Рік трансформацій в АРМА: бесіда зі співавтором нововведень Павлом Великоречаніним.

Павло Великореченін, колишній заступник голови АРМА, розповідає про річницю реформування Агентства, труднощі з ідентифікацією активів, резонансні справи та свої фінансові статки.

25 липня виповнився рік з моменту, коли Президент Володимир Зеленський затвердив Закон №4503-IX, що стосується реформи АРМА. Ми поспілкувалися з одним із авторів цього закону, кандидатом юридичних наук, адвокатом і колишнім заступником голови Агентства Павлом Великоречаніним. Обговорили процес створення реформи та причини, чому за рік більшість запланованих змін досі не були реалізовані.

-- Давайте почнемо з простого. Поясніть нашим читачам, що таке АРМА, і навіщо знадобилось її реформувати?

-- Почнемо з початку. Наприклад, відбувся суд, за результатами якого держава арештовує майно у корупціонерів, або підсанкційних росіян, або зрадників. Майно може бути різним: земля, заводи, торгові марки, паливо, руда, автомобілі, коштовності, корпоративні права, картини. Перелік можна продовжувати довго.

Поки триває судовий процес, який може затягнутися на кілька років, необхідно знайти рішення для управління цим майном. Невозможно просто призупинити роботу заводу на п'ять років. Є працівники, які потребують зарплати, а підприємство зобов'язане сплачувати податки. Необхідно мати людину, яка буде керувати процесами, або ж здати майно в оренду. Наприклад, нерухомість. Саме цим займається АРМА. Важливо зазначити, що АРМА не займається безпосереднім управлінням активами. Її роль полягає в пошуку професійного управителя, який зможе забезпечити збереження активів та виконання зобов'язань перед працівниками і державою, а також має власний інтерес у цьому процесі.

Але керувати чужим цінним майном без прозорих правил, м'яко кажучи, ризиковано. Тому й була впроваджена реформа. До середини 2023 року АРМА постійно була на шпальтах газет і не вилазила зі скандалів. Звичайно, справа була не тільки в АРМА. Власники бізнесів активно тиснули на орган через медіакампанії, фейкових активістів. Для подальшого функціонування система вимагала оновлення. Тому ми декілька років готували цю реформу. Що в ній? Прозорий електронний реєстр арештованих активів, чіткі критерії добору управителя, публічний звіт по кожному активу. Багато чого. У парламенті ми домовились, як усе має працювати. Далі це мала запускати команда виконавців.

-- У своїх дописах у Фейсбуці ви посилаєтесь на роботу антикорупційного комітету Верховної Ради. Там уже дали свою оцінку реформі АРМА?

Антикорупційний комітет виконує функцію профільного органу для АРМА, відповідаючи за моніторинг реалізації реформ та загальної діяльності агенції. На одному з нещодавніх засідань Комітету з питань антикорупційної політики значну частину часу було присвячено саме АРМА. Обговорювалися різноманітні питання, зокрема складність ідентифікації активів. Голова комітету, Анастасія Радіна, демонструє високий професіоналізм: учасники дійсно готуються до сесій, а не просто приходять, щоб озвучити свою позицію. Під час цього засідання були озвучені цифри, які для багатьох стали новиною. У річному звіті агентства за 2025 рік вказано: 60 274 активи "обліковуються", 1 703 передані управителям, 4 310 реалізовано. Ці дані виглядають вражаюче для прес-релізу. Однак, справжні проблеми починаються, коли заглиблюєшся в додатки до звіту.

-- І що у додатках?

-- Я вам краще розкажу по пунктах, бо це той випадок, коли реальність смішніша за анекдот. 26 газорозподільних операторів чомусь обліковані як 146 активів. 213 вагонів окатишів залізної руди це 2 активи. 21 паливна колонка це 1 актив. А 4 248 активів це коробки і пакети, у яких разом лежать телефони, ноутбуки, годинники, одяг, взуття, парфумерія і засоби гігієни. І моє улюблене: частки одного акціонера в одному підприємстві, 99,9882 відсотка і 1,0118 відсотка, обліковані як 5 окремих активів. Складати вагони з рудою, кілограми ріпаку, корпоративні права і засоби гігієни в одну "загальну кількість активів". Це те саме, що додавати літри, кілограми і години. Сума виходить, а що вона означає, не знає ніхто.

-- Як реформа мала це виправити?

