Санкції щодо Росії та фінансова підтримка України: основні результати засідання Ради Європейського Союзу 16 листопада.
ЄС додав до санкційних списків 145 позицій і схвалив Україні майже €8 млрд. Ще €1,71 млрд спрямують на дрони, боєприпаси та ППО.
16 листопада в Брюсселі відбулося засідання Ради Європейського Союзу з питань закордонних справ, основною темою якого стала продовження підтримки України в умовах російської агресії. У цей день ЄС розширив санкційні списки, додавши 145 нових позицій, а також ухвалив рішення про надання Україні рекордних 8 мільярдів євро, разом із перерахуванням ще 1,71 мільярда євро на військові потреби.
Додатково, дипломати з Європи обговорили питання укріплення української системи протиповітряної оборони, підготовку до зимового періоду та можливості для мирних переговорів.
Які заходи вже були затверджені, проти кого введено нові обмеження та які сподівання має офіційний Київ щодо Брюсселя в найближчому майбутньому, повідомляє УНН.
ЄС розширив санкції проти росії на 145 позицій
Однією з ключових подій 16 листопада стало рішення Ради ЄС про введення додаткових санкцій проти Росії. Загалом до списків санкцій було додано 145 нових елементів. Серед них опинилися представники російського бізнесу, фінансових установ і енергетичної галузі, а також особи та організації, що мають відношення до кампаній дезінформації та кібератак.
Як повідомили у Раді ЄС, перше рішення передбачає запровадження обмежень проти 12 фізичних та 101 юридичної особи. Йдеться про представників економічних секторів, які забезпечують значні надходження до російського бюджету та підтримують функціонування так званого тіньового флоту. Зокрема, під обмеження потрапили майже 50 російських банків і фінансових установ. Серед них -- платіжний сервіс YooMoney, система грошових переказів "Юністрім", "Банк 131" та інші фінансові структури.
У Брюсселі зазначають, що посилення санкцій щодо банківської сфери повинно обмежити здатність Росії проводити міжнародні фінансові операції, отримувати доходи та використовувати фінансові ресурси для продовження військових дій проти України.
Обмеження також торкнулися представників великих російських компаній у сфері електронної комерції. У списках виявилися засновниця Wildberries Тетяна Кім та головний акціонер Ozon Олександр Чачава. Європейські чиновники пов'язують ці санкції із впливом цих підприємств на економіку Росії та їхню участь у постачанні товарів з військовим і подвійним призначенням.
Окрему увагу приділили російській нафтовій і газовій промисловості. Під санкції потрапили підприємства, пов'язані з нафтопереробкою, видобуванням енергоресурсів і транспортуванням нафти. Серед них -- Московський та Омський нафтопереробні заводи "Газпром нефти", "Газпром нефтехим Салават", а також компанії, пов'язані з нафтовим терміналом у санкт-петербурзі.
Крім того, ЄС запровадив обмеження проти низки компаній з Об'єднаних Арабських Еміратів, Китаю, Сейшельських Островів та Оману, які, за оцінками європейської сторони, беруть участь у схемах експорту російської нафти та забезпечують діяльність тіньового флоту.
Для осіб і компаній, які потрапили до списків, передбачили заморожування активів у ЄС та заборону надавати їм кошти чи інші економічні ресурси. Фізичним особам також заборонили в'їзд на територію Євросоюзу.
Обмеження на діяльність російської пропаганди та хакерських угруповань.
У рамках окремого рішення Рада ЄС запровадила санкції проти 30 фізичних осіб та двох юридичних структур, які мають зв'язки з російськими інформаційними кампаніями та кібернетичними атаками. Серед них опинилося московське Агентство соціального дизайну, яке, за даними Ради ЄС, реалізовувало широкомасштабні інформаційні кампанії під керівництвом та за фінансуванням адміністрації президента Росії. Європейські органи вважають, що діяльність цього агентства була націлена на розповсюдження дезінформації, маніпуляцію громадською думкою та зменшення підтримки України серед населення країн ЄС.
До списків санкцій було додано 24 особи, які мають зв'язок із діяльністю цієї організації, серед яких російські телеведучі Віталій Єлісєєв і Петро Марченко, блогер Юрій Подоляка та працівник RT International Чей Боуз.
Спеціальні обмеження були введені проти проросійського хакерського угрупування NoName057. За інформацією європейських організацій, це угрупування проводило DDoS-атаки на державні органи, критично важливі інфраструктурні об'єкти та приватні підприємства в Україні, а також у країнах ЄС і США. Серед цілей цих атак вказані інформаційні платформи енергетичної, фінансової та транспортної галузей, а також об'єкти систем водопостачання.
У Брюсселі наголошують, що такі дії розглядають як частину ширшої гібридної діяльності росії, спрямованої на дестабілізацію європейських держав.
Близько 8 мільярдів євро для України: найбільша виплата за програмою Ukraine Facility.
Паралельно із санкційними рішеннями Рада ЄС 16 листопада схвалила виділення Україні майже 8 млрд євро в межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий платіж, який провів ЄС за час існування цього фінансового механізму. Із загальної суми близько 5 млрд євро становлять ресурси, передбачені в межах кредитної програми Ukraine Support Loan на 2026 рік.
Як повідомили в Європейській раді, ухвалення цього рішення стало можливим завдяки тому, що Україна досягла виконання більше 20 ключових реформ. Ці показники охоплюють такі сфери, як судова система, протидія корупції та відмиванню коштів, фінансові ринки, управлінські практики державними активами, розвиток підприємницького середовища, децентралізація, енергетичний сектор, цифрові технології та охорона навколишнього середовища.
