Євросоюзі відбулися чотири міжурядові конференції, присвячені процесу вступу, що визначили новий ритм для подальшого розширення ЄС. Ці зустрічі стали значущим прогресом для чотирьох країн, які прагнуть приєднатися до спільноти, зокрема для України.

"Одразу чотири міжурядові конференції щодо вступу. Такого ми не бачили понад два десятиліття... Це справді "супервівторок" для розширення ЄС, і Україна є його частиною", - заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

Європейський Союз розпочав новий етап переговорів з Україною та Молдовою, відкривши шостий кластер, що стосується "Зовнішніх відносин". Таким чином, з шести запланованих кластерів для України вже активовано два.

"Він стосується зовнішньої політики, а також аспектів безпеки та оборони. Саме в цих сферах доводи на підтримку членства України в Європейському Союзі є надзвичайно переконливими," - підкреслила єврокомісарка.

Албанія та Чорногорія, які знаходяться на більш просунутому етапі обговорень щодо свого вступу, на цей момент успішно завершили кілька переговорних розділів.

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України політика розширення Європейського Союзу отримала новий поштовх. В цей час Україна була визнана кандидатом на вступ, а процес розширення Союзу знову став одним з основних геополітичних акцентів Брюсселя.

Подальший прогрес України став можливим після зміни влади в Угорщині. У червні 2026 року ЄС відкрив перший і найважливіший переговорний кластер - "Основи", фактично давши старт переговорам про вступ України.

Марта Кос називає його "списком реформ" для України: незалежне правосуддя, прозорі державні закупівлі, посилення гарантій проти корупції та організованої злочинності.

Прогрес і відставка

"Це ідеальний спосіб почати ранок - організувати Міжурядову конференцію. Для нас це дійсно позитивна новина... Переговори щодо вступу просуваються успішно і з великою швидкістю", - повідомив віцепрем'єр-міністр України Тарас Качка.

За кілька годин після цієї заяви український уряд пішов у відставку.

Разом із Кабінетом Міністрів свою позицію покидає і Тарас Качка – чиновник, відповідальний за питання європейської інтеграції України. Як повідомляють джерела Радіо Свобода, він має намір очолити Представництво України при Європейському Союзі.

Незважаючи на зміни в складі команди, у Брюсселі Качка підкреслив, що внутрішньополітичні події не завадять швидкості впровадження реформ.

"Новий уряд буде більш ефективною та злагодженою командою, здатною одночасно вирішувати термінові та кризові виклики, що стосуються стійкості наших міст і країни, а також підготовки до зимового періоду. Крім того, він зосередиться на проведенні структурних реформ, необхідних для процесу вступу," - підкреслив він.

Втім, незалежні оцінки звучать стриманіше.

Згідно з даними коаліції Membership Check, Україна на сьогоднішній день реалізувала лише приблизно 15% так званого плану Качки-Кос. Цей неофіційний "дорожня карта" містить десять основних реформ у сферах верховенства права та антикорупційних заходів, узгоджених між Києвом і Брюсселем наприкінці минулого року.

Реалізація цих реформ у Брюсселі все частіше стає важливим показником готовності України до старту нових етапів переговорів. Видання "Європейська правда" також вказує на недостатнє виконання плану як одну з можливих причин відставки Качки.

У Єврокомісії наголошують, що уважно стежать за виконанням реформ і сприймають зміну уряду радше як можливість прискорити процес.

"Я вірю, що з новим урядом України ми зможемо отримати новий імпульс для досягнення ще значніших успіхів з боку Києва", - зазначила Марта Кос.

"Зовнішні відносини"

Якщо Кластер 1, що охоплює "Основи", вважається одним із найскладніших етапів у процесі переговорів щодо вступу, то Кластер 6 виступає як одна з найпотужніших позицій України.

Він включає в себе сфери зовнішньої політики, безпеки та оборони — напрямки, в яких протягом років повномасштабного конфлікту Київ значно наблизився до Європейського Союзу.

"На сьогоднішній день спостерігаємо безпрецедентну єдність з Європейським Союзом у сфері безпеки та оборони. ЄС підтримує фінансово військові потреби України, а також ми займаємося спільним виробництвом озброєння," - зазначив Тарас Качка.

Однак Україні ще потрібно адаптувати багато сфер діяльності до європейських норм.

"Одним з ключових аспектів є гарантування безпечного обміну конфіденційними даними. Важливо також розробити всебічну стратегію для боротьби з незаконним обігом вогнепальної та легкої зброї. Крім того, надзвичайно важливо ефективно реалізувати вже існуючу антикорупційну систему," - зазначила Марта Кос.

Кластер 6 містить лише дві основні теми для обговорення, проте охоплює значно більше політичних аспектів, ніж це може виявитися на перший погляд.

