Які держави готуються до виборів у 2026 році та чому це має значення для України?
Парламентські вибори в Угорщині: з Орбаном чи без
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, зображення: gettyimages
Парламентські вибори в Угорщині заплановані на 12 квітня. Громадяни країни визначатимуть новий склад Національних зборів, що вплине на формування уряду на наступний термін.
Партія "Фідес" під керівництвом скандально відомого Віктора Орбана, яка перебуває при владі вже 16 років, буде всіма можливими способами намагатися утримати свої позиції. Водночас опозиційна партія "Тиса" на чолі з Петером Мадяром прагне здобути перемогу на виборах. Згідно з останніми опитуваннями, "Тиса" наразі має перевагу над "Фідес", з різницею в 7-10 відсоткових пунктів.
Однак вперед ще чекає інтенсивна передвиборча боротьба, тому радіти перевазі чи потенційній перемозі наразі передчасно. Адже Орбан традиційно вміє активізувати електорат, використовуючи популістські лозунги, обіцянки та теми, що викликають страх.
"Віктатор - каламбур, який поєднує його ім'я та угорське слово "диктатор" - перемагав у трьох останніх виборах. Він є ворогом номер один для європейських центристів та лівих, які будуть рішуче налаштовані побачити його поразку цього разу, коли угорці підуть на вибори у квітні, прагнучи позбутися його обструкціонізму щодо ЄС", - пише про угорського політика Politico, оцінюючи його шанси на перемогу як 2:1, тобто трохи більше ніж 30%.
Тим часом для України ці парламентські вибори стануть відповіддю на важливе практичне питання, як для країни на шляху до ЄС: чи залишиться Угорщина й надалі такою собі "точкою гальмування", чи ж навпаки - з'явиться шанс на менш гостру та більш прогнозовану позицію Будапешту щодо важливих для Києва рішень.
Антиукраїнська риторика, яку використовує Орбан під час виборчої кампанії, залишається одним з найважливіших аспектів його стратегії. Він представляє підтримку України як загрозу угорським інтересам і поширює ідею про "військову" політику Європейського Союзу. Заохочуючи виборців підтримати його партію "Фідес", Орбан наголошує, що його політична сила "не прагне відправляти молодь на фронт і знищувати економіку", тоді як "Тиса", на його думку, "підтримає війну" і надасть допомогу Україні.
Разом із цим, перемога саме Орбана, а не Мадяра, викликає зацікавленість у потужних геополітичних акторів. Цікаво, що серед них є як США, так і Росія. Це обставина вносить додаткову непередбачуваність у результати майбутніх виборів.
зображення: з публічно доступних ресурсів
В кінці літа в Естонії пройдуть президентські вибори, адже термін діяльності президента Алара Каріса, який становить п'ять років, добігає кінця.
У цій балтійській країні голосування за претендента на чільну посаду відбувається інакше, аніж, наприклад, в Україні. Естонські громадяни не обирають главу держави, натомість його обирає парламент - Рійгікогу.
Для досягнення перемоги кандидату необхідно заручитися підтримкою двох третин голосів. Якщо ж угоду не вдається досягти, процес переходить до виборчої колегії, що складається з депутатів і представників місцевих органів влади. Саме цей механізм робить президентські вибори в Естонії своєрідним випробуванням для політичних сил у їхній здатності досягати компромісів.
Незважаючи на те, що роль президента в цій країні переважно церемоніальна, він все ж має право накладати вето на закони, а також може розпускати Рійгікогу за визначених обставин та представляти державу на міжнародній арені. Це підкреслює важливість виборів для забезпечення інституційної стабільності.
Але вже зараз естонські політичні оглядачі попереджають, що пошук "прохідного" кандидата може бути непростим. Наразі правляча коаліція прагне обрати кандидата саме за допомогою парламенту, тим часом опозиція розраховує здебільшого на виборчу колегію.
Алар Каріс, чинний президент, який незмінно підтримує Україну під час свого перебування на посаді, заявив, що не має наміру йти на вибори на другий термін. Він зазначив, що лише "диво" може змусити його змінити цю позицію.
Для України політична стабільність та єдність Естонії є ключовими не лише в рамках загальної стабільності регіону, який зараз активно об'єднується в боротьбі проти Російської Федерації, але й у контексті майбутніх узгоджених рішень, що сприятимуть тривалій підтримці Києва.
У Швеції загальні вибори призначені на 13 вересня, під час яких будуть обрані 349 членів парламенту - Риксдагу. Новий склад цього законодавчого органу визначить, який уряд буде створено, а також хто займе посаду прем'єр-міністра.
