Найвіддаленіший куточок. Які суперечки можуть виникнути між Трампом і Зеленським для всіх нас?
Одна особа не відчуває захоплення до іншої, тоді як друга відчуває себе зрадженою. Це класичний сюжетний конфлікт, що нагадує "мильну оперу", який розгортається на двох континентах і охоплює сотні мільйонів людей.
Що насправді діється між двома керівниками та які наслідки це матиме для нас, аналізувала Gazeta.ua.
"Ми його втрачаємо"
Після заяв у Лондоні 15 жовтня про відновлення ударів по російських НПЗ наступного дня, перед засіданням Євроради у Брюсселі Володимир Зеленський поскаржився на те, що з енергетичного перемир'я вийшла Росія. Цьому передували нарікання в американських ЗМІ на брак ракет для ППО та на почуття "зрадженості".
У своєму інтерв'ю американському телеканалу Newsmax Дональд Трамп висловив думку, що "Зеленський не має наміру досягати мирного вирішення" конфлікту та додав, що як діючий президент США, не є особливим прихильником цього лідера.
Так, це болісно, коли президент Трамп робить вибір на користь однієї сторони, адже ми втрачаємо потужного союзника. "Але це не наша провина", – зауважив Володимир Зеленський.
Новий товариш — чи справді він кращий? Що саме прагне Донні від Путіна?
Натомість чинний президент США, схоже, набув нового "друга".
Росія має спільну позицію з Дональдом Трампом стосовно небажання Володимира Зеленського взяти на себе відповідальність та переходити до мирного процесу вирішення конфлікту. Про це 16 жовтня повідомив речник президента РФ Володимира Путіна, Дмитро Пєсков: "Без участі чинного українського керівництва, навіть із найкращими намірами, обговорення мирного врегулювання є неможливим".
Враховуючи інформацію про заплановану міжнародну телефонну бесіду Путіна на вечір п'ятниці, цілком ймовірно, що Трамп може захотіти обговорити це питання особисто.
І тут треба взяти до уваги російську діаспору в США чисельністю під 3 мільйони осіб, із яких мінімум пів мільйона громадян мають право голосу.
Жертва у президентській резиденції: Як публічно зробити внесок і очікувати вдячності.
Для Штатів це невелика кількість, але й не мала, якщо американські росіяни мають зв'язки, коло друзів і знайомих серед американців. У випадках мінімальної різниці у рейтингах між кандидатами-республіканцями і демократами, як у Техасі, Канзасі, Огайо, на Алясці та в інших штатах, котрі республіканці вважали "своїми", кожен голос має значення.
Отже, теперішній президент Сполучених Штатів може підтримувати цю діаспору напередодні виборів, прагнучи отримати їх голоси, водночас жертвуючи своєю популярністю на користь фермерів. Він може заявити: «Я готовий ризикувати своїм рейтингом через питання калійних добрив та доступного дизельного пального для вас».
Трамп звернеться до української діаспори, в якій приблизно 800 тисяч осіб мають право голосу. Цю версію підтверджує його згадка про анонімну українську жінку, яка висловила невдоволення Зеленським, стверджуючи, що він нібито "привів країну до занепаду".
Боковий шлях. Чи готова Європа до нових викликів?
Зеленський їде у Брюссель на саміт ЄС, де заявляє про лідерство Європи у тиску на Росію.
"Для забезпечення належного захисту життя від російського терору", - підкреслив президент України.
Європейський Союз планує збільшити тиск на Росію, зокрема через запровадження нових санкцій, адже саме Російська Федерація стала ініціатором ескалації конфлікту, підкреслила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Євросоюз є єдиним союзником України, констатував прем'єр Латвії Андріс Кулбергс.
Головним питанням є, чи зробить Європа кроки вперед після своїх заяв і декларацій.
Коні на мосту. Офіційний Київ і "підколи" для американців.
Наприклад, щодо "заморожених" російських активів ситуація виглядає інакше. Як зазначив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, угоду про управління цими активами можна укласти лише після завершення військових дій. Це нагадує, як діяли після Другої світової війни. Водночас він запевнив, що надасть нам винищувачі F-16 та закликав інші країни підтримати нас з наданням зброї.
Проте Трамп звинуватив Україну у тому, що вона продавала американську зброю, яку адміністрація колишнього президента США Джо Байдена надала як військову допомогу. ЗМІ, посилаючись на джерела в Білому домі, повідомляють про можливу паузу в роботі механізму PURL. Отже, дії Європи щодо України в найближчі дні стануть знаковими. Європейська дипломатія намагатиметься переконати США посилити тиск на Росію "разом із нами", заявила Кая Каллас.
Управляючий безлад. Мапи, правителі Середньовіччя та вражаюча помилка Віткоффа.
Дизельна угода виявилася ударом не тільки для України, а й для Європи, проте європейські країни будуть очікувати вказівок з іншого боку океану. Таку думку висловив політолог та науковий співробітник Центру російських досліджень імені Бориса Нємцова при Філософському факультеті Карлового університету в Празі Олександр Морозов.
За його оцінками, після виборів 3 листопада вплив Трампа залишиться, а Біла палата і Конгрес продовжать боротьбу за контроль. Це може призвести до імпічменту, однак діючий президент США не відчуває страху, адже його ключовий підхід - створення хаосу.
"Це відображає концепцію світу, в якому панують великі князі, подібно до Середньовіччя. Путін виступає в ролі одного з таких князів, з яким необхідно знаходити спільну мову," - зазначив експерт.
У разі відсутності американських санкцій, лише європейські обмеження можуть бути суттєвими, але все ж не непереможними. Тим часом, "жорсткі санкції" Грема і Блюменталя повинні набути чинності з 18 жовтня.
Політолог звернув увагу на те, що Трампу слід врахувати помилки його переговорників, Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, які не усвідомили, що без значного тиску на Путіна досягнення миру неможливе. Чи усвідомить він, що для України це питання життєздатності?
Поступ наосліп по мінному полю. На яку рішучість зважиться Брюссель
Висловлювання Зеленського на публічних заходах відображають атмосферу серед українських можновладців, які у своїх стосунках зі США діють без чіткої стратегії, зазначив політолог Вадим Денисенко. Це, в свою чергу, може призвести до того, що Київ змушений буде ухвалити будь-який план дій, запропонований Європейським Союзом.
Однак у Трампа стратегія є, і вона полягає у тиску не лише на нас, а й на Європу для демонстрації, що він досягнув мирної угоди. Європейці, звісно, до того не готові. Тому у наступні тижні "у нас буде надто мало суб'єктності для самостійної гри", припустив політолог.