Окрім зовнішньої та безпекової стратегії, документ також включає узгодження торговельної політики, заходів з розвитку та гуманітарної підтримки.

"Однією з сфер, де ще залишаються невиконані завдання, є сфера торгівлі. Діючі торгові та інвестиційні угоди України з іншими державами слід поступово адаптувати до європейського законодавства", - підкреслила єврокомісар.

За її словами, Україні також необхідно продовжити гармонізацію правил у стратегічних сферах - контролі за експортом товарів подвійного призначення, механізмі перевірки прямих іноземних інвестицій та режимі протидії катуванням.

Власний дедлайн України

Київ продовжує прагнути чимскорішого відкриття всіх шести переговорних кластерів. Закритими залишаються ще чотири:

"Внутрішній торговий сектор"

"Конкурентна здатність і інклюзивний розвиток"

* "Зелений порядок денний та стале з'єднання";

"Ресурси, аграрний сектор та політика єдності."

Представники Єврокомісії вважають, що Україна вже має технічну готовність для запуску всіх зазначених кластерів.

Остаточний вибір залишається на розсуд держав-учасниць ЄС, які повинні прийняти його одноголосно.

"Ми продовжимо прикладати максимум зусиль для досягнення згоди серед країн-членів і відкриття решти кластерів, як тільки виникне така можливість... Я не можу точно сказати, коли це станеться," - підкреслив міністр з питань Європи Ірландії Томас Бірн.

Згідно з висловлюваннями Тараса Качки, жодна з країн-учасниць не заперечує щодо ініціативи відкриття нових кластерів переговорів.

"Процес роботи продовжується без перерви. Ми сподіваємось отримати новини до початку літніх канікул - незалежно від того, чи це будуть технічні деталі, чи офіційні заяви," - зазначив він.

Серпень зазвичай вважається "тихим" політичним періодом у Брюсселі, тому найближчі тижні можуть виявитися ключовими для подальшого розвитку переговорного процесу.

Відповідаючи на запит Радіо Свобода щодо того, чи має Україна власний термін для завершення реформ, Тарас Качка зазначив, що основна мета залишається такою ж - кінець 2027 року.

"До кінця 2027 року ми плануємо імплементувати все необхідне законодавство, ухвалити його та розпочати його практичне застосування. Водночас потрібно враховувати, що завдяки виконанню Угоди про асоціацію Україна вже досягла високого рівня імплементації acquis Європейського Союзу. Тобто ми не починаємо з нуля", - наголосив віцепрем'єр.

На його думку, створення переговорних кластерів є не тільки політичним кроком, але й шансом офіційно засвідчити, що Україна виконала всі необхідні умови.

"Відкриття переговорних кластерів для нас символізує перехід до завершальної фази переговорного процесу, під час якої ми матимемо можливість перевірити, підтвердити та продемонструвати виконання всіх необхідних умов", - зазначив Качка.

Це особливо стосується питання верховенства права, яке в Європейському Союзі зазвичай вважається найскладнішою темою під час процесу вступу.

Оцінки досягнень у цій сфері нині стають темою активних обговорень.

Якщо уряд України заявляє про успішне впровадження структурних реформ, то незалежний моніторинг під назвою Membership Check вказує, що реалізація плану Качки-Кос становить лише близько 15%.

Ця неофіційна "дорожня карта" реформ все частіше виступає важливим орієнтиром для Брюсселя при оцінці готовності України до відкриття та, згодом, закриття розділів переговорів.

Готовність Європейського Союзу до експансії

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо можливих часових меж наступного розширення Європейського Союзу, Марта Кос фактично вказала на те, що однієї технічної готовності не достатньо.

На її думку, сучасному процесу розширення не вистачає свіжого політичного поштовху. Вона згадала про саміт у Гельсінкі 1999 року, коли керівники ЄС офіційно підтвердили готовність Союзу приймати нові країни після того, як вони виконали всі необхідні критерії.

"Ми також вимагаємо від європейських лідерів чіткого політичного зобов'язання. Це особливо актуально в умовах сучасної геополітичної ситуації, коли ми все ще спираємося на підходи, які фактично залишилися незмінними протягом останніх сорока років", - зазначила Кос.

Ключовим у цьому контексті буде жовтневий саміт Європейської ради, на якому лідери країн-членів окремо розглянуть перспективи розширення Європейського Союзу.

У Брюсселі сподіваються, що ця дискусія завершиться не лише деклараціями, а й політичним сигналом, який дозволить зберегти нинішню динаміку переговорів.

Брюссельський "супервівторок" не надав Україні конкретних запевнень щодо швидкого вступу до ЄС. Проте він сприяв прогресу у процесі розширення Євросоюзу. Залишається питання, чи зможуть країни-члени разом із Україною успішно пройти через більш складний етап – завершення переговорів у різних кластерних областях.