Протести вулицями Міннесоти: Трамп, імміграційна служба та ризик внутрішнього конфлікту в Америці.
У перші тижні 2026 року Сполучені Штати Америки охопила нова хвиля протестів проти дій свого ж президента, центром яких став штат Міннесота
Бунти в Міннеаполісі та Сент-Полі спалахнули після того, як агенти Служби імміграції та митного контролю (ICE) застрелили 37-річну Рене Гуд під час операції з затримання іммігрантів. Цей трагічний випадок став причиною масових протестів, які дещо нагадують події 2020 року, коли загинув афроамериканець Джордж Флойд, але цього разу вони викликані суворою імміграційною політикою, впровадженою президентом Дональдом Трампом.
Протести швидко поширилися на інші міста, а адміністрація Трампа погрожує ввести федеральні війська для придушення. Чи загрожує це розвитком громадянської війни у США, пояснить Еспресо.
Заворушення в Міннесоті не є ізольованим випадком, а логічним продовженням конфлікту, що тліє з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року.
Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп, обіцяючи "масштабну депортацію", швидко розширив повноваження Міграційної та митної правоохоронної служби США (ICE). Це дало можливість агентам проводити активні рейди в містах з великою кількістю мігрантів. Для затримання підозрюваних у нелегальному перебуванні використовувалися маски, бронежилети та вогнепальна зброя, що нерідко призводило до напружених ситуацій з місцевими органами влади та жителями.
Адміністрація Трампа виправдовувала такі дії необхідністю "відновити порядок" і боротися з "домашнім тероризмом", але критики називають це порушенням громадянських прав.
У 2025 році подібні дії вже спричинили бунти в кількох містах. Наймасштабніші відбулися в Лос-Анджелесі в червні 2025 року, коли ICE провела рейди в районах з великою латиноамериканською громадою, затримавши понад 100 осіб, включаючи легальних резидентів. Протести переросли в заворушення: демонстранти блокували шосе, кидали каміння в агентів і підпалювали автомобілі. Трамп, не чекаючи запиту від губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома, ввів Національну гвардію Каліфорнії та розгорнув 2000 гвардійців і 700 морпіхів для охорони федеральних об'єктів і підтримки ICE.
Це рішення, прийняте на основі закону про повстання (Insurrection Act), викликало значну критику: Ньюсом ініціював судовий процес, охарактеризувавши його як "авторитарне захоплення влади", однак Верховний суд США став на бік Трампа.
Пізніше подібні розгортання Національної гвардії відбулися в Чикаго та Портленді, де акції протесту проти імміграційних рейдів перетворилися на сутички, супроводжувані десятками арештів і застосуванням сльозогінного газу. За інформацією урядових структур, в цих містах Національна гвардія сприяла "зниженню рівня злочинності", однак критики стверджують, що це лише загострило конфлікт між федеральною владою та демократично налаштованими штатами.
Ці події, що відбулися минулого року, стали фундаментом для сьогоднішніх протестів, ілюструючи, як імміграційна політика Трампа перетворює мирні акції на конфлікти з федеральними силами через надмірне використання сили не лише щодо мігрантів, але й стосовно місцевих жителів.
Читайте також: Розділяй і володарюй: як палаючий Лос-Анджелес став сценою для політичного спектаклю Трампа. Пояснюємо
застрелена американка Рене Ніколь Гуд - 37-річна мати трьох дітей, яка щойно переїхала до міста, фото: fox44news
7 січня цього року в Міннеаполісі співробітник ICE на ім'я Джонатан Росс вистрілив у громадянку США Рене Гуд, 37-річну матір трьох дітей. Цей трагічний випадок стався, коли Гуд зупинилася на узбіччі дороги поруч зі своїм автомобілем, а федеральні агенти наполягали на тому, щоб вона вийшла з машини.
Згідно з повідомленнями адміністрації Трампа, Гуд намагалася наїхати на агента під час проведення операції "Metro Surge", яка була спрямована на затримання мігрантів. Вона стверджувала, що її вчинок був "актом внутрішнього тероризму" проти імміграційної служби ICE.
"Складно усвідомити, що він і досі серед нас, але наразі проходить лікування в медичному закладі," - зазначив президент Трамп у своїй соціальній мережі, коментуючи ситуацію з агентом, який вдався до використання зброї.
