Сікалов звернувся до Офісу Генерального прокурора з проханням провести перевірку дій Зеленського у зв'язку з пожежею, що сталася в синагозі в Гадячі.
Після інциденту з пожежею у хасидському паломницькому комплексі в Гадячі, радник від партії "Дія" Геннадій Сікалов висловив критику щодо закону, підписаного Володимиром Зеленським, який окремо зазначає прояви антисемітизму у статті 161 Кримінального кодексу. Він також оголосив про намір звернутися до Офісу генерального прокурора з вимогою перевірити самого Зеленського на предмет можливого розпалювання національної ворожнечі та порушення рівноправності громадян. Сікалов вважає, що, виділяючи одну національну громаду, президент не знижує напругу, а навпаки, провокує конфлікти між громадянами.
Цю інформацію оприлюднив Геннадій Сікалов, радник політичної партії "Дія", у своєму блозі на платформі "Ділова столиця".
Пожежа в комплексі біля могили засновника руху Хабад Шнеура-Залмана з Ляд виникла близько 23:30 24 липня. Вогонь суттєво пошкодив покрівлю, стіни та внутрішні приміщення. Люди, які перебували в будівлі, самостійно евакуювалися та винесли частину цінностей. Точну причину займання встановлюють фахівці.
Сікалов наголосив, що наразі немає офіційних доказів підпалу або антисемітського мотиву. За його словами, слідство має перевірити всі версії без політичних спекуляцій, а пошкоджений паломницький центр необхідно відбудувати. Водночас сам інцидент він назвав приводом оцінити наслідки політики влади, яка демонстративно виокремила одну національну громаду в кримінальному законодавстві.
Мова йде про закон №2037-IX, який доповнив статтю 161 Кримінального кодексу формулюванням "прояви антисемітизму". Ця стаття встановлює відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі та ненависті, а також за приниження національної честі і гідності, включаючи будь-які прямі чи непрямі обмеження прав громадян на основі різних ознак.
Сікалов звернув увагу, що антисемітські заклики, дискримінація та насильство і до ухвалення змін могли кваліфікуватися за статтею 161 КК. На його думку, окрема згадка лише про антисемітизм не заповнила правову прогалину, а створила враження, що одна громада отримала особливий захист порівняно з українцями, киримли, ромами, поляками, угорцями та іншими громадянами.
На думку активіста, подібна політика може не лише не знижувати міжнаціональну напругу, а, навпаки, збільшувати її. Сікалов зазначив, що Зеленський не намагається подолати ворожнечу, а, скоріше, "сам її розпалює", штучно створюючи протистояння між однією групою та рештою суспільства.
Сікалов окремо зазначив важливість процедури підписання документа. Верховна Рада ухвалила відповідний закон 15 лютого 2022 року, а 21 лютого передала його президенту. Однак Зеленський підписав закон лише 14 квітня 2026 року, що сталося через 1513 днів. Варто зазначити, що відповідно до статті 94 Конституції, президент має 15 днів для підписання закону або повернення його до парламенту з рекомендаціями.
На думку Сікалова, цей закон містить елементи конституційного недоліку, проте тільки Конституційний Суд зможе надати остаточну оцінку його відповідності Конституції.
"Введення воєнного стану не змінює 15 днів на 1513," - підкреслив активіст.
У цьому контексті Сікалов повідомив про своє намір звернутися до Офісу генерального прокурора з проханням розглянути дії Зеленського на предмет можливих порушень, передбачених статтею 161 Кримінального кодексу.
"Правову оцінку мають дати слідство і суд", - підсумував він.
Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, повідомте нам.