-- Реформа заклала простий і критично важливий фільтр на вході. Він називається "ідентифікація". Перш ніж прийняти актив в управління, агентство мало розібратись: що це, скільки коштує на ринку, чи взагалі можна цим керувати, скільки грошей це реально дасть. Тобто дивишся на "коробку з парфумерією" і чесно кажеш собі: це не 4 248 окремих активів, це один пул побутових товарів вартістю умовно стільки-то, реалізується так-то. Крайній термін виконання цієї ідентифікації по всьому портфелю визначений на 30 січня 2026 року. Дедлайн вичерпався. Роботи не зроблено взагалі. Уявіть простий образ: реформа поставила при в'їзді на умовний склад АРМА "шлагбаум". Пускати мали тільки те, що держава реально здатна нормально зберігати і передати з користю. Замість цього "шлагбаум" просто підняли і забули опустити.

-- А хто саме мав закрити цю ідентифікацію на рівні підзаконки?

-- Тут доведеться зробити невеликий екскурс, бо диявол, як завжди, у деталях. Ідентифікація мала запуститись через два підзаконні акти. Перший це постанова Кабміну №710 від червня 2026 року з методикою визначення можливості управління активами. Про неї я вже згадував: методики там фактично немає. Другий це спільний наказ АРМА і Офісу Генерального прокурора №46/58 від 23 лютого 2026 року. Він визначає порядок прийняття арештованих активів в управління. Це вже нове керівництво агентства узгоджувало з правоохоронним блоком.

У цьому контексті я хочу висловити свою об'єктивну думку. Загалом, новий Порядок можна вважати позитивним. Він вперше конкретизує процедуру, запроваджує обов'язкову участь прокурора під час огляду активів і визначає чіткі терміни. Це дійсно є прогресом у порівнянні з попередніми підходами. Однак існує один момент, який фактично скасовує всі ці нововведення. Зокрема, вказано, що якщо в ухвалі слідчого судді міститься пряма згадка про передачу активу в АРМА, то процес ідентифікації не проводиться. Ідентифікація здійснюється лише в разі відсутності такого посилання в ухвалі.

А тепер простими словами. Прокурор просить арешт майна, у шаблоні клопотання завжди стоїть пункт про передачу в АРМА, суддя погоджується. У результаті ухвала майже завжди містить пряме посилання на агентство. Ідентифікація як фільтр спрацьовує один випадок зі ста, у виняткових ситуаціях. АРМА фактично зобов'язана приймати все, що надсилають з різних правоохоронних органів, без будь-якого попереднього відсіву. Ось звідки і беруться ті самі 60 тисяч позицій з коробками парфумерії. Задум реформи був у тому, щоб портфель був у рази менший, зате з реальних, ліквідних активів. Замість цього маємо старий підхід "беремо все, що дають", тільки з новим оформленням.

Є позитивна новина: для цього не знадобиться новий закон. Досить внести зміни в цей пункт таким чином, щоб ідентифікація здійснювалася завжди, до моменту прийняття активу. Це можна здійснити за рахунок невеликої корекції в підзаконному акті.

Досить жорстко оцінюючи нинішнє керівництво...

-- Прозвучало як факт, не як особисте. Моя позиція одна: реформа зроблена, інструменти є, далі питання виконавця. Хто саме сьогодні виконує обов'язки голови, для мене вторинно. Первинно те, чи 60 тисяч цих "активів у коробках" перетворяться на нормальний, читабельний реєстр до кінця року. Поки що я цього руху не бачу. АРМА має ініціювати формування підзаконних актів для власного ефективного функціонування. Ми зробили закон. Він є, так би мовити, базою нашого умовного автомобіля. Він дозволяє їхати, але щоб їхати ефективно та з комфортом, треба "під капотом" наповнити його підзаконкою на рівні Кабміну. Цього, повторюсь, немає.

У іншій бесіді ви також згадували про проблеми з кадрами в АРМА. Що саме відбувається в цій сфері?

У рамках реформи в 2024 році чисельність працівників агентства була збільшена, а заробітна плата піднята з 18-22 до 48-78 тисяч гривень. Ці кроки виявилися вірними. Неможливо залучити досвідченого юриста, який відповідає за нагляд за активами на мільярди гривень, пропонуючи лише мінімальну зарплату.