Відео з бодікамери агента показує, що автомобіль Рене Гуд перекривав дорогу; після словесного контакту машина починає рух - спершу назад, а потім уперед. Водночас запис не дає однозначного підтвердження, що Гуд навмисно намагалася наїхати на агента або створювала безпосередню смертельну загрозу його життю.
Місцеві посадовці та свідки також відкидають припущення про навмисні дії з боку жінки. Губернатор Міннесоти, демократ Тім Волз, мер Міннеаполіса, демократ Джейкоб Фрей, а також численні інші представники Демократичної партії класифікують інцидент зі стріляниною як "недопустимий", підкреслюючи, що Гуд не становила загрози, а лише спостерігала за діями ICE, як це роблять багато активістів. Звіт поліції Міннеаполіса також не підтверджує наявність агресивної поведінки з її боку.
Другий випадок трапився 14 січня, коли ще один агент ICE вистрілив у венесуельця, який "чинив опір арешту". Наразі потерпілий перебуває в лікарні. Однак, згідно з інформацією від CNN, відеозаписи події ставлять під сумнів заяви офіційних осіб.
Реакція була миттєвою. Тисячі людей вийшли на вулиці Міннеаполіса, вигукуючи гасла "Скасувати ICE" та "Немає справедливості – немає спокою". Протести швидко охопили й інші великі міста, залучивши десятки тисяч учасників. У Міннесоті демонстранти перервали церковну службу в Сент-Полі, звинувативши пастора у підтримці ICE, блокували готелі, де зупинялися агенти ICE, і стикнулися з федеральними підрозділами, які застосували сльозогінний газ та перцевий спрей. Поліція затримала десятки людей, а губернатор Волз оголосив про готовність Національної гвардії.
Федеральні імміграційні агенти, які прибули до Міннеаполіса, використали агресивні методи контролю натовпу, що стали ключовою проблемою після стрілянини, в результаті якої загинула жінка в її автомобілі минулого тижня. Вони націлювали гвинтівки на учасників акцій протесту та застосовували хімічні речовини на початкових етапах конфлікту. Агенти розбивали вікна автомобілів і витягували пасажирів з машин. Вони вступали в сутички з протестувальниками і штовхали їх на землю, - свідчить звіт AP.
Тим часом Дональд Трамп має намір активізувати свій закон "Insurrection Act" для введення армії, описуючи протестувальників як "професійних провокаторів". Пентагон вже мобілізував 1500 солдатів на випадок, якщо їх знадобиться відправити, а Міністерство юстиції розпочало розслідування щодо протестних акцій. Критики, серед яких і Волз, закликають Трампа "знизити градус напруги" та припинити "кампанію помсти". Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей відкрито висловився: "Ніколи б не подумав, що наш власний федеральний уряд може вторгнутися до нас", виступаючи проти розгортання військових сил у місті.
"Нам не потрібна подальша ескалація. Нам не потрібні додаткові озброєні війська. Нам не потрібно подальше вторгнення чи окупація, чи як ви це можете назвати. Якщо метою тут є мир і порядок, то є дуже простий засіб для його досягнення, а саме: щоб ICE, війська та всі інші пішли", - сказав міський голова Міннеаполіса.
У зв'язку з цим, посадовці Міннесоти звернулися до суду з позовом, намагаючись зупинити постійні репресії з боку адміністрації в їхньому штаті. Вони порівняли прибуття федеральних імміграційних агентів до Міннесоти з "федеральним вторгненням" та вказали на порушення 10-ї поправки до Конституції США. Проте адміністрація Трампа закликає суддю відхилити цю позовну заяву.
Громадські лідери та профспілки в Міннесоті закликають до "економічного блекауту" (бойкот роботи, шкіл і покупок), щоб тиснути на владу - це свідчить про те, що протести вже виходять за межі вулиць і зачіпають соціально-економічні сфери. Велике зібрання протестувальників запланована цієї п'ятниці, 23 січня.
Наразі безпорядки тривають, і місцеві лідери побоюються, що введення військ лише погіршить ситуацію, перетворивши Міннесоту на справжнє поле битви, як у антиутопічному фільмі "Повстання штатів" (2024), де Збройні сили США почала вбивати протестуючих як це робили колись в нацистській Німеччині.
Операціями ICE керує Грегорі Бовіно, зображення: соціальні мережі.
