Елементарна математика: які критерії слід використовувати для оцінки роботи головного командира.
Обговорення результатів Сирського може відбуватися в тилу. Проте сама можливість таких дискусій є також свідченням його досягнень.
Сьогодні в багатьох сферах активно впроваджуються KPI, або ключові показники ефективності, що є перекладом з англійської. Ця концепція в бізнесі передбачає використання певних вимірювальних чисел, які дозволяють оцінити продуктивність як компанії, так і окремих працівників. На перший погляд, може здатися, що ця методика не має застосування у військовому управлінні.
Насправді, все можливо, якщо вибрати адекватні критерії оцінки. У нашій країні виник новий, дивний жанр публічних дебатів: оцінка роботи головнокомандувача за рівнем незадоволення, а не за результатами виконаних операцій. Пропоную зосередитися на результатах. Вони є вимірювальними, зафіксованими в документах і не залежать від особистих симпатій до тієї чи іншої особи.
Хронологія, яку варто перечитати
Розпочнімо з важливого нагадування. Сирський організував та реалізував найбільш успішні наступальні кампанії у цій війні, звільнивши значні території. І все це сталося в умовах переваги супротивника як у людських ресурсах, так і в озброєнні. Це не просто суб'єктивна думка, а підтверджена статистика.
По-перше, варто згадати про захист Києва. Командування Сирського було особливо важливим у найскладніші моменти, коли ворог вже наблизився до столиці, а світ спостерігав, підраховуючи дні до можливого краху України. Проте Київ витримав, і сили супротивника були відкинуті назад.
Харківська наступальна операція вразила всіх своєю швидкістю та масштабами: протягом лише кількох тижнів було звільнено приблизно 12 тисяч квадратних кілометрів території. Це найзначніша та найдинамічніша наступальна кампанія з початку конфлікту.
Після цього Сирського відправляли на найбільш напружені ділянки фронту - туди, де обстановка вже була критичною, і потрібно було стримувати ворога. Це одна з найскладніших завдань у армії: опинятися в епіцентрі кризи, брати на себе наслідки помилок інших та нести відповідальність за результати. Йому вдавалося зупинити ворога.
Курська операція стала важливим стратегічним кроком, що змусив супротивника перекинути свої сили з інших фронтів і зупинив його наступні дії на півночі. Ініціатива опинилася в наших руках, а не в руках ворога, і ми вели бойові дії на його території, а не він на нашій.
І ось ми в сьогоденні. Кампанія 2025 року стала стратегічним етапом оборони, що зосередилася на виснаженні противника, зрештою зірвавши всі його плани: жодна з оголошених Москвою "перемог" не відбулася. Лише Добропільська операція дозволила повернути більше 430 квадратних кілометрів території і завдала втрат супротивнику понад 13 тисяч військовослужбовців. З початку цього року наші Сили оборони звільнили приблизно 700 квадратних кілометрів. Для порівняння, контрнаступ 2023 року, який був забезпечений безпрецедентними ресурсами та великими очікуваннями, дав лише близько 300 квадратних кілометрів, і це з набагато більшими втратами. Різниця не в героїзмі наших воїнів, який залишається на однаковому рівні. Відмінність полягає в стратегічному плануванні.
Кого вважають авторитетом ті, хто розуміється
Окрім кількісних показників є ще й якісні. Який є простий спосіб перевірити, чого варта військова репутація? Подивитися, як людину оцінюють професіонали. Не коментатори, не політики, не анонімні телеграм-канали, а ті, хто сам командував арміями.
Я наведу лише кілька прикладів за останні місяці, бо повний перелік не вмістить жодна колонка. Наприкінці травня головнокомандувач Збройних сил Норвегії генерал Ейрік Крістофферсен разом із Сирським працював не в київських кабінетах, а безпосередньо в Південній операційній зоні - у десантно-штурмових і штурмових частинах, які ведуть бій. Так само головнокомандувач Сил оборони Естонії генерал-лейтенант Андрус Меріло приїздив в Україну й разом із Сирським об'їжджав військові частини на передовій. На початку липня - предметна розмова з командувачем Національних збройних сил Латвії генерал-лейтенантом Каспарсом Пудансом. Додайте регулярний робочий формат із головнокомандувачами армій країн "Коаліції охочих" - Франції, Британії, інших держав - і зустрічі з командувачем спецмісії НАТО генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом, де обговорюють не протокольні люб'язності, а критичні спроможності.
Зверніть увагу на важливий момент: командири армій НАТО вирушають до Києва не лише для формальних зустрічей - вони направляються на фронт, до бойових підрозділів. Саме там накопичується той унікальний досвід, який не можна здобути в жодному навчальному закладі Альянсу.
Тепер перейдемо до найважливішого. Цієї весни під керівництвом головнокомандувача Збройних Сил України була створена Воєнна експертна рада ARES, і варто звернути увагу на її склад. Очолив раду британський генерал сер Річард Ширрефф, який раніше обіймав посаду заступника Верховного командувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі. Він також виконує роль головного іноземного військового радника українського генерала Сирського. До складу ради входять такі видатні особи, як колишній директор ЦРУ генерал Девід Петреус та інші військові лідери зі значним досвідом з країн Альянсу. Зверніть увагу: ці люди, які керували одними з найпотужніших армій світу і протягом багатьох років створювали підручники, за якими навчалися військові, тепер працюють в дорадчій структурі під егідою українського головнокомандувача. Вони не приїжджають, щоб навчати. Вони приїжджають, щоб спільно працювати з командувачем, чиї тактики вже викладаються в їхніх навчальних закладах, а також аби переймати безцінний досвід сучасної війни.
Це і є професійна оцінка. Люди, які розуміються на війні найкраще у світі, свій висновок про Сирського зробили.
Кому слід віддати належне за тилову дискусію?
На цьому тлі виділяється вітчизняний інформаційний простір, де оцінки головкому роздають за принципом політичної доцільності. Тут доречна одна незручна думка. Завдяки таланту Сирського як планувальника операцій усі ми сьогодні маємо розкіш сперечатися в тилу, писати гнівні пости й висловлювати незадоволення його результатами. Тими самими результатами, завдяки яким Україна досі є на мапі. Я не закликаю нікого мовчати - в демократичній країні воєначальники не бувають поза критикою і фахова дискусія армії лише на користь. Я закликаю до чесності: критикуючи, тримайте перед очима повну картину, а не її зручний фрагмент.
А як же обійтися без безлічі політичних маневрів? На щастя, наш теперішній головнокомандувач не займається цими іграми. Він на передовій. І, можливо, саме завдяки цьому у нього так успішно виходить виконувати свої обов’язки.
Отже, давайте оцінювати головнокомандувача так, як це прийнято робити з військовими лідерами: за результатами проведених операцій, за балансом між отриманими результатами і втратами, за тим, чиї стратегії зазнали краху — наші чи супротивника, а також за тим, хто вважає за честь співпрацювати з ним. Ось справжні критерії ефективності головнокомандувача. І тут відповідь ґрунтується не на політичних міркуваннях, а на елементарній математиці.
Олександр Мусієнко – фахівець у галузі військової справи та політики, юрист, а також військовослужбовець Збройних сил України.
