Незалежно від того, чи постраждає одна, десять чи навіть сто автозаправних станцій, інфраструктура та логістичні мережі залишаються на місці - Рябцев коментує атаки на АЗС.
Російський безпілотник здійснив удар по автозаправній станції в Києві 10 вересня 2026 року. Джерело: Суспільне Новини, Іван Антипенко.
"Незважаючи на пошкодження одного, десяти чи навіть сотні об'єктів, інфраструктура і логістичні зв'язки залишаються незмінними."
Станом на сьогодні про який масштаб проблеми ми можемо говорити, якщо йдеться про удари по АЗС?
Перед початком війни в Україні працювало близько 6 500 автозаправних станцій. У деяких регіонах, зокрема на Київщині, кількість АЗС значно перевищувала рекомендовану відстань між ними, що в деяких випадках було в сім-вісім разів більше. У порівнянні з Європою, де на аналогічній відстані автозаправних станцій в рази менше, ситуація в Україні виглядає інакше. З початку року, за даними ДСНС та обласних адміністрацій, було пошкоджено або закрито 89 АЗС. У липні Росія значно посилила атаки на ці об'єкти, внаслідок чого постраждало 133 станції. У серпні 65 об'єктів отримали пошкодження різного ступеня тяжкості. Тепер автозаправні станції стали однією з цілей для російських дронів. Чому так відбувається? Можливо, це не лише спроба завдати удару по логістиці. Пошкоджені АЗС можуть довго і яскраво горіти, що стає наочним доказом для кремлівських керівників, демонструючи, що російські удари завдають серйозних втрат в Україні, так само як українські сили завдають удари по російським нафтопереробним заводам. Хоча цей ефект не є порівнянним, для мешканців міст, які бачать дим і пожежі, це викликає тривогу. Дехто може почати панікувати, вважаючи, що в Україні не залишиться автозаправних станцій, як зараз багато хто думає про нестачу ліків, продуктів, води, тепла та електрики. Є поширена думка, що якщо Росія забажає, то в Україні не залишиться нічого, і ця теза, на жаль, звучить не лише з російських, але і з українських медіа. Це дивно, адже навіть після пошкодження кількох об'єктів інфраструктура та логістика не зникають. Так, це створює труднощі під час війни, і Україні потрібно бути готовою до них. Сили оборони повинні активніше контролювати повітряний простір і розробляти нові засоби протидії дронам, чого раніше не робили. Проте, незважаючи на всі труднощі, Україна впорається, і всі громадяни матимуть достатньо пального не лише для опалювального сезону, але й для своїх автомобілів.
Вплив цін через атаки на автозаправні станції не спостерігається.
Щодо цін...
Якщо взяти до уваги 6 500 автозаправних станцій, навіть якщо врахувати, що 89+133+65 з них вийшли з ладу, і ще два десятки були пошкоджені з початку вересня, це не перевищує 10% всіх станцій. Отже, говорити про значний вплив на ціни на паливо не має сенсу. Аналізуючи цінову динаміку, можна помітити, що в деяких західних містах України пальне коштує дорожче, ніж у прикордонних зонах Сумської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської та інших областей. Таким чином, кількість зруйнованих або пошкоджених АЗС не є вирішальним чинником для цін. На їх формування впливають два основні фактори: зовнішній, пов'язаний зі спекуляціями, які виникають внаслідок конфлікту між США та Іраном, та внутрішній, що визначається інтересами учасників ринку.
Чи є ймовірність, що в столиці або в інших регіонах України буде організовано захист автозаправних станцій?
Мова йде про захист на першому рівні, який здатен стримувати лише незначні загрози. Він не забезпечує захисту від більш потужних або швидкісних ударів. Твердження про те, що всі автозаправні станції в Україні повинні мати захист другого рівня, а іноді й вищого, щоб витримати атаки безпілотників, свідчить про те, що вартість такого захисту може бути порівнянною з ціною самої станції. Тому доцільніше зосередитися на захисті найбільш вразливих ділянок автозаправних комплексів за допомогою інженерних рішень. Проте, повний захист повітряного простору над автозаправними станціями може забезпечити лише Сили оборони України, які не допускають численних загроз до наших міст.
Як зараз після зонування на червоний та жовтий рівень небезпеки працюють українські АЗС?
