Чому Трамп прийняв рішення про введення військ?
Чи те, що ми спостерігаємо останніми днями в Лос-Анджелесі, є проявом громадянської війни в Сполучених Штатах, про яку вже протягом кількох років дискутують різного роду теоретики змов, а Голлівуд випустив антиутопічний фільм "Civil War", до якого настійно закликали кремлівські пропагандисти? Ні, зовсім ні. Навіть присутність військових Національної гвардії та морських піхотинців з бази "Кемп-Пендлтон" у Лос-Анджелесі не свідчить про спалах війни або про загрозу серйозного збройного конфлікту.
Залучення нацгвардійців для контролю над заворушеннями, безсумнівно, свідчить про серйозність намірів, проте це не означає, що ситуація є безнадійною. Якщо озирнутися на останні 70 років, можна помітити, що як державні, так і федеральні органи влади США неодноразово зверталися за допомогою до Нацгвардії, коли традиційні поліцейські сили не могли впоратися з масштабними протестами, що виходили з-під контролю. Яскравим прикладом є події літа 1963 року, коли губернатор Алабами Джордж Воллес, відомий своїми расистськими поглядами, намагався заблокувати доступ афроамериканцям до місцевого університету. Тоді президентові Джонові Кеннеді довелося ввести Нацгвардію, щоб забезпечити безпеку чорношкірих студентів.
1965 року, знову ж в Алабамі, але вже президент Ліндон Джонсон відправив війська для захисту демонстрантів за громадянські права в місті Селмі. І знову ж усупереч губернаторові Воллесу.
У 1967 році в Детройті було залучено вісім тисяч нацгвардійців. Цей захід став необхідним через расові безлади, які призвели до загибелі більше 40 людей.
Пригадаймо теж "Кентську різанину" 4 травня 1970 року, коли Національна гвардія відкрила вогонь по студентах, які протестували проти війни у В'єтнамі в університеті Кент (штат Огайо). Тоді загинули чотири студенти, ще дев'ятеро отримали поранення.
В тому ж Лос-Анджелесі в 1992 році знадобилося залучити 10 тисяч національних гвардійців, а також війська та морську піхоту, коли спалахнули масові заворушення. Це сталося через виправдання судом поліцейських, які жорстоко побили афроамериканського активіста Родні Кінґа.
Згадаємо події, що сталися не так давно: протести, які спалахнули після загибелі афроамериканця Джорджа Флойда від дій поліції у 2020 році. Демонстрації, ініційовані нещодавно створеним рухом BLM (Black Lives Matter), охопили практично всю країну. Внаслідок цього в понад тридцяти штатах довелося залучати Національну гвардію, яка підтримувала місцеві правоохоронні органи у забезпеченні громадського порядку.
І вже зовсім близька подія - штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня 2021 року. Щоправда, на сам штурм нацгвардійці не встигли, але були залучені до охорони будівлі Конгресу вже опісля, щоб не сталося рецидиву.
Отже, залучення підрозділів Національної гвардії для контролю над масовими заворушеннями або запобігання їм - це явище, яке не є новим і стало практично звичним для Сполучених Штатів. Проте виникає питання, чи справді були необхідні додаткові силові структури в контексті ситуації, що склалася в Лос-Анджелесі - другому за населенням місті країни? Не було великою несподіванкою, що саме тут, у Каліфорнії, під керівництвом демократичного губернатора, жорстка міграційна політика Дональда Трампа стикнеться з потужним опором, що зрештою призведе до заворушень. Для цього потрібна була лише одна маленька провокація.
Чинний президент визначив боротьбу з нелегальною міграцією як одне з головних завдань свого терміну. Він навіть розробив амбітний план на рік, який передбачає вигнання мільйона іммігрантів з країни. Чому обрана саме така цифра? Чи покращить це ситуацію для когось? Чи не призведе до серйозного браку робочої сили в економіці через депортації? Відповіді на ці питання не турбували Трампа, так само як і можливі наслідки для іспаномовного населення через жорсткі дії федеральних агентів з міграції.
Міграційна проблема в Сполучених Штатах, що має історію як країна, де зібралися мільйони мігрантів, є вельми складною. Нещодавно під час візиту канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до Вашингтона спостерігали цікаву ситуацію: він вміло і дотепно нагадав президенту США про імміграційні корені родини Трампів. Мерц представив Трампові документ, що засвідчує народження його діда Фрідріха Трампа, оформлений у розкішну золотисту рамку. Цей акт став символічним нагадуванням про те, що перший представник родини Трампів, німецький іммігрант, прибув на нові землі, відкриті Колумбом, у 1869 році. Чи справив цей жест враження на президента, невідомо, але його рішучість у боротьбі з мігрантами, яку ми спостерігаємо, зокрема в Лос-Анджелесі, не змінилася.
Як уже було сказано, дуже символічно, що полем міграційного бою стала саме Каліфорнія з її переважно ліберально налаштованим населенням, яке недолюблює чинного президента, з демократичною владою, вільною натурою і потужною латиноамериканською присутністю.