Кошти Ukraine Facility призначені для підтримання макрофінансової стабільності, роботи державного управління, відновлення економіки та реалізації реформ, пов'язаних із європейською інтеграцією України.
Ще 1,71 мільярда євро надійде від партнерів для закупівлі дронів, боєприпасів та систем протиповітряної оборони.
16 листопада Європейська комісія оголосила про переведення Україні 1,71 мільярда євро для потреб оборони. Це фінансування є частиною програми Ukraine Support Loan, загальний обсяг якої становить 90 мільярдів євро. За даними Єврокомісії, ці кошти будуть використані для придбання безпілотників, боєприпасів, ракет, систем протиповітряної оборони та обладнання для раннього радіолокаційного попередження.
Підготовка до зимового сезону: Україна звертається з проханням про надання ракет Patriot та обладнання для енергетики.
Одна з ключових тем, що обговорювалася на засіданні Ради ЄС з питань закордонних справ, стосувалася підготовки України до зимових умов в умовах постійних атак з боку Росії на енергетичну інфраструктуру.
У дискусії взяв участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який проінформував європейських колег про актуальну ситуацію та першочергові потреби держави. Центральним меседжем його виступу стало обґрунтування, чому Київ потребує спеціального зимового пакета ракет-перехоплювачів для зенітних ракетних комплексів Patriot.
Кожен перехоплювач на складах наших партнерів має свою ціну, яка вимірюється не доларами, а людськими життями
Міністр наголосив, що внаслідок безперервних атак з боку Росії Україні необхідні додаткові засоби для забезпечення захисту та відновлення енергетичної інфраструктури. Це включає як масштабні технологічні рішення для критично важливих об'єктів, так і менш потужні пристрої, такі як портативні зарядні станції.
Тому Сибіга звернувся до європейських партнерів з проханням не зволікати з ухваленням рішень щодо посилення фінансової, енергетичної та оборонної підтримки України. Він також підкреслив важливість розвитку оборонних можливостей Європи, особливо в контексті протидії балістичним загрозам, вдосконалення супутникового зв'язку та забезпечення стратегічної автономії.
Україна закликає Європейський Союз пришвидшити процес ухвалення 22-го пакету санкцій.
Незважаючи на розширення санкційних списків 16 листопада, процес підготовки нового комплексного пакету обмежувальних заходів проти Росії продовжується.
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час зустрічі з високою представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас у Брюсселі закликав європейських партнерів якнайшвидше затвердити 22-й санкційний пакет. За словами очільника уряду, відновлення дипломатичних переговорів не супроводжується припиненням російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Тому санкційний тиск залишається одним із ключових інструментів, які Європейський Союз може використати для впливу на позицію москви.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що нові пропозиції щодо санкцій планують представити на спеціальному саміті Європейської ради 26-27 листопада. Як повідомляє Reuters, посилаючись на європейських дипломатів, майбутній пакет може містити додаткові обмеження для російських банків, платформ криптовалют та схем обходу санкцій через треті країни. Також розглядається можливість введення нових обмежень для російських і білоруських спортсменів, які беруть участь у міжнародних змаганнях на території ЄС. Окрім того, планують запровадити додаткові візові обмеження для колишніх військовослужбовців Росії.
Конфлікт і дипломатичні зусилля: Європейські країни виступають за зупинку бойових дій.
Окремою темою зустрічі європейських дипломатів стали перспективи мирного врегулювання російсько-української війни та участь Європейського Союзу в переговорному процесі.
Перед початком засідання Кая Каллас заявила, що першочерговим завданням має бути досягнення припинення вогню. За її словами, росія продовжує атакувати українську енергетику, транспортну інфраструктуру та цивільні об'єкти, водночас висуваючи вимоги щодо майбутньої системи європейської безпеки. Каллас нагадала, що москва вже погоджувалася з принципами європейської безпеки, закріпленими в міжнародних документах, однак порушує взяті на себе зобов'язання. Вона також зазначила, що російські вимоги багато в чому повторюють ультиматуми, які кремль висував напередодні повномасштабного вторгнення у 2021 році.
На думку керівниці європейської дипломатії, початок переговорів повинен базуватися на справжньому припиненні бойових дій, а не на обговоренні нових компромісів для росії. Вона також підкреслила, що Європейський Союз має власні інструменти впливу на москву, включаючи санкції та заморожені активи росії.
Андрій Сибіга повідомив свої європейські колеги про відновлення тристоронніх переговорів після дев'ятимісячної паузи. Українська сторона підкреслює важливість активної участі Європи в наступних етапах мирного процесу, особливо в контексті питань довгострокової безпеки на континенті. У Києві акцентують, що будь-які угоди, які стосуються України, повинні ухвалюватися за її безпосередньої участі.
Яких наступних рішень очікують для України від ЄС
Після засідання Ради ЄС із закордонних справ увага європейських інституцій буде зосереджена на подальших питаннях оборонної та фінансової підтримки України. Вже 17 листопада у Брюсселі заплановане засідання Ради ЄС у форматі міністрів оборони. Серед його тем -- підтримка України, а також ширші питання європейської безпеки.
Наступним вагомим кроком стане спеціальний саміт Європейської ради, що відбудеться 26-27 листопада. До цієї дати Єврокомісія має намір представити свої пропозиції щодо нового пакету санкцій, а також щодо фінансування потреб України у 2027 році.
Однією з важливих складових є боротьба з російським тіньовим флотом. 4 грудня Франція та Велика Британія намірилися організувати конференцію, яка буде присвячена заходам проти схем транспортування російської нафти, що обходять міжнародні санкції.