Під час формування Держбюджету на 2026 рік, завдяки досягнутим домовленостям із Мінфіном, Комітетом Верховної Ради з питань антикорупційної політики, Комітетом з питань бюджету та керівництвом фракції "Слуга народу", зокрема Давидом Арахамією, АРМА до другого читання бюджету отримала додаткові 80 мільйонів гривень. Це дозволяло забезпечити працівникам агентства конкурентний рівень оплати праці, зокрема шляхом преміювання, виходячи з фактичної чисельності персоналу.

Проте на початку 2026 року виконуюча обов'язки Голови АРМА фактично порушила угоди з парламентом. Замість того щоб направити додаткові кошти на гідну оплату праці існуючих співробітників, фінансування, призначене для премій, було витрачено на збільшення штату. При цьому рівень професійної підготовки деяких нових працівників викликає серйозні сумніви не лише у мене, а й у багатьох членів професійної спільноти та самого колективу агентства.

Тому, якщо працівники АРМА за липень отримають зарплату лише на рівні 56% від посадового окладу, їм слід усвідомити, що це не викликано бракованими бюджетними ресурсами. Це наслідок конкретного управлінського рішення. І відповідальність за це рішення має конкретну особу, з іменем і прізвищем.

Далі ситуація розвивалася фактично за "законом Мерфі". На початку року в повному складі звільнився відділ моніторингу ефективності управителів. А це фактично серце всієї системи. Саме ці люди перевіряли, чи не виводить управитель прибутки з активу, чи не занижує орендну плату, чи належним чином виконує свої зобов'язання та подає достовірну звітність. Причиною їх звільнення стала неспроможність тимчасового керівництва агентства забезпечити належні умови роботи та ефективне управління. Сьогодні в АРМА щомісяця накопичується кредиторська заборгованість. Це не разовий збій, а прояв системної управлінської недбалості. Рано чи пізно за це доведеться платити, і ціна буде високою.

З'явився новий уряд. Які ваші очікування щодо його діяльності в контексті АРМА?

Є кілька очевидних кроків, які потребують реалізації. По-перше, необхідно довести конкурс на посаду голови агентства до логічного завершення, а не просто імітувати цей процес. Варто затвердити методичні документи, які затримуються вже протягом кількох років, та нарешті наповнити змістом постанову №710. Також слід забезпечити бюджет на 2026 рік таким чином, щоб АРМА могла виплачувати зарплати своїм працівникам. Важливо змінити ставлення до агентства, переставши вважати його токсичним органом, з яким ніхто не хоче мати справу. Прем'єр, який очолив новий Кабінет Міністрів, має можливість вирішити цю ситуацію. Сергій Корецький є досвідченим та компетентним фахівцем, і першим кроком має стати проведення нормального конкурсу на посаду голови АРМА, правильна інвентаризація активів та розробка підзаконних актів для повноцінного запуску реформи.

-- Проте ви теж були в керівництві АРМА. Як ви намагалися розв'язувати ці проблеми?

Наша команда вступила в орган, який, на жаль, практично втратив здатність генерувати доходи для бюджету. І ми вирішили почати саме з цього аспекту. Результати вражають: у 2022 році вдалося зібрати 34 мільйони гривень, а до 2025 року ця сума зросте до 7,5 мільярда. Це надходження до бюджету від управління арештованим майном. Зростання склало 220 разів за три роки. Додатково 13,5 мільярда арештованих коштів було інвестовано у військові облігації. В буквальному сенсі: гроші російських олігархів та українських корупціонерів працюють на Збройні Сили України. Це не просто слова, а факти, підтверджені реєстрами. Це найзрозуміліша відповідь усім, хто досі ставить запитання "навіщо потрібна ця АРМА". Далі, ми доклали зусиль для залучення професіоналів до АРМА. Також розв'язали питання з оплатою праці для нашого колективу. І на завершення, я був частиною команди, яка працювала над розробкою реформи.

Проте, зараз чинне керівництво АРМА також активно згадує цифру 7,5 мільярда.

Ці 7,5 мільярда гривень стали результатом діяльності попередньої команди, в якій я обіймав посаду заступника голови. Договори управління, що забезпечили ці надходження, були укладені до 2025 року та в першій половині 2025 року. Відбір управителів проводила саме ця команда, яка також розробляла відповідні правила. Сьогоднішнє керівництво фактично користується цим портфелем. До кінця серпня "Укрнафта" повинна сплатити ще 729 мільйонів гривень за управління корпоративними правами "Укрнафтобуріння". Проте і ці фінансові надходження є наслідком рішень, ухвалених попередньою командою у співпраці з управителем. Я не заперечую проти тих цифр, про які говорить нинішнє керівництво. Головне, щоб ці кошти надходили до бюджету України. Однак я вважаю, що ефективна діяльність також має передбачати зростання надходжень.

