Помер ліванський композитор, драматург і політичний сатирик Зіяд Рахбані, який став голосом свого покоління.
Зіяд Рахбані, видатний ліванський композитор, драматург і політичний сатирик, пішов з життя в суботу, 26 липня, в Бейруті, залишивши країну в руїнах і ціле покоління в смутку. Зіяд був не просто культурною фігурою, він став символом протистояння, дотепності та критики — митцем, чиї музичні твори, театральні вистави та харизматична особистість надихнули мільйони людей по всьому світу.
Народжений у 1956 році, син легендарної ліванської співачки Файруз та композитора Ассі Рахбані, Зіяд створив для себе унікальний простір як у музиці, так і в політиці. З юних років він кидав виклик усталеним нормам, стаючи голосом арабських лівих та тих, хто хотів поставити під сумнів авторитет, релігію, сектантство та абсурдність влади.
П'єси, пісні та радіозамальовки Рахбані не просто розважали; вони навчали, провокували та кидали виклик. Для багатьох він був першим знайомством з політикою в країні та регіоні, що страждали від війн, окупації та сектантського насильства. Через сарказм і щирість, через фортепіанні акорди та гру слів Рахбані познайомив покоління з лівими ідеалами бунту, критики та колективної уяви.
Мільйони людей в арабомовному світі й досі декламують цілі діалоги з п'єс Рахбані, співають його пісні та цитують рядки з радіопрограм, які досі передаються з рук у руки на саморобних касетах -- як живі, дотепні й досі актуальні коментарі до реальності.
Його мистецький архів, що охоплює як музику, так і театр, є надзвичайно багатим і потужним, випереджаючи епоху. Він вміло поєднує джаз, босанову та фанк із класичними арабськими музичними традиціями, доповнюючи це виразними текстами. Це створює неповторний стиль, який часто називають "східним джазом" і який мав значний вплив на багатьох наступників.
Спадщина Рахбані залишається живим свідченням політичних, соціальних та емоційних потрясінь останніх п'яти десятиліть у всіх їхніх суперечностях.
Сьогодні він йде з нашого життя у період, коли регіон переживає найбільшу колонізацію, репресії та фрагментацію, ніж будь-коли раніше. Це далекий від тих мрій молодого комуніста 1970-х, який був відданий боротьбі за визволення Палестини та пролетарській революції.
Втрата цієї особи завдає глибокого болю поколінню, яке пережило безліч циклів політичних змін і поразок, насильства та ізоляції, часто під звуки музики Рахбані. Ця музика стала своєрідним звуковим супроводом як для надій, так і для розчарувань, які супроводжували це покоління.
У понеділок люди, сповнені жалоби, супроводжували його труну, проходячи маршем на його честь в бейрутському районі Хамра, де він мешкав, працював і провів свої останні миті. Цей район колись втілював дух опору та лівих ідей.
Це вшанування пам'яті звичайної людини, яка з іронією, цинізмом і творчим підходом взяла на себе тягар мрій, невдач і суперечностей цілого покоління.
У всьому регіоні відчувається глибока скорбота за цією видатною особистістю арабської музики, театру та політики. Люди невідривно згадують про його матір, неперевершену Файруз. Її голос, ймовірно, є найвідомішим у арабському світі, а пісні, створені її сином, залишаться серед найпрекрасніших мелодій в історії арабської музики.
Прощавай, Зіяде. Дякую за музику, слова, сміх і за те, що ти дав голос нашій молоді.