Згідно з виборчим законодавством держави, політичні партії мають досягти мінімум 4% голосів на національному рівні або 12% у конкретному виборчому окрузі для того, щоб отримати представництво в парламенті.
За даними попередніх опитувань, Соціал-демократи залишаються партією, яка користується найбільшою підтримкою, за ними йдуть Шведські демократи та партія Поміркованих, представником якої є нинішній прем'єр Ульф Крістерссон.
Передвиборча кампанія вже заходить у фазу жорстких суперечок про те, чим платити за переозброєння. Зокрема, Соціал-демократи подають вибори як вибір між нижчими чи вищими податками, обіцяючи подальші податкові зниження, тоді як опозицію критикують за готовність піднімати податки, аби фінансувати розширення оборони. Разом із тим масштаб оборонних планів країни зростає, оскільки уряд вже закладав збільшення військових видатків у бюджеті-2026, піднімаючи оборону до близько 2,8% ВВП і плануючи закупівлі, зокрема, систем ППО, ракетної артилерії та кораблів, а також підвищення виплат військовим.
На фоні обговорень і стратегій шведських політиків, підсумки виборів можуть суттєво позначитися на подальшій політиці країни, зокрема, на продовженні курсу, що поєднує зміцнення оборонних можливостей з постійною підтримкою України.
Латвія, ще одна з країн Балтії, у 2026 році стикається з новим етапом виборчого процесу. Очікується, що парламентські вибори, які формуватимуть склад Сейму та уряд на наступні чотири роки, відбудуться в жовтні.
Ці вибори визначать, хто буде наступником теперішньої правоцентристської коаліції, очолюваної прем'єр-міністром Евікою Сілінею. Її політична сила наразі займає друге місце в рейтингах, відстаючи лише від консервативного Національного альянсу.
За 100 місць у Сеймі точно змагатимуться ті ключові сили, які вже входять до парламенту, проте точні списки кандидатів стануть відомі ближче до виборів.
У західних джерелах Латвія часто характеризується як країна, що стикається з постійним тиском з боку Російської Федерації, включаючи кібератаки, саботаж та інші форми гібридної війни. Депутати нинішнього складу Сейму вже зазначають, що ймовірність зовнішнього втручання з боку Росії у майбутніх виборах є досить високою і продовжує зростати. Таке втручання, на їхню думку, може відбуватися не лише безпосередньо перед голосуванням, але й протягом усієї виборчої кампанії. Водночас, інституції Європейського Союзу мають в своєму розпорядженні ряд інструментів, які можуть допомогти протидіяти цим спробам втручання.
Як і у випадку з Естонією, для України результат латвійських виборів важливий як тест політичної стабільності та єдності країни, яка послідовно підтримує Київ у питаннях санкцій, оборони й загальної лінії стримування РФ.
У листопаді 2026 року американці готуються до проміжних виборів, які визначать новий склад 120-го Конгресу США. Експерти вже назвали їх однією з найважливіших політичних полій року, адже вони фактично стануть перевіркою того, чи здатна команда Дональда Трампа втримати контроль над порядком денним у Вашингтоні.
Election Day припадає на 3 листопада, громадяни США обиратимуть Палату представників, яка передбачає 435 місць, а також 35 зі 100 місць у Сенаті. Тоді ж відбудуться й вибори губернаторів 39 - у 36 штатах і трьох територіях США.
Вже зараз під час зустрічі із конгресменами-республіканцями Дональд Трамп закликав однопартійців до перемоги на майбутніх виборах та збереження більшості, заявивши, що в іншому випадку йому загрожує імпічмент. І це вже не вперше, якщо пригадати історію всього його президентства.
Дійсно, у разі, якщо демократи отримають більшість, вони зможуть перешкоджати реалізації деяких ініціатив уряду та зміцнити контроль над його політикою. Це також може призвести до спроби ініціювати процедуру імпічменту, якщо виникне така потреба. В такій ситуації адміністрація буде змушена шукати компромісні рішення.
Для України ці вибори мають особливе значення, оскільки саме Конгрес приймає рішення щодо бюджетів та оборонних законів, які визначають обсяги і умови міжнародної підтримки, зокрема військової допомоги для Києва. Зміна співвідношення сил у палатах може суттєво вплинути на характер та обсяги цієї допомоги, а також на умови її надання та контроль за цими процесами. Крім того, не можна забувати про фактор передвиборчої кампанії, коли питання війни в Україні може стати предметом внутрішньополітичних суперечок, що, в свою чергу, вплине на тональність заяв та практичні рішення у Вашингтоні.
З огляду на це результати голосування у США можуть визначати не лише на розвиток американської політики, а й на практичні елементи підтримки України упродовж цього й наступного року.
