Ключові економічні показники України та глобальної економіки на період квітень-травень 2026 року.
Ця стаття висвітлює основні макроекономічні індикатори України та глобальної економіки на травень 2026 року. Аналіз ґрунтується на інформації, наданій Державною службою статистики України, Національним банком України, Міністерством фінансів, Державною митною службою, а також міжнародними організаціями, такими як Міжнародний валютний фонд, Eurostat, BEA, BLS, NBS, ONS, TurkStat, IBGE та іншими офіційними джерелами. Для квітневих показників були використані місячні та квартальні статистичні дані, опубліковані після завершення звітного періоду.
Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд основних тенденцій, які визначали стан української та світової економіки у квітні-травні 2026 року.
Макроекономічні показники України
На кінець квітня українська економіка залишалася в межах макрофінансової стабільності, проте ризики, пов’язані з інфляцією, валютними коливаннями та зовнішньою торгівлею, стали більш вираженими. У порівнянні з березнем споживча інфляція прискорилася, міжнародні резерви зменшилися вже третій місяць підряд, а торговельний дефіцит продовжував зростати. У той же час уряд забезпечував фінансування для оборонних витрат, соціальних виплат та інших критичних бюджетних потреб, тоді як Національний банк України підтримував контроль над валютним ринком.
За попередньою оцінкою Державної служби статистики, реальний ВВП України у І кварталі 2026 року зменшився на 0,6% порівняно з І кварталом 2025 року. Відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактору спад становив 0,7%. Номінальний ВВП дорівнював 2 047,2 млрд грн. Негативна динаміка пояснювалася дефіцитом електроенергії, руйнуванням інфраструктури, затримками зовнішнього фінансування, слабкою інвестиційною активністю та несприятливими погодними умовами на початку року. Водночас приватне споживання залишалося відносно стійким, а переробна промисловість, торгівля й окремі сектори послуг демонстрували зростання.
У своєму квітневому прогнозі Національний банк України знизив оцінку зростання реального ВВП на 2026 рік до 1,3%. Це пов'язано з триваючими руйнуваннями енергетичної та логістичної інфраструктури, зростанням дефіциту електроенергії, високими цінами на енергоресурси та незадовільними результатами першого кварталу. НБУ сподівався, що економічне зростання підтримає споживчий попит, інвестиції у відновлення та розвиток оборонно-промислового комплексу, проте не очікував швидкого переходу до стабільного відновлення.
"Звіти за перший квартал продемонстрували, що економіка України залишається вкрай вразливою до впливів з боку енергетики, військових дій та бюджетних коливань. Навіть позитивний внутрішній попит та гнучкість підприємств вже не здатні повністю компенсувати збитки від руйнування інфраструктури, нестачі електроенергії та низьких обсягів експорту. Прогнозований приріст у 1,3% свідчить про фактичну стагнацію в розрахунку на душу населення. Отже, ключовим завданням має стати не лише забезпечення фінансової стабільності, але й відновлення виробничих потужностей", -- підкреслив Уракін.
Інфляційна ситуація у квітні погіршилася. Споживча інфляція прискорилася до 8,6% у річному вимірі проти 7,9% у березні. За місяць ціни зросли на 1,4%, а від початку року -- на 4,9%. Базова інфляція підвищилася до 7,6% р/р, інфляція послуг -- до 13,3%, а зростання вартості пального сягнуло 36,1% р/р.
Основним фактором, що сприяв інфляційним процесам, стало зростання цін на енергоносії та паливо, що призвело до збільшення витрат компаній на логістику, електрику та виробничі процеси. Крім того, на інфляцію впливали підвищення зарплат, передача ефекту попереднього знецінення гривні на споживчі ціни, а також подорожчання окремих продуктів харчування і транспортних послуг. Найшвидше підвищувалися ціни на хліб, крупи, соняшникову олію, рибу, а також на послуги ресторанного і побутового сектора.
Квітневий прогноз НБУ передбачав прискорення інфляції до 9,4% наприкінці 2026 року. Повернення до стійкого зниження очікувалося у 2027 році, коли інфляція мала сповільнитися до 6,5%, а до цільового рівня 5% -- у 2028 році.
30 квітня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на позначці 15% річних. Регулятор обґрунтував цей крок необхідністю підтримувати привабливість активів у гривні, контролювати інфляційні очікування та забезпечувати стабільність валютного ринку. Прогноз НБУ свідчив про намір утримувати ставку на рівні 15% щонайменше до другого кварталу 2027 року. У випадку подальшого посилення цінового тиску регулятор не виключав можливості впровадження додаткових заходів, включаючи підвищення ставки.
