Сможет ли искусственный интеллект ответить на все наши вопросы "ЧТО?"
Штучний інтелект (ШІ) - це не лише сучасний тренд, а й технологія, яка має глибокі корені. Перші концепції створення машин, здатних мислити, з'явилися ще в середині ХХ століття. Уперше поняття "штучний інтелект" офіційно було використано в 1956 році на конференції в Дартмуті. Із того часу технології ШІ еволюціонували від простих експертних систем до складних глибоких нейронних мереж.
У цій колонці ми торкнемося історії створення ШІ та внеску українців у його появу, на прикладі студентів "Львівської політехніки" обґрунтуємо важливість ШІ в навчанні молоді та спробуємо разом спрогнозувати розвиток ШІ в Україні.
Українці внесли вагомий вклад у еволюцію штучного інтелекту. Академік Віктор Глушков, визнаний піонер кібернетики, ще в 1960-х роках почав розробляти концепції автоматизованого управління. Сьогоднішні українські розробники продовжують цю традицію, активно беручи участь у створенні новітніх алгоритмів ШІ. Наприклад, безліч українських фахівців працює в міжнародних IT-компаніях, таких як Google, Meta та OpenAI, або ж засновує власні стартапи в галузі штучного інтелекту. Одним із найвідоміших прикладів є глобально популярний стартап Grammarly.
Львівські науковці також зробили значний внесок у розвиток програмування, зокрема у сфері штучного інтелекту. Катерина Ющенко, видатна фахівчиня в галузі кібернетики, розпочала свій науковий шлях у Львівському відділі теорії ймовірностей. Вона винайшла формальну мову адресного програмування. Саме на цій адресній мові були створені перші у світі програми для обробки зображень, що з'явилися наприкінці 50-х років ХХ століття.
Я очолювала кафедру систем штучного інтелекту шість з половиною років. Одним із найзначніших досягнень на той час стало створення унікальних освітніх програм, розроблених разом з ІТ-кластером, які забезпечили студентам глибокі знання з машинного навчання та ґрунтовної обробки природної мови та інших напрямів ШІ. Кафедра першою у Львові почала впроваджувати дисципліни, що охоплюють не лише технічну складову, а й етичні аспекти застосування ШІ, формуючи відповідальне ставлення до розробки цих технологій. Крім того, дуальна освіта також уперше впроваджена на кафедрі. Минулого року магістерська програма кафедри отримала сертифікат про акредитацію від європейської агенції визначення якості освіти.
Кафедра виступає як осередок для поєднання наукових розробок та їх практичного впровадження. Дослідження, проведені нашою командою, охоплюють створення алгоритмів для аналізу великих даних, оптимізації бізнес-процесів, а також медичних діагностичних систем та інші інноваційні рішення. Результати цих наукових праць реалізуються в ряді міжнародних та національних проектів, зокрема в ініціативах на користь львівської громади. Програма цифровізації Львівського державного архіву, проекти "Втрачені реліквії", "Садочки Львівщини" та "Книгокрай" – всі ці ініціативи були розроблені викладачами та студентами кафедри систем штучного інтелекту.
Ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами, залучаючи ресурси для розробки сучасних лабораторій та участі у спільних дослідницьких проектах. Зокрема, наша кафедра долучилася до ініціатив Європейського Союзу, які сприяють розвитку інновацій в галузі штучного інтелекту, що дозволило інтегрувати українську науку в глобальну екосистему.
Особлива гордість -- випускники кафедри, які працюють у провідних технологічних компаніях, таких як Google, Microsoft, Meta або створюють власні стартапи, що змінюють індустрію. Завдяки цьому Львів перетворився на центр інновацій, де розвиваються технології, які потенційно можуть змінити світ.
Сучасний студент епохи штучного інтелекту істотно відрізняється від своїх попередників через глибоке впровадження технологій у процес навчання та повсякденність. Сьогоднішні студенти можуть моментально отримувати доступ до величезних масивів інформації, освітніх платформ та ресурсів. Вони звикли знаходити потрібні відповіді всього за кілька кліків.
Покоління штучного інтелекту активно інтегрує технології в освітній процес. Це дозволяє отримувати знання в будь-який час та з будь-якого місця. В умовах постійного інформаційного шуму та впливу соціальних мереж студенти цього покоління часто стикаються зі зниженням концентрації. Тому традиційні лекції все більше замінюються на інтерактивні формати, такі як мікронавчання, гейміфікація та інтерактивні семінари. Завдяки технологіям студенти отримують можливість самостійно обирати свій навчальний шлях, поєднуючи різні формати: навчання в університеті, онлайн-курси, стажування та роботу над проектами.