Усе почалося в п'ятницю ввечері, 6 червня. У Лос-Анджелесі спалахнули протести через масштабні рейди федеральної міграційної служби ICE. Агенти-федерали виловлювали й депортували осіб, які їм здавалися нелегальними іммігрантами. Діяли вони жорстко, очевидці повідомляли, що федерали під час рейдів використовували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Після цього в центрі міста зібралося понад 300 протестувальників, які виступили проти жорстких методів ICE. Під час протестів відбулися сутички між демонстрантами й федеральними агентами. Міністерство внутрішньої безпеки повідомило, що "протестувальники оточили федеральну будівлю і напали на співробітників, проколювали шини їхніх автівок, руйнували будівлі та державне майно".
Безсумнівно, активісти вчинили занадто агресивно, проте їхня кількість складала лише кілька сотень, а не тисячі. Начальник поліції Лос-Анджелеса, Джим Макдоннелл, чітко підкреслив, що місцева адміністрація здатна справитися з ситуацією. "Ми маємо багаторічний досвід управління масштабними публічними акціями, і ми все ще впевнені у своїй здатності виконувати цю роботу професійно та ефективно", - зазначив він на прес-конференції.
Чому Трамп вирішив залучити кілька тисяч бійців Нацгвардії та підкріпити їх морськими піхотинцями - питання залишається відкритим. Однак, якщо бути чесними, причина зрозуміла: президент США прагнув покарати демократичну адміністрацію штату і міста, встановивши там власний порядок.
"Якщо губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом і мер Лос-Анджелеса Карен Басс не справляються зі своїми обов'язками, про що усі знають, федеральний уряд втрутиться, щоб вирішити ситуацію," - зазначив Трамп у своєму дописі на платформі Truth Social. Він також оприлюднив указ: "Використовуючи повноваження, надані мені як президенту, (...) я закликаю федеральну військову службу та підрозділи Національної гвардії (...) для забезпечення охорони федеральної власності в районах, де тривають протести." Пізніше Трамп вирішив подвоїти кількість нацгвардійців, залучених до контролю за протестами, а також направити до міста морських піхотинців.
Не потрібно бути ворожбитом, щоб передбачити, що такі кроки з боку Білого дому тільки підлили масла у вогонь. Протести почали набувати масштабів і агресивності, а вулиці заполонили палаючі автомобілі.
Ґевін Ньюсом охарактеризував рішення Дональда Трампа залучити морську піхоту для розгону протестів у Лос-Анджелесі як "антиамериканське". "Американські морські піхотинці з честю виконували свої обов'язки у численних війнах заради захисту демократії. Вони є справжніми героями. Ці підрозділи повинні протистояти зовнішнім викликам, а не діяти всередині країни. Їх не можна використовувати на американській території проти власних громадян лише для того, щоб реалізувати божевільні ідеї президента-диктатора", - зазначив губернатор Каліфорнії Ньюсом, який також подав позов проти Трампа, звинувачуючи його у спробі порушити суверенітет Каліфорнії та захопити владу в штаті. У відповідь Трамп пригрозив арештувати Ньюсома за перешкоджання діяльності федеральних структур.
Слід зауважити, що використання Національної гвардії штату без згоди місцевої адміністрації останній раз відбулося під час конфлікту між президентом Ліндоном Джонсоном і губернатором Алабами Джорджем Воллесом у 1965 році. Після цього інциденту, незалежно від подій, федеральні органи влади та місцеві уряди намагалися спершу знайти спільну мову. Адже, погодьтеся, вступати в конфлікт у таких ситуаціях - надзвичайно ризиковано для єдності нації.
Чому Трамп вирішив на такий ризикований крок? Багато аналітиків вважають, що президент США прагне здобути контроль над Каліфорнією – найбагатшим і найзаселенішим штатом країни. Згідно з даними Міжнародного валютного фонду та Бюро економічного аналізу США, якщо б Каліфорнія була незалежною державою, вона зайняла б четверте місце у світі за економічною потужністю. У 2024 році валовий внутрішній продукт цього штату досягнув 4,10 трильйона доларів, що перевищило показник Японії, де ВВП склав 4,01 трильйона доларів за минулий рік. Каліфорнія поступається лише Німеччині, Китаю та, звісно, США в цілому.
Чи зможе Трамп здобути підтримку Каліфорнії? Можна з упевненістю сказати, що ні. Ясно, що федеральна влада переборщила як із затриманнями мігрантів, так і з придушенням протестів, що, безсумнівно, негативно вплине на чинну адміністрацію у Вашингтоні. Каліфорнійці вже давно не вважають Трампа своїм, а після всіх подій у Лос-Анджелесі їхнє ставлення лише погіршиться. Спроба підкорити штат силою, безумовно, зазнає невдачі, оскільки на заваді президенту стануть не тільки неприязнь місцевих жителів, а й Конституція, традиції та судова система.
Безперечно, конспірологи та кремлівські активісти марно сподіваються на громадянську війну в США. Ці уявлення залишаться лише в хворобливих мріях російських політиків та у ненаукових фантастичних стрічках. Наразі немає жодних підстав для серйозних розколів. Є лише не надто популярний президент, чий термін та повноваження регулюються Конституцією США.