Прискорене зростання інфляції до 8,6% та суттєве подорожчання пального призвели до того, що Національний банк втратив можливість продовжувати цикл пом'якшення монетарної політики. У поточних умовах ставка у 15% виконує більше функцію захисту довіри до гривні, ніж стримування кредитування. Важливо зазначити, що ризики передчасного зниження ставки на сьогодні значно перевищують можливі короткострокові вигоди для економічної активності, -- наголосив Уракін.
Валютний сектор залишався контрольованим, але потребував значної підтримки регулятора. Станом на 1 травня 2026 року міжнародні резерви України становили $48,215 млрд, скоротившись за квітень на 7,3%. Це було третє поспіль місячне зниження резервів.
У квітні Національний банк України реалізував на валютному ринку 3,577 мільярда доларів, водночас надходження на валютні рахунки держави склали лише 377,9 мільйона доларів. Для обслуговування та погашення зовнішнього боргу було витрачено 716,6 мільйона доларів, з них 255,3 мільйона доларів Україна перерахувала Міжнародному валютному фонду. Частково ці втрати були компенсовані позитивною переоцінкою фінансових активів на суму 378 мільйонів доларів. Незважаючи на зменшення, резерви залишалися достатніми для покриття 4,9 місяця майбутніх імпортних витрат.
Скорочення резервів з майже 52 мільярдів доларів до 48,2 мільярдів за один місяць є відчутним, але поки що не критичним. Проте, набагато важливішою є причина: приватний валютний ринок залишається структурно дефіцитним, а міжнародні надходження не завжди збігаються з потребами в інтервенціях і погашенні боргів. Отже, стабільність гривні й надалі залежатиме від регулярності зовнішнього фінансування та здатності України зменшувати торговельний дефіцит, -- зазначає Уракін.
За інформацією Державної митної служби, обсяги товарообігу України в період з січня по квітень 2026 року склали $46,1 мільярда. Імпорт досягнув $32,2 мільярда, тоді як експорт становив лише $13,9 мільярда. Таким чином, за чотири місяці країна зазнала товарного дефіциту приблизно в $18,3 мільярда, з імпортом, який в 2,3 рази перевищує експорт.
Найбільше товарів Україна імпортувала з Китаю -- на $8,7 млрд, Польщі -- на $3,1 млрд і Туреччини -- на $2,2 млрд. Основними напрямами українського експорту були Польща -- $1,5 млрд, Туреччина -- $1,2 млрд та Італія -- $857 млн.
У структурі імпорту машини, устаткування і транспорт становили $13,3 млрд, паливно-енергетичні товари -- $5,3 млрд, продукція хімічної промисловості -- $4,6 млрд. Основу експорту формували продовольчі товари на $8,5 млрд, метали та вироби з них на $1,3 млрд, а також машини, устаткування і транспорт на $1,2 млрд.
Зростання торговельного дефіциту до $18,3 млрд всього за чотири місяці є одним із найбільших макроекономічних викликів. Важливо зазначити, що значна частина імпорту є критично необхідною — сюди входять енергоносії, обладнання, транспортні засоби та продукція для оборони. Проте експортна база залишається надто обмеженою і переважно сировинною. Без активного розвитку переробної промисловості, машинобудування, оборонної галузі та сектора послуг, Україні доведеться й надалі покривати торговельний дефіцит за рахунок міжнародної допомоги та резервів, — підкреслив Уракін.
Фінансова ситуація залишалася напруженою, проте під контролем. У період з січня по квітень до загального фонду державного бюджету надійшло 1,04 трлн грн. Загальна сума касових витрат з фонду склала 1,35 трлн грн, що на 13,8% перевищує показники за аналогічний період 2025 року. У квітні доходи загального фонду досягли 302,6 млрд грн, у той час як витрати становили 433,1 млрд грн.
Витрати на забезпечення безпеки та оборони за перші чотири місяці склали 854,1 млрд грн, що становить 63,3% від усіх витрат загального фонду. У квітні на ці цілі було виділено 283,1 млрд грн. Для виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери разом з нарахуваннями було витрачено 555,5 млрд грн, на соціальне забезпечення — 235 млрд грн, на субсидії та трансферти підприємствам — 205,4 млрд грн, на придбання товарів і послуг — 151,4 млрд грн, а на обслуговування державного боргу — 103,2 млрд грн.
Протягом періоду з січня по квітень міжнародні гранти досягли 228,2 мільярдів гривень, з яких 55,1 мільярда гривень було отримано в квітні. У цілому, за чотири місяці до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,43 трильйона гривень, тоді як касові витрати державного бюджету склали 1,7 трильйона гривень.
