Росія тимчасово призупинила свої плани щодо масштабної атаки на Україну: Жданов застеріг про хитромудру стратегію Путіна.
Незважаючи на численні прогнози щодо можливого великомасштабного ракетно-дронового удару в ніч з 28 на 29 липня, Росія не реалізувала цю загрозу. Це викликає ряд запитань: чому Кремль ухиляється від проведення обстрілів, чи є у РФ достатня кількість ракет для нового великого нападу, і коли ж можливо його здійснення.
В інтерв'ю для ТСН.ua військовий аналітик Олег Жданов розповів про можливі причини накопичення ракет Росією, її поточні можливості та коли може відбутися масштабний ракетний удар.
Війна в Україні: Росія може проводити близько трьох масованих ударів на місяць
За інформацією Олега Жданова, Росія вже не має тих можливостей для здійснення великих атак, які мала раніше. Це пов'язано з труднощами у виробництві ракет, що виникають через удари України по російському оборонному сектору.
"Ми обговорювали, що протягом місяця вони можуть здійснити близько трьох масованих ракетних атак. Це пов'язано з тим, що їхнє виробництво ракет відстає і стає дедалі складнішим, адже ми знищуємо підприємства, які постачають ключові компоненти, зокрема мікрочіпи та електроніку. Крім того, під удар потрапляють заводи, що виробляють аміак, який є основою для виготовлення вибухових речовин", -- зазначив Олег Жданов.
Він підкреслює, що навіть за приблизними розрахунками, Росія вже розпочала активне використання своїх запасів.
"Експерт зазначає, що якщо взяти до уваги, що Росія виготовляє приблизно 60 ракет різних видів щомісяця, і навіть якщо припустити, що половина з цього обсягу — це "Іскандери", то лише за липень вони вже вичерпали свій резерв, оскільки споживання ракет значно перевищує їх виробництво."
Чому масованого удару досі не було
Олег Жданов вважає, що російська влада слідує перевіреному плану та не прагне відхилятися від нього.
"У них масований удар -- це стратегічна авіація з крилатими ракетами, це балістичні ракети і ціла хмара дронів", -- каже він.
Проте кожен з елементів такого удару може викликати труднощі. Як зазначає військовий аналітик, українські війська вже двічі атакували аеродром "Енгельс", тому існує ймовірність, що Росія має побоювання щодо переміщення стратегічної авіації ближче до західних регіонів країни, як це зазвичай трапляється перед великомасштабними наступами.
Окрім цього, існують питання і щодо накопичення ударних безпілотників.
"Цілком ймовірно, що іранський суховантаж, який ми пошкодили і який затонув у Каспії, не випадково став мішенню. Він прямував з Росії до Ірану. Існує ймовірність, що дрони, які Росія накопичила, могли бути передані Ірану для надання допомоги, щоб той здійснював атаки на об'єкти в країнах Близького Сходу. Це всього лише одна з можливих версій, припущення," -- висловлює свою думку Олег Жданов.
Отже, за його словами, труднощі можуть проявлятися в трьох основних аспектах — у сфері стратегічної авіації, наявності ракетних запасів і використанні дронів.
Кремль міг чекати результатів зустрічі Зеленського і Трампа
Ще одним потенційним чинником, що може вплинути на затримку атаки, експерт вважає політичні обставини.
"Зустріч відбулася в закритому режимі. Єдине, що ми дізналися від Трампа, це те, що він відчуває гордість за свою зустріч із Зеленським. Це свідчить про те, що вони досягли певних домовленостей. Що саме обговорювалося -- наразі залишається лише предметом для роздумів," -- зазначає Олег Жданов.
На його думку, Кремль міг свідомо відкладати завершення переговорного процесу.
На думку військового експерта, цілком ймовірно, що Путін дійсно чекав на результати. Якщо Трамп уклав угоду з Зеленським, це означає, що всі попередні домовленості з Путіним втрачають свою силу. Або ж Кремлю не вистачає ракет, і вони продовжують їх накопичувати, або вони очікують на якийсь серйозний і образливий для себе привід, щоб завдати удару.
Чи можуть росіяни відмовитися від масованих ударів
З'являються припущення, що в останні місяці Росія може змінити свою тактику і замість масових атак зосередитися на точкових ударах балістичними ракетами. Проте Олег Жданов не підтримує цю думку.
"Від масованих ударів усе одно не можна відмовитися, тому що для того, щоб досягнути успіху, треба перевантажувати систему ППО і намагатися якомога більше засобів повітряного нападу провести через нашу протиповітряну оборону", -- пояснює він.
За словами фахівця, використання групових балістичних ударів є обмеженим через брак ракет.
"Вони можуть по можливості прямо з коліс підприємства наносити такі удари, але не так часто, як їм би хотілося. Все ж масований удар, коли накривається багато цілей і одночасно запускається велика кількість засобів повітряного нападу, дає значно більший результат, ніж окремі групові удари балістикою", -- каже Олег Жданов.
Чому знову піднімається тема високого рівня загрози?
Коментуючи повідомлення про підвищену загрозу масованого удару в ніч проти 30 липня, експерт пояснив, що такі прогнози можуть базуватися на розвідувальних даних.
"Наші військові мають дані розвідки. Можливо, розвідка засікла переміщення ракет і підготовку ракетних розрахунків до пусків. Вони можуть заряджати пускові установки і готувати їх до запуску", -- каже Олег Жданов.
Він також нагадав, що останнім часом крилатих ракет застосовувалося небагато.
"Поки стратегічна авіація залишається неактивною, не слід виключати можливість використання крилатих ракет з комплексу "Іскандер". Більш того, буквально вчора чи позавчора з'явилася інформація про те, що російські військові перемістили велику кількість пускових установок до Ростовської області, а також перевели їх до Криму і накопичили максимальну кількість у Брянській і Курській областях. Це дозволяє їм здійснити потужний удар балістичними ракетами. Кожна установка здатна вивести в повітря дві ракети", -- підкреслює експерт.
Які міста можуть стати основними об'єктами уваги?
За словами Олега Жданова, у разі, якщо Росія вирішить здійснити нову масовану атаку, основною ціллю залишиться столиця.
"Думаю, що в першу чергу це буде Київ і Київська область, тому що треба ламати суспільну думку", -- каже він.
Військовий аналітик зазначає, що Російська Федерація має на меті створення певного психологічного впливу.
"Щоб змусити Україну скласти зброю, необхідно підривати суспільну думку. Вона, в основному, формується в столиці. Тому можуть бути спроби вразити енергетичну інфраструктуру Києва, а також цивільні об'єкти і людей. У такій манері вони використовують терор проти мирного населення", - зазначає Олег Жданов.