На чолі операцій ICE перебуває Грегорі Бовіно, керівник Прикордонного патруля, якого критикують за можливі нацистські симпатії. У червні 2025 року його призначили тактичним командиром масових рейдів ICE у Лос-Анджелесі, що викликало численні протести в місті. Після завершення цієї операції Бовіно переїхав до Чикаго, де очолив нову кампанію, а тепер займається ситуацією в Міннеаполісі. Він відомий своїми радикальними поглядами.
Бовіно викликав широкий резонанс після свого виходу в Міннеаполісі в чорному плащі з коміром, що нагадує форму СС, а також з "нацистською" зачіскою. Соціальні мережі активізувалися, заповнюючи простір порівняннями з Гіммлером. Крім того, на відеозаписах видно, як Бовіно виконує салют своїм підлеглим у манері, що нагадує нацистське вітання "Sieg Heil", а також грає в "камінь-ножиці-папір", знущаючись з сусідів, які були заарештовані. Його критики заявляють, що це більше нагадує "фашистську пропаганду", а не звичайний одяг.
Проте Бовіно заперечує ці твердження, зазначаючи, що подібні плащі видаються службою з 1924 року і виконують функцію "теплого елемента форми". Проте його участь у масових рейдах, що відбулися в Чикаго та Міннеаполісі, де агенти в масках залякували місцевих жителів, лише підсилює підозри. Не дивно, що в США судять чоловіка, який запропонував винагороду за вбивство Бовіно, адже ця особа привертає до себе значну увагу.
Бовіно символізує жорсткість політики Трампа, ставши справжнім феноменом в американських соціальних мережах, хоча його постать лише підсилює протести, зазначає видання New York Times.
Агенти ICE під керівництвом міністра оборони Піта Хегсета, зображення: Вікіпедія.
Аналітики висловлюють занепокоєння, що протестні акції можуть набрати масштабів, проте наразі немає ознак того, що це призведе до громадянської війни, принаймні в найближчому майбутньому.
Протести та суперечки навколо імміграції, хоч і мають глибоке дражливе коріння і зачіпають багатьох, здебільшого мирні і обмежені конкретними політичними вимогами. Навіть критики жорсткої політики зазначають, що в США існують сильні інституційні бар'єри, які стримують ескалацію до широкомасштабного конфлікту.
З іншого боку, дії Трампа мають ширші наслідки. По-перше, як каже директор з імміграційних досліджень в Інституті Катона, Девід Бір, адміністрація президента скоротила кількість легальних в'їздів більше, ніж нелегальних, і створила більше іммігрантів без документів, припинивши легальні статуси більшої кількості людей, ніж було депортовано. Це також має економічні наслідки і створює додаткові витрати. А, по-друге, як пише The Hill з посиланням на соціальні опитування, президент Трамп стикається з ознаками того, що його імміграційні репресії втрачають популярність серед американських виборців. Фактично, цими діями він сам "стріляє собі в ногу", особливо перед цьогорічними виборами у Сенат. Мова не лише про опозиціонерів демократів, але деякі виборці-республіканці теж критикують підхід імміграційних офіцерів.
"Це той тип політичного питання, що може вийти з-під контролю", - сказав республіканський стратег Джейсон Кабел Роу.
У публікації на The Hill підкреслюється, що імміграційна політика завжди була однією з ключових сильних сторін президента Трампа, і він здобув свій другий термін частково завдяки обіцянкам посилення контролю на кордоні та масштабним депортаціям. Проте, надмірно агресивні дії його адміністрації викликали серйозний опір у суспільстві, що призвело до зниження рівня підтримки. Тим не менш, Трамп продовжує відстоювати свої позиції, а його прибічники захищають як президента, так і агенцію ICE, якій дедалі більше американців не довіряють.
"Ми не зупинимося, поки не будемо впевнені, що всі небезпечні особи будуть затримані, відповідно покарані та депортовані до своїх країн", - зазначила міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, вказуючи на те, що невідомо, коли ICE отримає вказівку зменшити свої активні заходи.
Таким чином адміністрація Трампа створює проблеми не лише у зовнішній політиці - підриваючи трансатлантичну безпеку через конфронтацію з союзниками та зазіхання на Гренландію, - але й свідомо підігріває напругу всередині США. Масові протести, силові сценарії та поляризація суспільства послаблюють політичний вплив президента і розпорошують увагу американського істеблішменту.
У результаті Вашингтон дедалі більше зосереджується на внутрішніх кризах, замість стратегічного лідерства на світовій арені. Це не лише б'є по довірі союзників, а й об'єктивно не сприяє активній участі США у припиненні війни в Україні та стримуванні російської агресії.