"Бюджет продовжує виконувати свої функції, але його структура цілковито обумовлена війною. Коли близько двох третин видатків загального фонду йде на оборону і безпеку, можливості для фінансування довгострокового розвитку вкрай обмежені. У таких умовах особливо важливо, щоб міжнародна підтримка забезпечувала цивільні потреби бюджету, а внутрішні ресурси максимально раціонально використовувалися для оборони, енергетики та відновлення виробництва", -- підкреслив Уракін.
Світова економіка
Станом на кінець квітня 2026 року глобальна економіка демонструвала стійкість, проте геополітична ситуація та інфляційні настрої зазнали значного погіршення. Конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання цін на енергоносії, посилив інфляційні очікування та спонукав провідні центральні банки відкласти подальші кроки щодо пом’якшення монетарної політики.
У квітневому випуску World Economic Outlook, Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозував, що світова економіка зросте на 3,1% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році, якщо конфлікт залишиться обмеженим за часом і територією. Водночас, МВФ застерігав, що тривалість війни, посилення геополітичної роздробленості, нові торговельні суперечки та високий рівень державного боргу можуть суттєво погіршити економічні перспективи.
Економіка Сполучених Штатів продовжує демонструвати позитивні тенденції. За оновленими даними Бюро економічного аналізу (BEA), реальний валовий внутрішній продукт у першому кварталі 2026 року зріс на 2,1% в річному вираженні в порівнянні з попереднім періодом. Основними чинниками цього зростання стали інвестиційна діяльність, експорт, а також державні та споживчі витрати.
Водночас темпи інфляції в США продовжують зростати. У квітні індекс споживчих цін (CPI) підвищився на 3,8% у річному вимірі, порівняно з 3,3% у березні. Базова інфляція склала 2,8%, тоді як ціни на енергетичні ресурси зросли на 17,9%. Лише за один місяць вартість енергоносіїв піднялася на 3,8%, а ціни на бензин – на 5,4%.
29 квітня Федеральна резервна система залишила без змін діапазон ставки федеральних фондів, що становить 3,5-3,75%. У своєму оголошенні ФРС відзначила підвищений рівень інфляції, зростання цін на енергоресурси на світовому ринку та високий рівень невизначеності через ситуацію на Близькому Сході.
Єврозона демонструвала значно слабшу економічну динаміку. За попередньою оцінкою Eurostat, доступною 30 квітня, ВВП єврозони у І кварталі зріс лише на 0,1% порівняно з попереднім кварталом та на 0,8% у річному вимірі. Це свідчило про фактичну стагнацію економіки регіону.
Річна інфляція в єврозоні у квітні прискорилася до 3,0% проти 2,6% у березні. У Європейському Союзі вона підвищилася до 3,2%. Найбільший внесок у зростання цін зробили послуги, енергоносії та продукти харчування.
Європейський центральний банк 30 квітня залишив незмінними депозитну ставку на рівні 2,0%, ставку основних рефінансувальних операцій — 2,15%, а також ставку граничного кредитування — 2,40%. Регулятор підкреслив, що ризики зростання інфляції та уповільнення економічного розвитку стали більш вираженими у зв'язку з енергетичним шоком.
У квітні інфляція у Великій Британії зменшилася до 2,8% в річному обчисленні, знизившись з 3,3% у березні. Базовий індекс споживчих цін (CPI) зменшився до 2,5%, тоді як інфляція в секторі послуг склала 3,2%. Однак варто зазначити, що вартість моторного пального значно зросла через зовнішні енергетичні потрясіння.
30 квітня Банк Англії залишив базову процентну ставку на позначці 3,75%. Вісім членів Комітету з монетарної політики проголосували за збереження цього рівня, тоді як один член висловився за підвищення ставки до 4%.
"Квітень показав, що глобальний цикл швидкого зниження процентних ставок фактично поставлено на паузу. США зіткнулися з прискоренням інфляції до 3,8%, єврозона -- до 3%, а центральні банки знову були змушені зосередитися на енергетичних ризиках. Для України це означає дорожчий глобальний капітал, складніші умови для експорту та додатковий тиск через ціни на пальне", -- зазначив Уракін.
У першому кварталі 2026 року Китай зафіксував зростання економіки на 5,0% у річному обчисленні. Номінальний ВВП становив 33,419 трильйона юанів. Промисловий сектор показав приріст у 6,1%, сектор послуг виріс на 5,2%, а зовнішня торгівля товарами зросла на 15%. Однак інвестиції в нерухомість зменшилися на 11,2%, що вказує на наявність структурних проблем у цій сфері.
У квітні в Китаї індекс споживчих цін (CPI) підвищився на 1,2% у річному вимірі та на 0,3% у порівнянні з попереднім місяцем. Середній рівень інфляції з січня по квітень становив 0,9%. У той же час, обсяги роздрібних продажів у квітні зросли лише на 0,2% у річному вираженні, що свідчить про слабкість споживчого попиту в країні.
