Путін висловив обвинувачення на адресу балтійських країн, звинувативши їх у "придушенні російськомовного населення". Чи готує Кремль нову "спеціальну військову операцію"?
Володимир Путін заявив, що Росія усвідомлює проблеми з правами російськомовних громадян у Балтійських країнах і має чітке уявлення про подальші дії: "Ми вже маємо стратегію реагування і розробили конкретний підхід до цієї ситуації. Наша реакція буде зосереджена на гуманітарних аспектах та питаннях міжнародного права".
При цьому Путін стверджує, що заяви країн ЄС про загрозу з боку Росії - це "роздмухування та провокація". Проте російські державні ЗМІ все частіше загрожують Європі. 25 вересня агентство "РІА Новини" опублікувало колонку під заголовком "Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою".
Автор розмірковував про те, що Росії для потенційної війни з Литвою вистачить ракет з необхідними боєприпасами. Проте невдовзі інформацію з сайту прибрали. Генеральний директор агентства Дмитро Кисельов охарактеризував цю публікацію як "технічну помилку". Схоже, що в Кремлі вважали такі роздуми про конфлікт із Литвою надмірними.
Згідно з інформацією, отриманою від Associated Press, Берлін закликав Москву відмовитися від "небезпечного шляху ескалації" у відношенні до Європи. У рамках заходів Генеральної асамблеї ООН міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадефуль вперше з початку 2022 року зустрівся з російським колегою Сергієм Лавровим.
Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на засіданні Ради Безпеки ООН відкрито звинуватив Росію в організації диверсійних акцій в Європі та в категоричній формі закликав Сергія Лаврова донести до Путіна, щоб той не ставив під загрозу безпеку європейських держав.
Політолог Андрій Колесников вважає, що Володимир Путін вступає в нову фазу конфлікту з Заходом і Україною, при цьому внутрішня політика Кремля все більшою мірою адаптується до вимог війни.
Роздуми про можливість конфлікту з НАТО викликають питання щодо створення нової загрози для населення Росії. Чи дійсно Кремль здатний на ескалацію напруження з Європою, якщо врахувати, що на українському фронті російські сили не демонструють значних успіхів? Ці питання обговорили політичний аналітик Сергій Шелін і військовий експерт Давид Шарп у ефірі Радіо Свобода.
Володимир Путін підтвердив, що Росія не має наміру атакувати Європу, під час свого виступу на культурному форумі в Санкт-Петербурзі 25 вересня. Він зазначив, що європейські держави "самостійно загострюють ситуацію і вдаються до провокацій", а Росія усвідомлює порушення прав російськомовних громадян у країнах Балтії та відповідає на це "в рамках гуманітарних ініціатив".
Що приховується за заявами російського керівництва та чи можна очікувати на нові військові загострення з боку Росії - роз'яснює політичний аналітик Сергій Шелін.
Я не вважаю, що численні заяви російських чиновників є відображенням чітко окресленого плану, який вже затверджено. В Росії рішення приймає лише одна особа, і це точно не міністр закордонних справ Сергій Лавров. Немає жодних свідчень того, що Путін збирається здійснити напад на Литву в найближчий час. Проте, якщо він вирішить, що це доцільно і вигідно, він може ухвалити таке рішення. І, напевно, до цього вже готуються. Я не вважаю, що це можливе зараз, у осінньо-зимовий період 2026-2027 років. Але в майбутньому виключати нічого не варто.
Більшість росіян втомилися від війни і не виявляють бажання її продовжувати. Але ж їх не запитають, на Путіна їхня думка ніяк не впливає. Як він вирішить, так і буде. Якщо доведеться оголосити мобілізацію, незважаючи на жах, який вона викликає, її буде проведено. Якщо буде ухвалено рішення ще на когось напасти, значить нападуть. Я вважаю, що єдиний спосіб зупинити Путіна - це бути готовим його зупинити.
Знайти для нього адекватний вихід із ситуації означає сприймати його як політика, який шукає раціональні рішення. Однак насправді він не має наміру вирішувати конфлікт. Він може уникнути ескалації лише за умови, що впевнений у своїй поразці в цьому протистоянні.
Таким чином, на думку Сергія Шеліна, чим більше європейські та західні держави об'єднуються і готові протистояти Путіну, тим менша ймовірність виникнення цього конфлікту. Однак, повністю виключити цю можливість все ж неможливо.
За даними ЗМІ, Володимир Путін наказав російським військовим захопити Донецьку область до кінця лютого наступного року. Російські військові просять перенести цей термін на кінець березня. З початку війни терміни повного захоплення Донецької області пересувалися Путіним 15 разів.
Військовий аналітик Давид Шарп поділився своїми думками щодо можливостей захоплення Донбасу російськими силами та поточної ситуації на фронті.
Ми не маємо точної інформації про напрямки, в яких просуваються українські збройні сили. Через зрозумілі обставини, сили оборони України тривалий час утримували в секреті навіть сам факт наступальних дій. Тому немає чіткої відеопідтвердження цих подій. Однак, виступ над Лиманом був зафіксований.
Можна сказати, що на одній із ділянок битви за Слов'янсько-Краматорську агломерацію є суттєвий тактичний успіх. Таких ділянок кілька, і на одній, північній, українцям вдалося суттєво покращити ситуацію. Однак говорити, що цей успіх має вирішальне значення у битві за Слов'янськ та Краматорськ, було б неправильно. Битва продовжується. Українці на цілій низці ключових ділянок цієї битви перебувають у дуже непростому становищі.
З іншого боку, просування російських військ з агломерації або практично відсутнє, або відбувається вкрай повільно. Мова про захоплення Донецької області до кінця 2026 року навіть не може йти. Сумніваюся, що хтось у своєму розумі ставив перед російською армією таку мету. Такі амбіції не узгоджуються з логікою даного конфлікту. Власне, з 2023 року Росія проводить наступальні дії в режимі поступового просування. Незважаючи на суттєві втрати, певні досягнення все ж є. Проте, ситуація залишається складною. Існує брак у багатьох аспектах. Зокрема, відчувається нестача особового складу та авіації, яка не відповідає сучасним стандартам. Також можна зазначити, що елементи нестачі боєприпасів теж мають місце.
Так що в Росії багато проблем на різних напрямках. Бракує солдатів і багато чого іншого, і воювати з НАТО класичним чином зараз у буквальному сенсі немає сил. Я скажу більше, що ці угруповання не знаходяться на кордонах НАТО. Відповідно, перекинути щось значне на кордон країн Балтії означає використати всі свої резерви та зняти частину сил із українського фронту. Зараз Росія перебуває у крайній напрузі щодо своїх ресурсів, і щось робити в інших місцях можна буде лише за рахунок України, - впевнений Давид Шарп.
