Російський дрон "шахед" порушив повітряний простір Латвії, викликавши паніку: екс-міністр поділився подробицями інциденту.
За словами політика, виникнення російського безпілотника стало неочікуваним для держави.
У повітряний простір Латвії 13 січня залетів російський безпілотник та кружляв над російським аеропортом у Ризі, внаслідок цього рейси були скасовані, що викликало у людей запитання до Міністерства оборони країни. Про це розповів колишній глава Міноборони Латвії Артіс Пабрікс в інтерв'ю "Главкому".
За його словами, "шахед" не було збито, адже він впав сам, однак це стало несподіванкою для країни-члена НАТО, яка не має ознак війни.
"Цей інцидент спричинив невеликий скандал у Міністерстві оборони. Всі запитували у міністра: як же так, ми країна НАТО, а на нашу територію залетів шахед?! Скажу вам: якщо держава не перебуває у стані війни, на таку ситуацію непросто відреагувати, адже ми не очікуємо, що Росія буде нас бомбити, у нас немає такої алертності (стан максимальної готовності до дії, - УНІАН). При воєнному стані збройні сили країни, безсумнівно, відреагували б на появу шахеда інакше", - пояснив політик.
Пабрікс підкреслив, що інцидент із дроном поблизу аеропорту ілюструє зростаючу відкритість провокацій з боку Росії. Він також зауважив, що Латвія стикається з гібридною війною, до якої входять диверсійні акти, кібератаки та кампанії дезінформації.
За словами екс-міністра, аналогічні загрози можна спостерігати по всьому регіону, зокрема нещодавні ушкодження підводних кабелів у Балтійському морі.
"Ми висловлюємо велике задоволення з приводу рішучої реакції Фінляндії. Латвія та інші країни регіону тепер ще пильніше спостерігатимуть за водами Балтики, де перебувають російські судна, щоб запобігти можливим диверсіям проти критично важливої інфраструктури," - підкреслив Артіс Пабрікс.
Колишній міністр зазначив, що Латвія спостерігає за атакою Росії на цивільну та військову інфраструктуру України, що спонукає країну до посилення власної обороноздатності. Він підкреслив, що наразі основним пріоритетом є збільшення витрат на оборону. Наприклад, якщо у 2024 році планувалося виділити 2% від ВВП на військові потреби, то в цьому році цей показник зріс до 3,5%.
"Гадаю, найближчими роками оборонний бюджет нашої держави зростатиме - далі буде і 4%, і 5% ВВП. Звичайно, це важко, бо люди хочуть гарних доріг, кращої якості життя... Але Латвія у будь-якому разі піде на збільшення витрат на оборону, бо, як відомо, якщо ти не утримуєш свою армію, то змушений будеш годувати чужу, а ми цього не хочемо", - зауважив політик.
Нагадаємо, що 25 грудня минулого року служби поліції та прикордонники Фінляндії затримали танкер Eagle S, якого підозрюють у пошкодженні підводного електричного кабелю, що сполучає Фінляндію з Естонією.
Також 27 січня Швеція затримала судно, яке причетне до пошкодження підводного оптично-волоконного кабелю між Латвією та Швецією.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте пояснив, хто має збивати російські дрони в небі країн-членів Альянсу. За його словами, це рішення, яке мають приймати національні органи влади.
Рютте додав, що НАТО вже вирішив підсилювати ППО на східному фланзі, аби всі члени Альянсу мали можливість захищати свій повітряний простір.
Також восени російський дрон було помічено у небі над Румунією. Тоді Рютте наголосив, що НАТО виявляє свою солідарність і закликає румунську владу ефективно відповісти на цей інцидент.