Індія зберігала найвищі темпи зростання серед великих економік. Після переходу на нову статистичну базу офіційна оцінка зростання реального ВВП у 2025/26 фінансовому році була підвищена до 7,6%, а номінального -- до 8,6%. Основними драйверами залишалися сектор послуг, внутрішнє споживання, будівництво та державні інвестиції.
Туреччина у квітні знову зіткнулася з різким посиленням інфляції. Споживчі ціни зросли на 4,18% за місяць і на 32,37% у річному вимірі. Від початку року інфляція становила 14,64%. Показник перевищив березневий рівень 30,87%, що засвідчило нестійкість процесу дезінфляції. Водночас турецький ВВП у 2025 році зріс приблизно на 3,6%, підтвердивши здатність економіки підтримувати ділову активність навіть за високого цінового тиску.
Бразилія демонструвала більш збалансований розвиток, хоча й спостерігалося прискорення інфляційного процесу. У 2025 році валовий внутрішній продукт країни зріс на 2,3%, досягнувши 12,7 трлн реалів у поточних цінах. У квітні 2026 року індекс IPCA зріс на 0,67% за місяць, а річна інфляція становила 4,39%, порівняно з 4,14% у березні. Найзначніший внесок у зростання інфляції внесли продукти харчування, а також медичні товари та послуги.
"Китай, Індія, Туреччина і Бразилія демонструють чотири різні моделі розвитку. Китай підтримує високі темпи завдяки промисловості й експорту, але все ще має проблеми з внутрішнім попитом і нерухомістю. Індія спирається на демографію, послуги та інвестиції. Туреччина зберігає зростання ціною дуже високої інфляції. Бразилія рухається повільніше, проте намагається утримувати баланс між економічною активністю та ціновою стабільністю. Для України головний висновок полягає в тому, що довгострокове зростання неможливе без власної виробничої, технологічної та експортної основи", -- вважає Уракін.
Результати дослідження
На кінець квітня 2026 року Україні вдалося підтримувати макрофінансову стабільність, але основні економічні показники вказували на зростаючі ризики. У першому кварталі реальний ВВП знизився на 0,6% у порівнянні з попереднім роком, тоді як інфляція в квітні підскочила до 8,6%, а базова інфляція досягла 7,6%. При цьому облікова ставка залишалася на рівні 15%.
Міжнародні резерви знизилися до $48,2 млрд, що становить зниження на 7,3% протягом місяця. Товарний дефіцит за період січень-квітень досягнув $18,3 млрд. Загальні доходи державного бюджету становили 1,04 трлн грн, в той час як витрати склали 1,35 трлн грн. На сферу безпеки та оборони було виділено 854,1 млрд грн, що складає 63,3% від загальних витрат бюджету.
Серед позитивних аспектів можна відзначити великий обсяг резервів, стабільну валютну політику, міжнародні фінансові вливання, стійкий попит з боку споживачів, гнучкість бізнесу та зростання оборонної промисловості. Водночас, основними загрозами залишаються тривалість війни, руйнування енергетичних систем, зростання цін на паливо, нестача робочої сили, слабкі показники експорту та залежність державного бюджету від іноземної допомоги.
Світова економіка вступила в нову, більш складну стадію. Міжнародний валютний фонд передбачає, що глобальне зростання становитиме 3,1% у 2026 році, водночас застерігає про численні негативні ризики. Інфляція в США зросла до 3,8%, в єврозоні - до 3,0%, при цьому центральні банки США, єврозони та Великої Британії вирішили залишити процентні ставки на колишньому рівні. У першому кварталі Китай показав зростання на 5%, в той час як Індія продовжує демонструвати темпи понад 7%. На фоні цього Туреччина знову зіткнулася з інфляційними проблемами, які перевищили 32%.
Квітень 2026 року продемонстрував, що стабілізаційна модель України залишається функціональною, хоча її фінансові резерви поступово виснажуються. Паралельне зростання інфляції, зменшення резервів і збільшення торговельного дефіциту вказують на те, що зовнішня підтримка не може виступати єдиною опорою економічної стійкості. Україні слід перейти від забезпечення короткострокового виживання до формування нової виробничої структури. Основою цієї моделі повинні стати енергетична незалежність, оборонно-промисловий сектор, агропереробка, машинобудування, логістика, цифрові технології та експорт товарів з високою доданою вартістю. Лише такий перехід може перетворити макрофінансову стабільність з тимчасового запобіжника на міцний фундамент для довгострокового розвитку, -- зазначив Максим Уракін.