Протягом календарного року роботи нового тимчасового керівництва, згідно з моєю інформацією, було укладено лише один новий договір управління. Однак, цей договір досі не реалізований через відсутність підписаних актів приймання-передачі, що означає, що він не приносить жодних доходів. Один договір за рік — і навіть він, відверто кажучи, не є показником успіху. Тому, коли я згадую про "питання виконавця", я не переходжу на особистості. Я лише фіксую реалії: залишився старий портфель, старі угоди та незмінний показник у 7,5 мільярда. Нова команда фактично не додала нічого за рік. І в такій ситуації це вже точно не питання реформ, а питання професійної спроможності нової команди.

Чому за цілий рік укладено лише один контракт?

Це проблема системного характеру. Після проведення реформи всі активи були класифіковані на дві основні групи: складні (такі як корпоративні права та великі майнові комплекси) і прості (наприклад, автомобілі, квартири, побутова техніка). Для кожної з цих груп передбачався окремий модуль у системі Prozorro, через який відбувався відбір управителів.

Суть проблеми полягає в тому, що АРМА насправді не проводить конкурси для управління складними активами. Унаслідок цього електронні платформи не отримують прибутку від таких процесів, що позбавляє їх економічних стимулів для інвестування у розробку модуля, призначеного для простих активів. Як наслідок, цей модуль досі не реалізований, і можливість передачі в управління квартир, автомобілів та інших простих активів залишається недоступною.

Фактично утворилося замкнене коло: відсутність конкурсів на складні активи призводить до неможливості створення модуля для простих; без цього модуля управління простими активами стає недоступним. Лише не запустивши перший етап, можна фактично зупинити всю реформу.

-- Щодо ситуації з виробником Моршинської і Миргородської. Чому АРМА не може знайти управителя для такого відомого на всю країну активу?

Давайте розглянемо цю ситуацію детальніше. З осені 2022 року, коли Шевченківський райсуд арештував корпоративні права групи в рамках кримінального провадження, минуло вже близько трьох років. За цей час АРМА провела три конкурси на призначення управителя. Перший конкурс у 2023 році виграла компанія "Карпатські мінеральні води", що є безпосереднім конкурентом виробника. Хоча договір був укладений, управитель не зміг розпочати свою діяльність через необхідність отримання погоджень, які виявилися недоступними. У квітні 2025 року угоду було розірвано. Другий конкурс, за рішенням АМКУ, визнали дискримінаційним через умови, які підходили лише для кількох підприємств в Україні. Третій конкурс оголосили в травні 2026 року, електронний аукціон призначили на 13 липня, але він також не відбувся, і наразі триває четвертий. Проте навіть переможець цього конкурсу не зможе одразу розпочати управління, оскільки актив охоплює близько третини ринку мінеральних вод України, і для його управління необхідно отримати окремий дозвіл АМКУ на концентрацію. Таким чином, ми маємо три роки, чотири конкурси і жодного управителя, який би реально виконував свої функції. Чому так відбувається? Справа в тому, що існуюча модель управління таким активом фактично покарання для підсанкційних осіб, не зачіпаючи добросовісних співвласників, серед яких є як грузинські акціонери, так і українські міноритарії, які не мають жодного відношення до російського чи білоруського капіталу. Управління всім пакетом через аукціон не є справжнім покаранням, це лише шкодить бізнесу, який опинився в одному юридичному контексті з санкційними особами. Судова конфіскація частки підсанкційних осіб через ВАКС має той же результат: держава отримує контроль над активами, що належали санкційним особам, при цьому не створюючи проблем для добросовісних співвласників. Я щиро не розумію, чому агентство наполягає на моделі, що викликає нові суперечки, замість того, щоб дочекатися рішення ВАКС, яке очікується у вересні 2026 року.

-- Яким чином АРМА координує свою діяльність з правоохоронними органами?