Для того, щоб стати поколінням ШІ, треба докласти певних зусиль. Так, державна політика має бути спрямована на створення сприятливих умов для розвитку штучного інтелекту. Україна повинна чітко визначити свої пріоритети: від збільшення фінансування досліджень до стимулювання стартапів у галузі високих технологій. Ми маємо побудувати дослідницькі центри, оснащені найсучаснішим обладнанням, і запровадити грантові програми, які будуть мотивувати молодих науковців залишатися вдома та працювати на благо країни.
Львів вже здобув репутацію центру української ІТ-індустрії. Але чи готовий він стати столицею штучного інтелекту? Я вірю, що це цілком здійсненно! Для цього потрібно створити технологічний хаб, який об'єднає підприємства, університети та державні структури. Це має стати простором, де студенти зможуть співпрацювати з провідними фахівцями, реалізуючи найамбітніші проєкти. Окрім того, Львів має всі шанси стати майданчиком для міжнародних конференцій, форумів та хакатонів. Такі заходи не лише підвищують популярність міста, але й сприяють залученню інвестицій та обміну світовим досвідом.
І, звісно, не варто забувати про освіту для громади. Проведення відкритих лекцій, воркшопів і навчальних програм для молоді та дорослих допоможе створити середовище, де технології стануть частиною повсякденного життя.
Наш університет вже сьогодні є серед лідерів з підготовки фахівців у галузі високих технологій. Але ми можемо зробити ще більше. Створення сучасних освітніх програм, що поєднують штучний інтелект із медициною, архітектурою, транспортом чи енергетикою, дозволить випускникам Львівської політехніки стати незамінними в будь-якій галузі.
Крім того, важливо розвивати платформи для співпраці, які об'єднують бізнес, науковців та студентів. Це не тільки відкриє нові можливості, але й продемонструє, що університет може стати осередком для виникнення інноваційних ідей.
Напевно, ви вже звернули увагу на те, як штучний інтелект поступово трансформує наше повсякденне існування. Це вплив стосується не лише освітньої сфери, але й багатьох інших секторів:
Генеративний ШІ вже застосовується в низці ІТ-компаній Львова. Так, компанія SoftServe пропонує рішення для автоматизації бізнесу. Алгоритми ШІ допомагають оптимізувати роботу міського транспорту, аналізуючи дані про завантаженість маршрутів з камер спостереження. Елементи ШІ використовуються в біонічних протезах, що покращує якість життя пацієнтів, забезпечуючи більш природні рухи та функціональність. Як уже сказано вище, студенти Львівської політехніки розробили систему ШІ для Державного архіву Львівської області. Ця програма допомагає виявляти та коригувати помилки в документах, що значно спрощує роботу архівістів.
Одне з найчастіших питань: чи не замінить ШІ людські професії? Дійсно, автоматизація вивільняє деякі робочі місця, особливо у виробництві, логістиці та сфері послуг. Наприклад, автоматизовані каси вже зменшили кількість касирів, а автономні автомобілі можуть у майбутньому змінити професію водія.
Однак ШІ також створює нові професії, такі як:
Ще однією небезпекою є можливе загострення економічної нерівності, адже країни та компанії, які мають доступ до технологій штучного інтелекту, отримують значні конкурентні переваги. У той же час, адаптація до нових умов є вирішальним кроком для збереження та створення нових робочих місць. Важливо, щоб держави, навчальні заклади та бізнес активно інвестували в процеси перекваліфікації працівників, аби вони могли знайти себе в епоху, де панує автоматизація.
На мою думку, Україна, зокрема Львівська область, володіє значним потенціалом на світовому ринку штучного інтелекту завдяки талановитим програмістам, відмінній математичній підготовці та стрімкому розвитку ІТ-сектора. Крім того, країна має великий досвід участі в міжнародних проєктах, що сприяє технологічному прогресу та інтеграції у глобальні екосистеми.
Вкладення в штучний інтелект можуть виступити каталізатором для економічного розвитку країни, сприяти відкриттю нових робочих місць та значно розширити асортимент інноваційних послуг. Україна здатна не лише споживати технології, але й стати експортером готових рішень, які знайдуть застосування в таких сферах, як оборона, агропромисловість, охорона здоров'я, логістика та фінансові послуги.
Один із багатообіцяючих шляхів розвитку полягає в налагодженні співпраці з міжнародними партнерами для створення спільних науково-дослідних центрів та програм обміну досвідом у галузі штучного інтелекту. Це відкриє можливості для українських розробників зайняти лідируючі позиції у сфері технологічних інновацій та підвищить конкурентоспроможність країни на глобальному рівні.
Я впевнена, що штучний інтелект є потужним засобом, здатним трансформувати наше майбутнє і дати відповіді на численні запитання. Вірю, що Україна має всі можливості стати одним із провідних гравців у новітній технологічній революції.