Більшість автозаправних станцій продовжують працювати, хоча ситуація під час тривог може варіюватися. Все залежить від політики, яку обирає власник тієї чи іншої мережі. Проте, незалежно від цих рішень, перше, на що звертають увагу керівники, це безпека людей. Коли є інформація про потенційну загрозу, яка може стосуватися конкретних об'єктів нафтопродуктової інфраструктури, закриття заправок є важливим кроком для збереження персоналу. Однак, якщо дотримуватись практики закриття станцій на ніч, це може призвести до утворення черг вранці, що робить їх більш вразливими для атак, ніж якби вони залишалися відкритими. Тому немає універсального рішення. Проте, розробка рекомендацій для учасників ринку є необхідною. Ці рекомендації допомагають мінімізувати ризики від можливих ударів і захистити життя працівників, а також тих, хто користується заправками для поповнення пального в своїх автомобілях.
Читайте також: "Атаковані не значить знищені. Близько 80% автозаправок відновлюють свою діяльність" — Куюн коментує удари Росії по АЗС та підвищення цін на пальне.
На фото укриття на АЗС
В Україні є чимало автозаправок.
Якщо Російська Федерація продовжить обстріли українських автозаправних станцій у Києві та області, чи вважаєте ви, що можуть виникнути черги?
Досить просто згадати заправні станції на виїзді з Києва, наприклад, поблизу Бориспільської траси, щоб зрозуміти, що їх кількість цілком задовольняє потреби водіїв. Звичайно, під час воєнного стану важливо дбати про свої поїздки, планувати їх заздалегідь і, якщо є можливість, мати певний запас пального в бензобаках своїх автомобілів. Також варто мати запасний план на випадок, якщо заправка, до якої ви звикли, виявиться недоступною. Я не сумніваюся, що Збройні сили України вживають всіх необхідних заходів, щоб російські безпілотники не могли безперешкодно літати над територією України та обирати свої цілі. Крім того, в Україні продовжують працювати підприємства, що займаються розробкою та виробництвом засобів боротьби з реактивними дронами. Вже реалізовані певні рішення в цьому напрямку. На жаль, практика тривалих повітряних тривог, яка особливо неприємна для жителів великих міст, зокрема столиці, незабаром залишиться у минулому, як і тактика РФ, яка раніше тероризувала великі міста за допомогою численних шахедів. Це не означає, що Росія перестала їх виробляти, але свідчить про те, що наші оборонні сили вжили ефективних заходів для протидії таким атакам. Сподіваюся, що проблема з реактивними дронами також буде вирішена найближчим часом, і кількість інфраструктурних об'єктів, які піддаються ударам, зменшиться.
Якщо ситуація з ураженнями продовжиться, чи може статися так, що власники автозаправних станцій вирішать перенести частину своїх фінансових втрат на споживачів? Адже втрата АЗС – це серйозні фінансові збитки. А якщо згорять кілька десятків станцій, власникам потрібно знайти кошти для відновлення. Чи можуть вони підвищити ціни на паливо на тих станціях, які залишилися в цілості? Чи це не спрацює? І хто має контролювати цю ситуацію?
Вони так і роблять. Зараз, на жаль, власники преміальних мереж, провідних мереж автозаправних станцій в Україні отримують прибуток значно вищий, ніж їхні польські, словацькі, чеські, німецькі колеги. Вони закладають у роздрібну ціну нафтопродукції усі ризики, зокрема і воєнні. Тому вони вже це давно зробили. І те, що ціна підбирається до 100 грн за літр пального якраз і є наслідком не війни в Ірані, а тієї хибної, як на мене, практики перекладання усіх ризиків на кінцевого споживача.
Стосовно регулювання, то держава має бути присутньою на цьому ринку. І я думаю, нарешті потрібно диференціювати підходи до державного нагляду і контролю на цьому ринку в прифронтових регіонах, центрі України і західних областях. Не можуть висуватися однакові вимоги до власників автозаправних станцій, які працюють у Харкові, Сумах, Херсоні із Миколаєвом та у Львові, Франківську, Тернополі і навіть Києві. І, на жаль, зараз поки що держава стриже усіх під одну машинку і внаслідок цього ми маємо дуже цікаву ситуацію, коли ті заправки з небагатьох, які ще працюють на Харківщині чи Донеччині, підтримують життєдіяльність на тих територіях, де важко це робити і де заправляються представники наших Сил оборони змушені сплачувати такі ж податки як і власники великих трасових автозаправних комплексів (в тилу -- ред.), які обслуговують на декілька порядків більше транспортних засобів.