В рамках реформи передбачено різноманітні механізми для обміну інформацією, а також спільні накази щодо виявлення активів. Проблема полягає не стільки в законодавстві, скільки в культурі співпраці. Слідчий, який складає клопотання про арешт майна, повинен розглядати не лише докази для своєї справи, а й враховувати майбутню долю цього майна. Це не просто "арештував і забув", а "арештував, усвідомлюю, кому це буде передано і що з цим планують робити". Ця культура лише починає формуватися. Проте сама структура, при якій АРМА об'єднує функції розшуку та управління в одному агентстві, довела свою ефективність.

Які міжнародні підходи слід ще інтегрувати в роботу АРМА?

Директива ЄС 2024/1260 щодо розшуку і конфіскації активів повинна бути реалізована в повному обсязі, а не частинами. Це є нашим зобов'язанням у рамках Ukraine Facility. Наступним кроком є участь у Camden Asset Recovery Inter-Agency Network – міжнародній мережі, що об'єднує правоохоронні органи та агентства з відновлення активів, які спільно працюють над виявленням "брудних" активів у всьому світі. Україна вже третій рік поспіль демонструє високу активність в цій сфері. У цьому контексті АРМА виглядає набагато ефективніше, ніж у своїх внутрішніх справах. Наші фахівці змогли виявити активи російських олігархів у восьми країнах ЄС та домовитися про арешт коштів на рахунках Фрідмана та Авена. Ця частина роботи агентства дійсно приносить результати. Крім того, нам потрібно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу. Це, хоч і може здатися нудним юридичним процесом, але без таких змін деякі інструменти реформи залишаться лише на папері.

Щодо вашої особи. У ЗМІ знову з'явилися кілька публікацій, в яких журналісти виявили значні фінансові ресурси, пов'язані з вами...

Хотів би уточнити, що саме ви знайшли у моїй декларації. Це, погодьтеся, суттєво змінює сприйняття ситуації. Перед тим, як потрапити в АРМА, я мав особисту адвокатську практику. У період з 2019 до 2023 року я обіймав посаду керуючого партнера адвокатського об'єднання. Це не є секретом, адже ця інформація доступна в моїй біографії, а також у публічних реєстрах і договорах з клієнтами. Як успішний адвокат у Києві з п'ятнадцятирічним досвідом та науковим ступенем, я, як не дивно, отримую цілком адекватний дохід. Він законний, задекларований і оподаткований. Коли автор наступного матеріалу "викриває" мої доходи, я лише можу усміхнутися. На той час я ще не був на державній службі, і мені дозволялося заробляти. Більш того, мої доходи вже перевіряло НАЗК, і жодних порушень не було виявлено.

Декларація є первинним джерелом інформації, на яке звертають увагу журналісти, коли прагнуть отримати дані про політика чи державного службовця.

-- Для того вона і існує! Декларацію я заповнив сам, від першої до останньої графи, і за це дуже вдячний собі минулому. Кожна цифра там пояснюється: договором, рахунком, документом на майно. Якщо колеги-журналісти щось у ній "знайшли", для мене це чудова новина. Значить, я нічого не приховав, документ читається, розділи заповнені, реєстри доступні.

Чому ви вирішили залишити приватну практику і перейти до АРМА?

У певний момент стає цікаво змінювати правила, за якими виникають судові справи. Я отримав можливість внести свій вклад у реформування однієї з інституцій, що має вирішальне значення для повернення мільярдів, які були вкрадені у нашої держави. Я зробив свою частину роботи — мій підпис на законопроєкті 4503-IX є підтвердженням цього. Тепер все залежить від виконавців. І, зізнаюся, також від журналістів, які замість того, щоб знову шукати деталі в моїй декларації, могли б поставити важливі питання про 60 тисяч "активів у коробках" нинішньому тимчасовому керівництву агентства. Це стало б значно кориснішим матеріалом для обговорення.

Останнє запитання: чи маєте намір повернутися до АРМА?

-- Знаєте, я в юриспруденції вже досить давно, щоб не давати категоричних відповідей на кшталт. Я добре знаю, як створювалася ця інституція, брав участь у підготовці її нового закону і розумію, де саме мій досвід може бути корисним. Далі питання конкурсу, політичної кон'юнктури, часу і обставин. Тому я нічого для себе не виключаю, але й не ставлю це самоціллю. Час покаже. Життя довге, а реформа АРМА ще не завершена. Вона має дати той результат, заради якого її проводили: побудувати професійну, незалежну та ефективну інституцію, яка реально забезпечуватиме управління арештованими активами в інтересах держави.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.